Провадження № 2/679/64/2024
Справа № 679/977/23
29 лютого 2024 року
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Безкровного І.Г.,
за участю секретаря с/з Нестерук К.В.,
представника позивача Романової Н.І. ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Оліферук Ж.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , про стягнення аліментів на час навчання,
ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Романова Н.І., звернулася до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання, в обґрунтування якого посилається на наступні обставини.
Позивач зазначає, що з 05.08.2000 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який був розірваний за рішенням суду від 06.02.2019. За час перебування у шлюбі в них народилося двоє дітей - син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після припинення подружніх стосунків між сторонами залишилися проживати разом із позивачем.
24.07.2018 за заявою позивача був виданий судовий наказ про стягнення з відповідача на її користь аліментів на зазначених дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням суду від 10.12.2019 з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) на час навчання їх сина ОСОБА_6 , але не більше, ніж до досягнення сином 23 років. Аліменти на час навчання сина з відповідача на теперішній час вже не стягуються.
У 2022 році донька сторін ОСОБА_5 стала студенткою Київського національного університету технологій та дизайну на підставі договору, укладеного 31.08.2022. У вказаному навчальному закладі донька навчається на денній формі навчання. Строк навчання - з 01.09.2022 по 30.06.2026. Під час навчання донька тимчасово проживає у гуртожитку в м. Київ. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 досягла повноліття і стягнення з відповідача аліментів на неї за раніше виданим судовим наказом припинилося. При цьому у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану навчання частково здійснюється офлайн, а частково - онлайн. Під час навчання онлайн, вихідних, канікул та перебування на лікарняному донька проживає вдома, а під час навчання офлайн - у гуртожитку в м. Київ.
Відповідачу відомо, що позивач не мала роботи у м. Нетішин з гідною заробітною платою, тому, щоб мати можливість матеріально допомагати доньці, яка продовжує навчання, ОСОБА_4 була вимушена тимчасово поїхати на роботу за кордон.
Свого часу ОСОБА_2 обіцяв позивачу, що поки донька буде навчатися, він буде добровільно матеріального допомагати і після досягнення нею повноліття, проте своєї обіцянки відповідач не дотримався і коштів на утримання доньки не перераховував. У той же час для продовження навчання на другому курсі у конкретні визначені у договорі терміни потрібно вносити певні суми коштів за навчання доньки, а для її проживання у гуртожитку під час навчання офлайн також треба вносити авансовий платіж, а саме 12500 грн за півроку навчання та 10450 грн за гуртожиток.
Зі слів доньки позивачу відомо, що у період з 04.07.2023 по теперішній час відповідач надав їй кошти у незначній сумі всього двічі - у серпні та жовтні місяці, при цьому йому достеменно відомо, що для забезпечення можливості повноцінно продовжити навчання з 01.08.2023 офлайн донька не тільки повинна була доїхати у м. Київ, а ще й придбати все необхідне для навчання, а також самостійно оплачувати послуги мобільного зв'язку, Інтернету, придбавати продукти харчування, непродовольчі товари для забезпечення нормального функціонування організму, збереження здоров'я, споживати послуги для задоволення основних соціальних та культурних потреб тощо. У період, коли донька навчається онлайн, має канікули, хворіє, має вихідні вона приїздить додому, у зв'язку з чим витрати позивача є меншими, проте і в ці періоди доньці доводиться економити, бо коштів, які позивач залишила, коли їхала за кордон, а також які вона має можливість передати через знайомих, для доньки недостатньо. У період відсутності позивача через роботу за кордоном, коли донька приїздить додому, їй допомагають мати позивача ОСОБА_8 та тітка позивача ОСОБА_9 , які можуть підтвердити відповідні обставини під час їх допиту в суді в якості свідків.
Позивач наголошує, що донька навчається та проживає у великому місті, яке розташоване далеко від дому, тому приїздить додому вона лише за необхідності. Витрати на проживання у великому місті є суттєвими, зокрема через різницю у вартості одягу та продуктів харчування останні купляються нею у м. Нетішин, після чого готуються і донька бере їх із собою у м. Київ. Фактично донька перебуває на утриманні позивача, позаяк через суттєве навантаження у навчальному закладі та нестабільний графік лекцій, а також семінарських та практичних занять вона не має можливості підробляти, тому не має власного доходу. У Києві донька на отримані від позивача кошти купляє лише найнеобхідніші речі, позаяк змушена частково харчуватися у закладах громадського харчування, користуватися міським транспортом, а також міжміським транспортом для поїздок на святкові дні та під час канікул.
У той же час повністю забезпечувати доньку самостійно позивач не має можливості, а оскільки відповідач є працездатним, має постійне місце роботи та стабільний заробіток, а також не має інших осіб на утриманні, позивач вважає, що він також повинен брати участь у забезпеченні доньки на період навчання.
З огляду на вказані обставини позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на час навчання їхньої спільної доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з дня подання цієї заяви і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років. Також позивач просила стягнути з відповідача на свою користь понесені нею судові витрати на оплату професійної правничої допомоги.
06.11.2023 суддею було відкрите провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників (а.с. 53).
27.11.2023 представником відповідача був поданий відзив на позов, в якому зазначається, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу доньці, у тому числі здійснюючи грошові перекази безпосередньо на рахунок останньої, таким чином визнаючи свій обов'язок щодо утримання повнолітньої доньки на період її навчання. У той же час позивачем не додано до позову жодного доказу на підтвердження її участі в утриманні доньки та необхідності стягнення аліментів з відповідача на користь позивача. Крім того, із заробітної плати відповідача у серпні місяці на користь позивача стягнуті аліменти в розмірі 8906,89 грн на утримання їх повнолітньої доньки в розмірі 1/4 його доходу, що спростовує доводи позивача про небажання відповідача добровільно брати участь в утриманні доньки після досягнення нею повноліття. При цьому мінімальна заробітна плата в Україні станом на 2023 рік складає 6700 грн, а отже відповідач фактично надає доньці більшу суму коштів, а тому вважає, що вони цілком покривають її витрати. Водночас позивач у своєму позові з огляду на викладені у ньому обставини фактично не підтверджує, а навпаки спростовує те, що вона проживає разом із донькою та утримує її. Також відповідач вважає, що заявлений розмір аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача не є співмірним із потребами доньки на період навчання, які позивачем жодним чином не обґрунтовані, тим більше з огляду на те, що участь в утриманні доньки повинні брати обоє батьків. Сам відповідач має витрати на лікування та оренду житла, про що відомо позивачу та третій особі, оскільки після розірвання шлюбу він залишив житло дружині та дітям. У зв'язку з цим відповідач вважає, що розмір аліментів не повинен перевищувати 1/8 частини його заробітку (доходу), що орієнтовно складає 9750 грн і повністю покривало б витрати студентки. А з урахуванням того, що донька фактично проживає окремо від матері та отримує матеріальну допомогу від батька, яку той надає добровільно, відповідач не вбачав підстав для задоволення позову (а.с. 69-70).
07.12.2023 судом було прийнято відзив на позов разом із доданими до нього документами (а.с. 89-90).
30.01.2024 судом було прийнято подані представником відповідача письмові докази, а також задоволене клопотання представника позивача про допит свідка ОСОБА_8 (а.с. 127-132).
У судове засідання позивач не з'явилася, її представник підтримала заявлені позовні вимоги та надала пояснення, зміст яких повністю збігається з обставинами, викладеними у позовній заяві.
Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечували проти позову та надали пояснення, зміст яких повністю збігається з обставинами, викладеними у відзиві на позов.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій також зазначила, що свого часу батько був зацікавлений у тому, щоб вона продовжила навчання після школи і навіть допоміг їй обрати навчальний заклад та майбутню професію. Також він обіцяв надавати їй матеріальну допомогу на період навчання, однак коли вона досягла повноліття, жодних коштів на її утриманні у липні 2023 року він не надав. За перше півріччя навчання у новому навчальному році (2023-2024 роки) оплату цього навчання у розмірі 12500 грн було здійснено за кошти матері. У серпні 2023 року батько на її прохання допоміг їй доїхати до вокзалу, коли вона їхала на навчання, та дав їй 1000 грн. Жодної іншої матеріальної допомоги від нього у цей період вона не отримувала, її повністю забезпечувала мати, яка частину коштів залишила бабусі, коли виїздила на заробітки, а частину коштів передавала через їх родича - дядька ОСОБА_10 , який працює за кордоном. За надані матір'ю кошти ОСОБА_5 купувала все необхідне для нового навчального року, а саме потрібні одяг, взуття, засоби особистої гігієни, а також інші необхідні у повсякденному житті речі. За кошти матері вона також харчувалася та оплачувала послуги, зокрема сплатила за проживання у гуртожитку суму в розмірі понад 11000 грн. У серпні 2023 року матір звернулася до суду з позовом до батька, оскільки знала, що сама ОСОБА_5 цього не робитиме (свого часу така сама ситуація виникала і з її братом). 20.10.2023 після рішення апеляційного суду у цій справі батько перерахував ОСОБА_5 кошти в розмірі 1500 грн, написавши, що це аліменти за жовтень 2023 року. У січні відповідач перерахував їй 3980 грн, а у лютому - 2487,50 грн. Проживаючи у Києві, третя особа тільки на продукти харчування в середньому витрачає на день 200-250 грн, а також витрачає в середньому 6000-7500 грн на перекус у місцях громадського харчування та купівлю продуктів, овочів, фруктів та води, з яких готує їсти самостійно. Крім того, на придбання всього необхідного для навчання вона витрачає в середньому 3000 грн. Також вона має щоденні витрати на одяг, взуття, предмети сангігієни, непередбачені витрати на медикаменти, - вартість яких щодня збільшується. Також ОСОБА_5 має проблеми із зубами, потребує лікування та встановлення брекетів. На даний час їй вкрай необхідний ноутбук або комп'ютер, оскільки придбаний татом у 2022 році ноутбук (за який її брат перерахував йому 10000 грн) вже практично не задовольняє її потреби. З огляду на це вона має потребу в матеріальній підтримці тата, який має можливість надавати їй матеріальну допомогу, адже її брат вже тривалий час забезпечує себе самостійно, а інших осіб на утриманні батько не має. При цьому їй було б зручніше, якби аліменти отримувала матір, в якої буде можливість контролювати їх витрачання та за необхідності поповнювати картковий рахунок третьої особи. З урахуванням викладених обставин третя особа просила задовольнити заявлений позов.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що позивач у справі доводиться їй донькою, а третя особа - онукою. Відповідач, який є колишнім чоловіком позивача, сплачував аліменти на доньку ОСОБА_5 до досягнення нею повноліття, після чого відмовився від її утримання. Позивач, яка з жовтня 2022 року працює за кордоном (позаяк не може знайти роботу в Україні), самостійно утримує доньку та надсилає свідкові гроші, щоб та передавала їх онуці. ОСОБА_5 витрачає передані матір'ю гроші на навчання, зокрема на придбання паперу, фарб тощо, проте цих грошей їй не вистачає. На літніх канікулах 2023 року ОСОБА_5 їздила до мами у гості, яка оплатила їй квиток. На теперішній час ОСОБА_5 має проблеми із зубами (замовила брекети) та певні проблеми «по жіночому». Онука розповідала свідку, що іноді відповідач давав їй одну-дві тисячі гривень.
Заслухавши представника позивача, відповідача та його представника, а також свідка, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 з 05.08.2000 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.02.2019. Від цього шлюбу вони мають двох дітей - повнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 28-29, 30).
За рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10.12.2019 з ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на користь та на утримання сина ОСОБА_5 на період навчання останнього у розмірі 1/6 всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 18.11.2019 і до закінчення навчання 31.08.2021, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_5 23 років (а.с. 31-32).
На теперішній час донька сторін ОСОБА_5 продовжує навчання та є студенткою першого курсу денної форми здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету дизайну за спеціальністю «дизайн» Київського національного університету технологій та дизайну, який має закінчити 30.06.2026, що підтверджується довідкою № 167 від 08.06.2023, виданою деканом факультету дизайну вказаного університету, а також договором № 10759502 від 31.07.2022 про надання освітніх послуг між Київським національним університетом технологій та дизайну та ОСОБА_4 щодо навчання ОСОБА_5 у цьому навчальному закладі у період з 01.09.2022 по 30.06.2026, в якому зокрема вказано, що загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 100000 грн, а оплата послуг в межах навчального року здійснюється кожного семестру до першого липня за осінній семестр та до 20 січня за весняний семестр, а також щороку - до першого липня (а.с. 33).
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом було встановлено, що ОСОБА_5 , яка є донькою сторін і на даний час досягла віку 18 років, тобто повноліття (і в той же час їй не виповнилося 23 років), продовжує навчатися на денній формі навчання у Київському національному університеті технологій та дизайну, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з довідкою про доходи № 481 від 07.11.2023 відповідач ОСОБА_2 працює на посаді начальника зміни цеху атомної електростанції ХЦ ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» та за період із травня по жовтень 2023 року отримав заробіток у загальному розмірі 504502,15 грн (а.с. 73).
Із розрахункового листа ОСОБА_2 за серпень 2023 року та довідки про утримані аліменти № 530 від 05.12.2023, виданої ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» вбачається, що за період із січня по серпень 2023 року із зарплати ОСОБА_2 були відраховані аліменти на користь ОСОБА_4 у загальному розмірі 95774,45 грн, зокрема у серпні 2023 року - 8906,89 грн (а.с. 72, 95).
У 2023 році ОСОБА_2 здійснювалися наступні перерахування з його карткового рахунку на рахунок його доньки ОСОБА_5 : 20.10.2023 - у розмірі 1500 грн (аліменти за жовтень 2023 року); 06.11.2023 - у розмірі 7500 грн (аліменти за жовтень 2023 року); 20.11.2023 - у розмірі 2000 грн (аліменти за листопад 2023 року); 05.12.2023 - у розмірі 4000 грн (аліменти за листопад 2023 року) (а.с. 74, 75, 76, 96).
Як вбачається із консультативного висновку ендокринолога від 28.03.2023, ОСОБА_2 було діагностовано вперше виявлений цукровий діабет (тип 2), у зв'язку з чим рекомендовано дієти та лікувальний режим, зокрема медичний препарат глюкофаж, на який він разом із тестовими смужками 12.11.2023 витратив грошові кошти у загальному розмірі 601,49 грн (а.с. 77, 78).
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин, зокрема продовження донькою сторін ОСОБА_5 навчання і у зв'язку з цим її потребою матеріальної допомоги відповідача, а також можливістю останнього надавати таку допомогу, оскільки відповідач працевлаштований та має стабільний та високий дохід, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Разом із цим у визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 у справі № 6-1296цс15, який суд враховує під час розгляду та вирішення цієї цивільної справи з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Позивач жодних доказів на підтвердження розміру витрат доньки, пов?язаних із її навчанням, крім договору про надання освітніх послуг, суду не надала, про що слушно зауважив представник відповідача у наданому відзиві на позов та у судовому засіданні, а отже позивач належним чином не обґрунтувала необхідність стягнення з відповідача аліментів на свою користь у розмірі саме 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) останнього.
У той же час відповідач у наданому відзиві на позов та у своїх поясненнях у судовому засіданні, посилаючись на розмір своєї заробітної плати та спільний обов'язок сторін щодо матеріального забезпечення доньки на час її навчання, вважав 1/8 частину його заробітку достатньою для покриття витрат доньки на навчання.
Суд бере до уваги, що з урахуванням розміру заробітної плати відповідача, 1/8 частина його доходів складатиме суму, що значно (приблизно втричі) перевищує прожитковий мінімум, встановлений станом на 01.01.2024 для працездатних осіб, який відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 складає 3028 грн.
З урахування викладеного, оскільки обов'язок щодо утримання до досягнення двадцятитрічного віку повнолітньої доньки сторін, яка продовжує навчання, покладається на обох батьків, тобто в тому числі на позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на час навчання ОСОБА_5 у розмірі 1/8 частини всіх видів доходу (заробітку) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 14.08.2023 і до припинення нею навчання у Київському національному університеті технологій та дизайну, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_5 двадцяти трьох років.
Суд не бере до уваги посилання сторони відповідача на відсутність у позивача з огляду на положення ч. 3 ст. 199 СК України права на звернення до суду, позаяк із відповідним позовом має право звертатися той із батьків, із ким проживає донька, оскільки із досліджених судом письмових доказів, письмових пояснень третьої особи та показань свідка вбачається, що після розірвання шлюбу сторін їх діти (та зокрема ОСОБА_2 ) залишилися проживати разом із позивачем та, відповідно, перебували на її утриманні, а ОСОБА_4 , у свою чергу, у судовому порядку стягувала з відповідача аліменти на їх утримання. При цьому договір № 10759502 від 31.07.2022 про надання освітніх послуг в інтересах ОСОБА_2 укладався саме позивачем.
Щодо посилання сторони відповідача на добровільне надання відповідачем грошових коштів доньці, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, суд зазначає, що вказані обставини в даному випадку не можуть бути підставою для відмови у задоволенні відповідного позову, позаяк жодним чином не свідчать про необґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову (0,125 х 100% / 0,25 = 50%), а позивач при зверненні з позовом до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог (1073,60 грн х 50% / 100%).
Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання цього рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , про стягнення аліментів на час навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на час навчання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/8 частини всіх видів доходу (заробітку) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 14.08.2023 і до припинення навчання ОСОБА_5 у Київському національному університеті технологій та дизайну, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_5 двадцяти трьох років.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 536,80 грн (п'ятисот тридцяти шести гривень вісімдесяти копійок).
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Повне рішення суду складене 05.03.2024.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Представник позивача: адвокат Романова Наталія Іванівна (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ).
Представник відповідача: адвокат Оліферук Жанна Антонівна (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_5 ).
Третя особа: ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_6 ).
Суддя І.Г. Безкровний