04 березня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/5583/23
За позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м. Чернівці
до Державної установи «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України», м. Чернівці
про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення - 14271,40 грн
Суддя О. В. Гончарук
Секретар судового засідання - Медвідчук І.В.
Без виклику представників сторін.
Обставини справи: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Державної установи «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення у розмірі 14271,40 грн.
Позовна вимога обґрунтована обставинами, пов'язаними з несвоєчасним поверненням майна, орендованого за Договором оренди нерухомого майна №16 від 31.01.2013, розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 60, за період з 01.04.2022 по 31.05.2023 у розмірі 14271,40 грн
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01.01.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем отримано 05.01.2024, однак на адресу суду не надходило жодних доказів на спростування доводів позивача викладених у позовній заяві.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.03.1999 , Чернівецька міська територіальна громада є власником нежитлових приміщень загальною площею 2264,3 кв. м, за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 60 (нежилі приміщення).
31.01.2013 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (орендодавець) та Державною установою «Чернівецький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» (орендар) укладений Договір оренди №16 нерухомого майна (Договір), за умовами
якого, орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.01.2013 р. №8/1, передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 330,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 60, будівлі літ. А, Б, В, Д, Е, з метою використання його під дезінфекційну станцію.(надалі - Об'єкт оренди або Майно).
Згідно з пунктом 2.1 Договору за користування Об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі положення порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців, затвердженого міською радою, та на дату укладання цього договору, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього договору на дату його укладання з урахуванням ПДВ становить: 1142грн. 90 коп.
У підпункті 4.1.17 Договору сторони передбачили, що після закінчення строку дії цього договору чи у випадку його дострокового розірвання орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів передати орендодавцю за актом приймання-передання об'єкт оренди у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі майна в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Вказаний Договір укладено строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 31.01.2013 до 30.12.2015 включно (п. 1.5. Договору).
Додатковими договорами неодноразово продовжувалась дія Договору, востаннє продовжено до 31.10.2021.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.07.2023 у справі № 926/1439/23 стягнуто з Державної установи «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради неустойку за договором оренди нерухомого майна №16 від 31.01.2013 в сумі 60678,45 грн.
На виконання вищезазначеного рішення, за період з 01.11.2021 по 31.03.2023 видано наказ, яким зобов'язано стягнути з Державної установи “Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України” (58002, м. Чернівці, вул. Гакмана Євгена Митрополита, 7, код ЄДРПОУ 38453009) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код ЄДРПОУ 44388619) неустойку в сумі 60678,45 грн та судовий збір в сумі 5368,00 грн.
За змістом статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, і для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.
Отже, підставою для застосування наслідків, визначених частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є, зокрема, встановлення судом обставин про те, що неповернення об'єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії відбулося лише з вини самого орендаря (відповідача), який не повернув і не намагався повернути об'єкт оренди орендодавцю у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено до стягнення з відповідача неустойку за період 01.04.2023 по 31.05.2023.
Позовна вимога у даній справі про сплату неустойки обґрунтована посиланням на приписи наведеної норми Цивільного кодексу України.
Застосування зазначеної неустойки обумовлюється тим, що зобов'язання наймача з повернення об'єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
В порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України обов'язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
Для застосування наслідків, передбачених частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
До предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту повернення з оренди нерухомого майна, від 01.06.2023 вказане приміщення звільнено.
За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України вбачається, що невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України. Законодавцем у частині 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким чином, позивач за період неправомірного користування відповідачем об'єктом оренди за 01.04.2023 по 31.05.2023, тобто після припинення дії договору та набрання законної сили рішення суду у справі № 926/1439/23, правомірно заявив до стягнення з останнього неустойки в подвійному розмірі орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 16 від 31.01.2013 у розмірі 14271,40 грн.
При розгляді спорів про стягнення неустойки судам необхідно враховувати, що право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного Кодексу України та обов'язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Управління комунальної власності Чернівецької міської ради до Державної установи «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення задовольнити.
2. Стягнути з Державної установи «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» (58005, м. Чернівці вул. Гакмана Євгена Митрополита, 7, код 38453009) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код 44388619) 14271,40 грн неустойки та 2684,00 грн судового збору.
3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.03.2024.
Суддя О.В. Гончарук