Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
05 березня 2024 року Справа № 608/519/24
Номер провадження1-кс/608/150/2024
Слідча суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_4 ,підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові клопотання слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлів Радехівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовозобов'язаного, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого 27.09.2022 вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком два роки та покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України,
Слідчий СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області майор поліції ОСОБА_4 ,за погодженням з прокурором Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024211110000033 від 08.01.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
В клопотанні слідчий вказав, що групою слідчих СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024211110000033 від 08 січня 2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, а саме: 27.09.2022 вироком Гусятинського районного суду за ч. 3 ст. 309 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Згідно ч.1, ч.3 ст. 7, ч.2 ст. 8 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.
Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, та прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності.
Ліцензуванню підлягають такі види діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: культивування рослин, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до вищевказаного переліку.
Статтею 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» визначено, що зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у спеціально обладнаних приміщеннях здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на цей вид діяльності. Зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.
Згідно статей 6, 10, 11 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, за винятком психотропних речовин, включених до списку № 2 таблиці III Переліку і прекурсорів, включених до списку №1 таблиці IV Переліку, здійснюється підприємствами державної та комунальної форми власності за наявності у них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим Законом.
Діяльність, пов'язана з використанням наркотичних засобів і психотропних речовин, допускається лише з метою застосування у медичній практиці або для науково-дослідної роботи чи в навчальних цілях та інших цілях, передбачених цим Законом. Правила виробництва, виготовлення, зберігання, ввезення та вивезення наркотичних засобів і психотропних речовин, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до списку №1 таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, «канабіс» відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Разом із тим ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на повторне незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, з корисливих мотивів, без відповідного на те дозволу, незаконно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України, та про відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, у невстановлений час, в невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконно повторно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, а саме: канабіс загальною масою в перерахунку на суху речовину 28,422 грама, тим самим почав її зберігати з метою збуту.
Надалі, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, 06.02.2024 близько 15 години 00 хвилин, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного дозволу (ліцензії) на придбання, зберігання та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, перебуваючи по місцю проживання по АДРЕСА_1 , в ході проведення оперативної закупки, повторно, незаконно збув (продав) покупцю ОСОБА_7 (анкетні дані змінено) за гроші у сумі 1500 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено- канабіс загальною масою в перерахунку на суху речовину 28,422 грама, який відповідно до списку №1 таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно.
29 лютого 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України за ознаками: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений повторно .
Досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, які містяться у: рапорті старшого оперуповноваженого ОСОБА_8 ; протоколі добровільної видачі;
протоколі допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколі про проведення контролю за вчиненням злочину від 06.02.2024; протоколі допиту свідка ОСОБА_7 ; висновку експерта №СЕ-19/120-24/1749-НЗПРАП від 09. 02. 2024; повідомленні про підозру ОСОБА_5 та інших матеріалах кримінального провадження.
Із врахуванням здобутих в ході досудового розслідування даних, особи підозрюваного, в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної його поведінки та виконання ним процесуальних рішень, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування
до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоює забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків у цьому кримінальному провадженні, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, який є тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. Вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_5 усвідомлює негативні юридичні наслідки за вчинене ним діяння, які можуть полягати у засудженні його до покарання, відбування якого здійснюється в умовах ізоляції від суспільства.
Також існує ризик незаконного впливу на свідків, який підтверджується характером вчиненого злочину ОСОБА_5 , а саме : збут наркотичних засобів, це свідчить про те, що він може впливати на свідка, якому реалізував наркотичні засоби з метою схилити його не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення злочину, оскільки, свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надавалися ними на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
Крім того, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Вказані ризики підтверджуються тим, що 27.09.2022 ОСОБА_5 був засуджений Гусятинським районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.309 КК України з призначенням покарання у виді п'яти років позбавлення волі з іспитовим строком два роки та покладенням обов'язків. ОСОБА_5 вчинив новий злочин, відбуваючи іспитовий строк. Після винесення вироку ОСОБА_5 на шлях виправлення не став, а вчинив новий тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України, тому є ймовірність, що останній вчинить інше кримінальне правопорушення.
Окрім цього, слідчий зазначає, що вказані ризики підтверджується і тим, що ОСОБА_5 офіційно не працює, тобто не має постійного джерела прибутку та офіційного заробітку.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, що узгоджується із санкцією статті за якою обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 .. Інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обсягу пред'явленої йому підозри. До того ж, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені пп 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят діб.
В судовому засіданні прокурор Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та слідчий СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 клопотання підтримують, просять його задовольнити з мотивів, наведених в клопотанні. Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 просять відмовити в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 . Захисник ОСОБА_6 , зокрема, зазначив, що на його думку, працівниками поліції щодо його підзахисного проводились оперативні заходи з метою провокації злочину. Також вказав, що ризики, на які посилається слідчий в клопотанні, нічим не обґрунтовані, підозрюваний ОСОБА_5 не скривається від органів досудового розслідування та не має наміру впливати на свідків чи перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином. Крім того, ОСОБА_5 пройшов медичну комісію та отримав повістку про з'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову за мобілізацію 05.03.2024 о 20 годині, що підтвердив повісткою № 258. Просять відмовити в задоволенні клопотання та надати можливість ОСОБА_5 відправитись на військову службу.
Слідча суддя, розглянувши клопотання, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 12 вищезазначеного Кодексу, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, в сфері кримінального судочинства ризиком розуміється конкретний прояв протидії кримінальному провадженню, що дає підстави застосувати до підозрюваного певний запобіжний захід.
Згідно ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення.
При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідча суддя виходить не з точки зору їх доведеності вини підозрюваного, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку , що підозрювана особа могла вчинити злочин за викладених обставин.
Отже, слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, щоб прийти до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, так як підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки, ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим за тяжкий злочин до покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з іспитовим строком, підозрюється у вчинені іншого тяжкого злочину.
Крім того, у разі доведення вини ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання у вигляді позбавлення волі може переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Також, він може незаконно впливати на свідків, з метою схиляння їх до зміни чи відмови надавати покази щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в тому, що він, перебуваючи на іспитовому строку, вчинив новий умисний, тяжкий злочин, що є підставою вважати, що він і надалі буде вчиняти нові злочини.
Зважаючи на викладене, слідча суддя приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для підозрюваного.
Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , слідча суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також дані про особу підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, відсутність у нього сім'ї, міцних соціальних зв'язків а також відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу,а тому приходить до висновку про те, що є підстави вважати, що застосування відносно підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, зважаючи на доведеність слідчим, прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідча суддя вважає за доцільне клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Крім того слід зазначити, що указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по сьогоднішній день.
Відповідно до листа Верховного Суду № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою, зокрема, як відповідний ризик слід ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Згідно з рекомендаціями Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022, до визначених ст. 177 КПК України ризиків безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя враховує недоведеність на даний момент того, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави у цьому провадженні йому раніше не обирався, слідча суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Застава судом визначається в розмірі визначеному ч. 5 ст. 182 КПК України.
Крім цього, слідча суддя вважає за необхідне відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 визначені цими правовими нормами обов'язки.
Також, вказане клопотання слідчого підлягає до часткового задоволення в частині визначення терміну застосованого запобіжного заходу з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчинені злочину. Згідно досліджених матеріалів, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України 29 лютого 2024 року. Отже, строк досудового розслідування закінчується 28 квітня 2024 року. Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід до 28 квітня 2024 року включно.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлів Радехівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити розмір застави у межах шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181 680 ( сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят ) гривень в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) не відлучатися за межі населеного пункту с. Васильківці Чортківського району Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному, що він звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної в даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання його під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, прокурора та суд.
З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчої судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали становить п'ятдесят п'ять днів і закінчується о 17 годині 30 хвилин 28 квітня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно з оригіналом
Слідча суддя: /підпис/:
Оригінал ухвали знаходиться в кримінальному провадженні № № 12024211110000033 від 08 січня 2024 року.
Ухвала набрала законної сили « » р.
Слідча суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано « » року
Секретар: