вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"27" лютого 2024 р. Справа № 918/96/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., за участі секретаря судового засідання Гупалюк О, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-БРУК"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будальянс Груп"
про стягнення заборгованості в сумі 51 843 грн 26 коп.
В засіданні приймали участь:
від позивача: Мазур Олександр Григорович (в залі суду) - посвідчення адвоката № 1977 від 22 квітня 2021 року;
від відповідача: не з'явився.
Описова частина:
В січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ-БРУК" звернулося у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" про стягнення в сумі 51 843 грн 26 коп.
Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-БРУК" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи призначено на 27 лютого 2024 року.
27 лютого 2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав клопотання, в якому позивач відмовляється від частини позовних вимог (зменшення розміру позовних вимог), а саме від інфляційних втрат в сумі 663 грн. 08 коп та 330 грн. 18 коп 3% річних та просить суд задоволити позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 50 850 грн. 00 коп.
У відповідності до статті 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи зазначене, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог подана у відповідності до вимог ГПК України, а тому приймається судом та задовольняється в повному обсязі, а відтак має місце нова ціна позову в сумі 50 850 грн. 00 коп.
У судовому засіданні 27 лютого 2024 року уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги в частині основного боргу та просив суд задовольнити позов, у свою чергу відповідач у судове засідання 27 лютого 2024 року не з'явився, хоча про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
09 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Брук" (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" (надалі - покупець) укладено Договір купівлі - продажу № 09/10-1 (надалі Договір, а.с. 9 - 10).
Згідно з пункту 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця камені бортові бетонні виготовлені згідно ДСТУ Б В.2.7-237:2010 "Будівельні матеріали. Камені бетонні і залізобетонні бортові (надалі - товар). Технічні умови в кількості, асортименті та по ціні, визначеній за домовленістю сторін (Специфікацією), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах і в порядку визначених цим договором.
Кількість та ціна товару відповідає затвердженою Специфікацією, а якість повинна відповідати стандартам, які встановлюються до даної групи товару (пункт 2.1. договору).
Відповідно до 3.1 пункту договору, продавець виставляє рахунок покупцю згідно його замовлення, а покупець може повідомляти продавця про замовлення товару засобами електронного зв'язку, зазначених в реквізитах даного договору. Покупець на підставі рахунку, отриманого від продавця, зобов'язаний здійснити 100 передоплату вартості замовленого товару (пункт 3.2 договору).
У відповідності до пунктів 5.1. та 5.2. договору, ціна товару встановлюється в національній валюті України. Ціна вказується у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору. Ціна товару включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений чинним законодавством України, вказується у видаткових накладних, оформлених відповідно до замовлень. Загальна вартість договору складається з загальної суми усіх виписаних та підписаних видаткових накладних до цього договору (пункт 5.3 договору).
Пунктом 7.4.1. договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі отримувати плату згідно цього договору.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року і може продовжуватися на строк один рік, при відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про припинення дії даного договору (пункт 11.1. договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, підписаний уповноваженими сторонами та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
Як вбачається із матеріалів справи, 9 жовтня 2023 року позивач та відповідач склали специфікацію № 1 до договору, якою затвердили характеристики, кількість, номенклатуру й загальну вартість партії, що поставляється. Того ж дня, позивач поставив для відповідача товар на загальну суму 50 850 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 09 жовтня 2023 року. Однак, станом на день звернення до суду відповідачем не оплачено борг в сумі 50 850 грн 00 коп.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" перед позивачем в розмірі 50 850 грн 00 коп. за поставлений товар згідно видаткової накладної № 1012 від 09 жовтня 2023 року на суму 20 155 грн 00 коп. підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
В розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак судом встановлено, що господарські операції із постачання товару були проведені. Враховуючи, що відповідач в порушення вимог ЦК України та ГК України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався, відтак позов в частині стягненню з останнього на користь позивача суми основного боргу 50 850 грн 00 коп. підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 та п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому, судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 2 422 грн. 40 коп.
Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" (54055, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Слобідська сьома, будинок 70/8, код ЄДРПОУ 40445002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Брук" (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 5 А, код ЄДРПОУ 41219582) 50 850 (п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. боргу та 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 28 лютого 2024 року.
Суддя Вадим Торчинюк