65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"04" березня 2024 р.м. Одеса № 916/808/24
Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,
дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№ 831/24 від 28.02.2024)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» (вул. Сельських, № 10, м. Львів, 79057, код ЄДРПОУ 31893739)
до відповідачів: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, № 15, м. Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 43015722);
2) Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (пл. Митна, № 1, м. Одеса, 65082, код ЄДРПОУ 01125666)
про визнання недійсним правочину та визнання відсутнім права,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», в якому просить суд:
- визнати недійсним правочин Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, оформлений повідомленням № 11-07-00516 від 08.02.2024, щодо односторонньої відмови від договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.10.2006 за № ДФ-89, обліковий номер 20984091092, укладеного між ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях;
- визнати відсутнім право вимоги ДП «Одеський морський торговельний порт» до ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» щодо повернення з оренди нерухомого майна у відповідності до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.10.2006 за № ДФ-89, на підставі листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях № 11-06-00692 від 19.02.2024.
При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У позовній заяві, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем не надано жодних належних обґрунтувань (та за наявності доказів) щодо орієнтовних судових витрат, які позивач вже поніс та/або витрат, які він очікує понести. Тобто, позивачем не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом до подання позовної заяви зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
З зазначених вимог випливає обов'язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.
Суд зазначає, що частиною 7 ст. 42 ГПК України встановлено наступне - якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.
Згідно з п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1846/0/15-21 у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Відповідно до п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1846/0/15-21 користувач може надсилати документи до Електронних кабінетів інших учасників перед відправкою до суду з отриманням підтвердження (квитанції) про доставку таких документів. Підтвердження (квитанції) про доставку підписуються Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) системи та відправляються з основним пакетом документів до суду як додатки.
Тобто, системою «Електронний суд» надано сторонам, в яких є офіційна електронна адреса, можливість надсилати один одному процесуальні документи з використанням ЄСІТС в електронній формі, у випадку ж якщо інший учасник справи не має зареєстрованого Електронного кабінету, до позовної заяви, в тому числі мають бути подані докази надсилання іншим учасникам справи позову з додатками в паперовому вигляді засобами поштового зв'язку.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем надано до суду квитанції про доставку документів відповідачам до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС з переліком (описом) документів, що надіслані, з якого вбачається, що позивач надіслав позовну заяву, виписку ЄДРПОУ позивача та додатки, проте з вказаних квитанцій неможливо встановити чи були направлені на адресу відповідачів всі додатки до позовної заяви, які були подані на адресу Господарського суду Одеської області, оскільки вони не містять переліку надісланих на адресу відповідачів додатків. А відтак, суд позбавлений можливості дійти висновку про належне надіслання відповідачам копії позовної заяви з доданими до неї документам
З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не було надано належних доказів виконання вимог пункту 1 частини 1 статті 164, статті 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Положення ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлюють у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028,00 гривень.
Як встановлено судом, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.
Таким чином враховуючи вимоги Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви, в якій об'єднано дві вимоги немайнового характеру, позивачу в даному випадку необхідно було сплатити судовий збір в загальному розмірі 6056,00 грн (по 3028,00 грн за кожну позовну вимогу).
Однак, як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви долучено докази сплати судового збору лише за одну позовну вимогу немайнового характеру, тобто в розмірі 3028,00 грн (квитанція №8231-9710-2838-4504 від 28.02.2024). Доказів сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн за іншу позовну вимогу немайнового характеру до позовної заяви не долучено.
Отже, як вбачається із поданих матеріалів, позивачем не дотримано вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» (вх. № 831/24 від 28.02.2024) без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» (вх. № 831/24 від 28.02.2024) - залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт», у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 28.02.2024 за вх.№831/24.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт», що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала законної сили 04.03.2024 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Цісельський