вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1240/23
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Нечепуренко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 911/1240/23
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби Промислового Захисту" (79041, м. Львів, вул. Гродоцька, буд. 162)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, 49)
про стягнення 796645,98 грн.
за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, 49)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби Промислового Захисту" (79041, м. Львів, вул. Гродоцька, буд. 162)
про стягнення 259795, 30 грн.
за участю представників:
від ТОВ "Засоби Промислового Захисту": Герасимчук С.Ю., довіреність № 24-05/7/23 від 24.05.2023
від ПАТ "Центренерго": Ревенко О.В., довіреність № 153/22 від 02.11.2022
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. № б/н від 25.04.2023 до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення суми заборгованості в розмірі 417 998,00 грн., пені в сумі 18 370,23 грн. та 3% річних в сумі 1 474,73 грн. що разом складає 437 842,96 грн. за договором про закупівлю (поставку) товарів № 141/1 від 02.01.2023.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 02.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначити на 01.06.2023.
17.05.2023 через систему електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог у зв'язку із наступним:
- позивач не здійснив реєстрацію податкових накладних, за видатковими накладними, що є предметом позову;
- позивачем самостійно подано до позову відповідні докази, що реєстрація податкових накладних зупинена, тобто реєстрації не відбулось;
- надає обігову відомість по Договору згідно якої відповідачем сплачено 2 089 990,00 грн. за поставлений товар, натомість призупинено оплату у розмірі 417 998,00 грн., яка дорівнює сумі ПДВ;
- п. 11.4 Додатку № 1 Договору визначено право ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» призупинити оплату за товар до моменту реєстрації податкових накладних;
- оскільки на дату подання позову позивачем не зареєстровані податкові накладні на суму 417 998,00 грн., то відповідач правомірно призупинив свій обов'язок з оплати поставленого товару до моменту реєстрації податкових накладних;
- позивач, підписавши умови Договору, усвідомлював відповідні наслідки і був з ними обізнаний;
- посилання позивача на ст. 595 ЦК України не є обґрунтованими, оскільки вони стосуються ситуації притримання речі до моменту оплати, а в даному випадку між сторонами післяплата і річ вже передана.
- в даному випадку застосовуються приписи ч. 3 ст. 538 ЦК України;
- пункт 11.4 Додатку № 1 до Договору не є заходом забезпечення виконання зобов'язання (притриманням) у розумінні ст. 594 ЦК України;
- вимоги щодо стягнення пені та 3% річних то також не підлягають задоволенню оскільки по-перше, вони є похідними, а по-друге, відсутнє прострочення відповідача з оплати вартості товару;
- в даному випадку, мова не йде про податкові правовідносини між сторонами;
- реєстрація податкової накладної це правовідносини публічно-правові між позивачем та органами ДПС України.
22.05.2023 на адресу суду від Публічного акціонерного товариства «Центренерго» надійшла зустрічна позовна заява.
25.05.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає:
- факт поставки товару за договором про № 141/1 від 02.01.2023 року, Відповідачем не заперечуються, що в силу вимог, ч.1 ст. 75 ГПК України, свідчить про належне виконання Позивачем умов Договору щодо передачі Покупцю Товару в кількості, строки та місці поставки відповідно до Специфікації;
- з матеріалів справи та доданих разом із відзивом документів, вбачається, що позивачем за фактом відвантаження товару було складено та подано на реєстрацію податкові накладні: №2 від 01.03.2023 року, №5 від 03.03.2023 року, №6 від 03.03.2023 року, №9 від 08.03.2023 року, реєстрацію яких було зупинено, що вбачається з наявної в матеріалах справи квитанції;
- рішеннями ГУ ДПС у Львівській області було відмовлено у реєстрації податкових накладних;
- позивач вжив усіх передбачених законом заходів щодо реєстрації ПН №2 від 01.03.2023 року, №5 від 03.03.2023 року, №6 від 03.03.2023 року, №9 від 08.03.2023 року, шляхом подання пояснень і відповідних документів органам ДПС, як невід'ємної частини процедури реєстрації ПН;
- обов'язок позивача з реєстрації податкової накладної вважається виконаним у момент надіслання складеної накладної до реєстру податкових накладних, адже усі наступні дії вчиняються податковим органом і знаходяться поза впливом позивача (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.08.2020 у справі №916/3089/19);
- матеріалами справи підтверджується факт дотримання Позивачем умов договору щодо граничних термінів реєстрації податкової накладної;
- в даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної, на підставі якої Покупець (Відповідач) має право включити суму ПДВ до податкового кредиту та здійснювати розрахунки з бюджетом. Проте здійснити повну оплату отриманого товару з урахуванням ПДВ він має в межах визначеного Договором строку - 30-ти календарних днів з дати поставки товару;
- в матеріалах справи відсутні докази, що Відповідач повідомляв Позивача про відтермінування оплати отриманого товару з підстав зупинення реєстрації податкових накладних;
- відповідач здійснив часткові оплати за видатковими накладними, а про відтермінування оплати, зазначив лише у відзиві на позовну заяву, тобто після звернення Позивача до суду, що свідчить про суперечливість його поведінки;
- факт відмови в реєстрації податкових накладних та неможливість покупця отримати відшкодування ПДВ не може бути підставою для невиконання покупцем свого обов'язку з оплати повної вартості товару у погоджений сторонами строк;
- зазначення сторонами у договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські;
- невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення/не здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 235 Господарського кодексу України виключає можливість застосування оперативно-господарський санкції;
- виконання зобов'язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто, в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, необхідних дій;
- враховуючи, що умови договору про здійснення оплати після реєстрації податкової накладної стосується лише виникнення обов'язку Покупця щодо оплати, при цьому ніяким чином не обумовлюючи виникнення жодних обов'язків Постачальника, то така умова не може розцінюватись як відкладальна;
- здійснення/не здійснення реєстрації податкової накладної не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє від обов'язків покупця здійснити оплату за уже поставлений товар.
Також 25.05.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення строку на подання відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 29.05.2023 зустрічну позовну заяву (за вх. № суду 9882/23 від 22.05.2023) Публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишено без руху.
30.05.2023 через систему електронний суд від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. У своїх запереченнях відповідач вказує:
- п. 11.4 Додатку № 1 до Договору регулює ситуацію, коли є факт не реєстрації податкових накладних (при чому немає значення вчиненні для цього продавцем дії, виключно має значення реєстрація), і покупець має право не оплатити суму коштів, яка дорівнює сумі незареєстрованих податкових накладних. Це право відповідача, надане умовами договору, під якими підписались обидві сторони та погодились з цим;
- вказаний пункт стосується виключно договірного порядку оплати між сторонами, та не встановлює господарську санкцію;
- недоречним та неспроможним є позиція позивача, що відповідач може у випадку не реєстрації податкових накладних пред'явити позов про стягнення збитків. Позивач сам додає докази відмови в реєстрації накладних, що фактично вже є передумовою завдання збитків відповідачу; Реалізовуючи своє право, передбачене п. 11.4 Додатку № 1 до Договору, відповідач запобігає таким збиткам. Адже збитків не має, оскільки скориставшись цим правом відповідач не втратив майновий актив, що дорівнює розміру незареєстрованих податкових накладних;
- ні законодавством ні Договором не встановлено обов'язок повідомляти позивача про застосування права на призупинення оплати, оскільки позивач, підписавши умови Договору, усвідомлював відповідні наслідки і був з ними обізнаний;
- в даному спорі, сторони чітко обумовили, що у випадку не реєстрації податкових накладних ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» має право зупинити оплату за поставлений товар на суму ПДВ незареєстрованих податкових накладних;
- пункт 11.4 Додатку № 1 до Договору не встановлює відповідальність сторони, тобто мова не йде про відповідальність за порушення податкового законодавства з реєстрації податкової накладної. Даний пункт встановлює право покупця на призупинення оплати за відповідних обставин;
- в свою чергу ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» вступаючи у відповідні правовідносини також сподівалось, що може скористатись правом на призупинення оплати у випадку не реєстрації позивачем податкових накладних;
- Відповідно до ст. I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права (DCFR) добросовісність і чесність: 1) належить до стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю та врахуванням інтересів іншої сторони угоди або відносин, про які йдеться.
30.05.2023 на адресу від відповідача надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Ухвалою суду від 06.06.2023 прийнято зустрічний позов, постановлено перейти до розгляду справи №911/1240/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.06.2023.
В судовому засіданні 08.06.2023 оголошено перерву до 29.06.2023.
19.06.2023 від ТОВ «Засоби Промислового Захисту» за допомогою системи електронний суд надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній просить суд задовольнити позовні вимоги ПАТ «Центренерго» частково у сумі 24044, 45 грн., у зв'язку із наступним:
- за своєю природою договір № 141/1 від 02.01.2023 року про закупівлю, є змішаним договором: підряду (виробництво товару) та поставки;
- товар, що є предметом договору «Формений одяг», не є товаром серійного виробництва, та підлягає виготовленню згідно індивідуального технічного завдання, згідно Додатку №3 до договору № 141/1 від 02.01.2023 року, що містить особливі додаткові вимоги по дотриманню корпоративного стилю Покупця;
- з моменту підписання договору 02.01.2023 року по по день отримання заявки ПАТ «Центренерго», ТОВ «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ» був позбавлений можливості розпочати виготовлення товару за розмірами товару які є необхідними для покупця (індивідуальні ознаки товару).;
- перед поставкою товару, що є предметом договору слідує його виробництво, в тому числі із комплектуючих іноземного виробництва;
- інформації про індивідуальні ознаки товару «РОЗМІРНИЙ РЯД», Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.06.2023 4 підсумковий асортименту товару, вище зазначений договір чи його додатки, не містила;
- 19.12.2023 року, Замовником торгів (ПАТ «Центренерго») було прийнято протокол №60-РТП/2 (лот 2) від 19.12.2023 року, про визначення переможця торгів та укладення договору з ТОВ «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ»;
- з моменту прийняття рішення про укладення договору (19.12.2022 року) та кінцевої дати дії договору (31.01.2023 року) склало 43 календарних днів;
- проте, тільки 04.01.2023 року о 14:16 на електрону адресу ТОВ «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ» було надіслано підписаний зі сторони ПАТ «Центренерго», примірник договору. (16 календарних днів з моменту винесення протоколу);
- зі змісту квитанції опису вкладення ціного листа та накладної Укрпоршти за №0504529834681, вбачається, що лист від 12.01.2023 № 23/147, був направлений тільки 17.01.2023 року о 15:06;
- тобто через 29 календарних днів з моменту винесення протоколу та за 14 днів до завершення дії договору;
- згідно інформації Укрпошта, поштове відправлення за №0504529834681, надійшло по поштового відділення Постачальника, тільки 21.01.2023 року, тобто з урахуванням, умов п. 11.12.3. Додатку №1 до договору, ДАТОЮ ОТРИМАННЯ ЗАЯВКИ є 24.01.2023 року;
- з урахування строків поставки: 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця, кінцевий строк поставки товару сплинув 23.02.2023 року, включно;
- на виконання умов договору, Постачальником було здійснено поставку товару на загальну суму 2 507 998,00 грн., що підтверджується видатковими накладними;
- з тексту заявки ПАТ «Центренерго» від 12.01.2023 № 23/147, вбачається, що остання містить інформацію про індивідуальні ознаки товару «РОЗМІРНИЙ РЯД» які були відсутні у тексті укладеного сторонами договора (розмір, зріст), тобто, заявка містить інформацію про підсумковий асортимент товару який є необхідними для Покупця;
- в силу вимог ст. 671 ЦК України, ст. 266 ГК України, ТОВ «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ», без отримання розмірного ряду товару (підсумковий Асортимент), був позбавлений можливості розпочати виготовлення товару за розмірами товару які є необхідними для покупця (індивідуальні ознаки товару), тобто, має місце прострочення кредитора (Покупця);
- зважаючи, що умовами договору передбачено різні строки виконання Постачальником зобов'язання щодо строків поставки товару. Зокрема, п. 5. Додатку №1 до договору передбачено обов'язок Постачальника поставити товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця, крім того, поставка товару розпочинається тільки на підставі наданої заявки (яка була отримана Постачальником тільки 24.01.2023 року), натомість умовами п. 9. Додатку №1 до договору передбачено строк дії договору до 31.01.2023 року;
- невизначеність для Постачальника чітких термінів поставки товарів надає останньому право добросовісно розраховувати на передбачені п. 5. Додатку №1 до договору терміни поставки товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця, тобто, до 23.02.2023 року, включно;
-зважаючи, що Покупець не вчинив дії, до вчинення яких Постачальник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання є відстрочене на час прострочення Покупця.
27.06.2023 від ПАТ «Центренерго» за допомогою системи електронний суд надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній зазначає:
- ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» не погоджується з доводом, що Договір є змішаним і містить окрім поставки також елементи підряду. Навпаки, умови Договору чітко стосуються лише поставки товару. Так деякими пунктами договору передбачається, що постачальник може бути одночасно і виробником продукції, однак умови Договору не містять положень притаманних договору підряду на виготовлення товару (наприклад, не визначено кошторису, строків виготовлення товару, з чиїх матеріалів виготовлюватиметься товар та якими засобами та інших, визначених Главою 61 ЦК України);
- згідно з п. 5 Додатку № 1 до Договору строк поставки: протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки, у період з дати укладення договору по 31.01.2023 р.;
- період з дати укладення договору (02.01.2023) по 31.01.2023 є строком, протягом якого здійснюється поставка товару. Тобто, прив'язка щодо поставки згідно вказаної умови в першу чергу до цього періоду у часі, а заявка є вторинною обставиною. Умову щодо строку поставки слід тлумачити так, що у будь-якому разі поставка має бути здійснена до 31.01.2023;
- звертає увагу суду, що ТОВ «Засоби промислового захисту» з огляду на умови п. 11.12.3 Додатку 1 до Договору визнає обставину отримання 24.01.2023 заявки на поставку товару. Отже, з урахуванням умови щодо строку поставки обов'язок поставки є таким, що виник у постачальника, і підлягав виконанню до 31.01.2023 року;
- ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» не погоджується з доводами відповідача за зустрічним позовом в частині начебто прострочення кредитора та застосування ч. 2 ст. 613 та ст. 538 ЦК України. Так прострочення з боку ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» не було, оскільки Договором не визначено конкретний термін подачі та надсилання заявки на поставку. Виходячи з умов Договору вона мала бути зроблена у межах з дати укладення Договору по 31.01.2023;
- ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» не визнає контррозрахунок штрафних санкцій, наданий ТОВ «Засоби промислового захисту», та вважає вірним власний розрахунок, який наведено у зустрічній позовній заяві;
- ТОВ «Засоби промислового захисту» не надає доказів на підтвердження того, що ним товар саме вироблявся «з нуля» під конкретні вимоги ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО».
27.06.2023 від ТОВ «Засоби просмислового захисту» за допомогою системи електронний суд надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до яких:
- товар, що є предметом договору «Спеціальний робочий одяг», не є товаром серійного виробництва, та підлягає виготовленню згідно індивідуального технічного завдання ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО»), згідно Додатку №1 до договору № 141/1 від 02.01.2023 року, що містить особливі додаткові вимоги по дотриманню корпоративного стилю Позивача за зустрічним позовом-
- за своєю природою договір № 141/1 від 02.01.2023 року про закупівлю, є змішаним договором: підряду (виробництво товару за індивідуальним технічним завданням ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО») та поставки;
- відповідач за зустрічним позовом констатує, що право ТОВ «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ» здійснити дострокову поставку товару не змінює погодженого сторонами п. 5. Додатку №1 до договору, порядку виконання відповідачем обов'язку з поставки товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця. Відтак доводи ПАТ «Центренерго», що поставка товару, у будь-якому разі має бути здійснена до 31.01.2023 року, є помилковими;
- в силу вимог ст. 671 ЦК України, ст. 266 ГК України, ТОВ «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ», без отримання розмірного ряду товару (підсумковий Асортимент), був позбавлений можливості розпочати виготовлення товару за розмірами товару які є необхідними для покупця (індивідуальні ознаки товару), тобто, має місце прострочення кредитора (Покупця). Зважаючи, що умовами договору передбачено різні строки виконання Постачальником зобов'язання щодо строків поставки товару;
- п. 5. Додатку №1 до договору передбачено обов'язок Постачальника поставити товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця, крім того, поставка товару розпочинається тільки на підставі наданої заявки (яка була отримана Постачальником тільки 24.01.2023 року), натомість умовами п. 9. Додатку №1 до договору передбачено строк дії договору до 31.01.2023 року;
-невизначеність для Постачальника чітких термінів поставки товарів надає останньому право добросовісно розраховувати на передбачені п. 5. Додатку №1 до договору терміни поставки товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця, тобто, до 23.02.2023 року, включно;
- зважаючи, що Покупець не вчинив дії, до вчинення яких Постачальник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання є відстрочене на час прострочення Покупця;
- враховуючи вище викладене, кінцевий строк поставки товару сплинув 23.02.2023 року.
Безпосередньо в судовому засіданні 29.06.2023 за участі представників сторін, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті на 13.07.2023.
В судовому засіданні 13.07.2023 оголошено перерву до 10.08.2023.
07.08.2023 до суду від ТОВ «Засоби промислового захисту» за допомогою системи електронний суд надійшли додаткові докази по справі.
В судове засідання 10.08.2023 з'явились представники сторін та підтримали кожен свою позицію щодо первісного та зустрічного позовів.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи позицію сторін, суд встановив.
Первісний позов мотивовано тим, що 02.01.2023 року, за результатами електронних торгів UA-2022-11-25-009717-a, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ», як Покупцем, та Публічним акціонерним товариством «Центренерго», як Постачальником, було укладено договір про закупівлю № 141/1 від 02.01.2023 року, далі - Договір, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товари (Продукцію) (п. 1.1.), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію, що поставляється відповідно до умов Договору (п. 1.2.).
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. ціною договору є загальна сума цін на Продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним Договором. Ціни на Продукцію визначаються в Додатку до Договору.
Вартість Продукції, зазначена в п. 2.1 цього Договору, включає вартість тари, упаковки, маркування Продукції, а також інші витрати, які покладаються на Постачальника відповідно до умов постачання, зазначених в п. 3.1. Договору.
Розрахунки за Продукцію здійснюються Покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку Постачальника в порядку, передбаченому Додатком до Договору (п. 2.5.).
Умови поставки продукції сторони погодили у розділі 3 Договору, зокрема:
Постачальник здійснює поставку Продукції за умовами згідно Додатку до Договору (п. 3.1.). Місце, строк (графік) поставки Продукції визначається в Додатках до Договору (п. 3.2.). Фактичний об'єм кожної партії Продукції зазначається у відповідній письмовій заявці Покупця, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п. 3.3).
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що постачальник зобов'язаний у письмовій формі (лист, факс) у розумний строк до дати поставки, сповістити Покупця про дату та час надходження Продукції в погоджений пункт призначення, а також надати інформацію про вантажоперевізника та іншу інформацію, що необхідна Покупцю для прийняття Продукції.
Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками Сторін Акту приймання - передачі продукції. В разі якщо фактична передача продукції і дата підписання Акту приймання - передачі продукції не співпадають - до підписання Акту приймання передачі продукції (в т.ч. в період приймання продукції за кількістю та якістю), продукція вважається переданою Покупцю на відповідальне зберігання, що визначено у п. 5.3. Договору.
Розділом 6 Договору сторони погодили якість, кількість та комплектність Продукції.
Додатком № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною згідно з п. 14.1. сторони погодили найменування, асортимент, кількість, цінна Товару (Продукції) - Спеціальний робочий одяг на загальну суму 2507988, 00 грн.
Умови розрахунків: протягом 30 календарних днів після підписання акту приймання- передачі Продукції, що передбачено п. 3 Додатку 1.
Згідно з п. 5 Додатку 1 до Договору, строк поставки: протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки Покупця, з можливістю дострокової поставки у період з дати укладання Договору по 31.01.2023р. Обсяги постачання можуть бути зменшені в залежності від реального фінансування вид актів Покупця.
Пунктом 11.2. Додатку № 1 до Договору визначено, що Постачальник зобов'язаний своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних). Пунктом 11.4. вказаного Додатку встановлено, що якщо постачальник не зареєстрував податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних) в Єдиному державному реєстрі податкових накладних до закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, передбаченого Податковим кодексом України, Покупець має право призупинити виконання своїх зобов'язань по оплаті вартості Продукції на суму, що відповідає сумі незареєстрованих податкових накладних (розрахунках коригування до податкових накладних), а саме - загальній сумі коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість, до моменту реєстрації такої податкової накладної (розрахунків коригування до податкових накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Строк дії Договору визначений у п. 9 його додатку: по 31.01.2023р.
Так, на виконання умов укладеного Договору Постачальник поставив Товар на суму 2507998, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:
- видаткова накладна № 25 від 01.03.2023 року, на загальну суму 1003195,20 грн.;
- видаткова накладна № 28 від 03.03.2023 року, на загальну суму 1159048,74 грн.;
- видаткова накладна № 29 від 03.03.2023 року, на загальну суму 148687,86 грн.;
- видаткова накладна № 30 від 08.03.2023 року, на загальну суму 197056,20 грн.
Разом з тим позивач зазначає, що на виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, ним було складено податкові накладні:
- 01.03.2023 року, складено та подано на реєстрацію податкову накладну №2 на загальну суму 1003195,20 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 167199,20 грн.). що підтверджується Квитанцією №1 від 31.03.2023 року. Реєстраційний номер документа: 9067111697;
- 03.03.2023 року, складено та подано на реєстрацію податкову накладну №5 на загальну суму 1159048,74 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 193174,79 грн.), що підтверджується Квитанцією №1 від 31.03.2023 року. Реєстраційний номер документа: 9067109682;
- 03.03.2023 року, складено та подано на реєстрацію податкову накладну №6 на загальну суму 148687,86 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 24781,31 грн.), що підтверджується Квитанцією №1 від 31.03.2023 року. Реєстраційний номер документа: 9067118038;
- 08.03.2023 року, складено та подано на реєстрацію податкову накладну №9 на загальну суму 197056,20 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 32842,70 грн.), що підтверджується Квитанцією №1 від 31.03.2023 року. Реєстраційний номер документа: 9067114051.
Однак відповідач сплатив частково, на загальну суму 2089990, 00 грн., що підтверджують:
- платіжне доручення № 54 від 06.04.2023 року, на загальну суму 835 996,00 грн.;
- платіжне доручення № 55 від 06.04.2023року, на загальну суму 123 906,55 грн.;
- платіжне доручення № 946 від 07.04.2023року, на загальну суму 965 873,95 грн.;
- платіжне доручення № 67 від 20.04.2023року, на загальну суму 164 213,50 грн.
Позивач за первісним позовом зазначає, що станом на 24 квітня 2023 року, заборгованість Покупця перед Постачальником, за Договором про закупівлю № 141/1 від 02.01.2023 року, становить 417 998,00 (чотириста сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 00 коп.). (2 507 988,00 - 2 089 990,00 = 417 998,00 грн.) Зміст квитанцій №9067111697 від 31.03.2023 року, №9067109682 від 31.03.2023 року, №9067118038 від 31.03.2023 року, №9067114051від 31.03.2023 року, містить таку інформацію: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена». Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відтак вважає, що матеріалами справи підтверджується факт дотримання Позивачем умов договору щодо реєстрації податкової накладної і просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 417 998,00 грн., пеню в сумі 18 370,23 грн. та відсотки річних у сумі 1 474,73 грн.
Зустрічний позов мотивовано тим, що 02.01.2023 року, за результатами електронних торгів UA-2022-11-25-009717-a, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ», як Покупцем, та Публічним Акціонерним Товариством «Центренерго», як Постачальником, було укладено договір про закупівлю № 141/1 від 02.01.2023 року, далі - Договір, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товари (Продукцію) (п. 1.1.), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію, що поставляється відповідно до умов Договору (п. 1.2.).
Відповідно до п. 5.3 Договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції.
Згідно з п. 5 Додатку № 1 до Договору строк поставки: протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки, у період з дати укладення договору по 31.01.2023 р.
В матеріалах справи містяться заявка ПАТ «Центренерго» на адресу ТОВ «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ» № 23/147 від 12.01.2023 про постачання продукції.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено акти приймання-передачі:
- акт приймання-передачі № 16 від 03.03.2023 засвідчував поставку згідно видаткової накладної № 25 від 01.03.2023;
- акт приймання-передачі № 28 від 06.03.2023 засвідчував поставку згідно видаткової накладної № 28 від 03.03.2023;
- акт приймання-передачі № 29 від 10.03.2023 засвідчував поставку згідно видаткової накладної № 29 від 03.03.2023;
- акт приймання-передачі № 30 від 13.03.2023 засвідчував поставку згідно видаткової накладної № 30 від 08.03.2023.
ПАТ «Центренерго» (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що ТОВ «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ» (відповідач за зустрічним позовом) поставило товар з порушенням строків, обумовлених договором, а тому, з посиланням на приписи ч. 2 ст. 231 ГК України просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 84236, 15 грн., та штраф в сумі 175559, 15 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Пунктом 11.2. Додатку № 1 до Договору визначено, що Постачальник зобов'язаний своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних). Пунктом 11.4. вказаного Додатку встановлено, що якщо постачальник не зареєстрував податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних) в Єдиному державному реєстрі податкових накладних до закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, передбаченого Податковим кодексом України, Покупець має право призупинити виконання своїх зобов'язань по оплаті вартості Продукції на суму, що відповідає сумі незареєстрованих податкових накладних (розрахунках коригування до податкових накладних), а саме - загальній сумі коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість, до моменту реєстрації такої податкової накладної (розрахунків коригування до податкових накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У платника податку обовязок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних виникає в силу імперативних норм Податкового кодексу України (далі ПК України).
Відповідно до ст. 201.1. ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом було складено та подано на реєстрацію податкові накладні, а саме:
- 01.03.2023 року, складено та подано на реєстрацію податкову накладну №2 на загальну суму 1003195,20 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 167199,20 грн.) що підтверджується Квитанцією №1 від 31.03.2023 року;
- 03.03.2023 року, складено та подано на реєстрацію податкову накладну №5 на загальну суму 1159048,74 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 193174,79 грн.), що підтверджується Квитанцією №1 від 31.03.2023 року;
- 03.03.2023 року, складено та подано на реєстрацію податкову накладну №6 на загальну суму 148687,86 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 24781,31 грн.), що підтверджується Квитанцією №1 від 31.03.2023 року;
- 08.03.2023 року, складено та подано на реєстрацію податкову накладну №9 на загальну суму 197056,20 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 32842,70 грн.), що підтверджується Квитанцією №1 від 31.03.2023 року.
Разом з тим, в матеріалах справи містяться квитанції з реєстраційними номерами 9067111697, 9067109682, 9067118038, 9067114051, відповідно до яких зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
З наданих доказів вбачається, що рішеннями ГУ ДПС у Львівській області № 8837507/42513220, № 8837510/42513220, № 8837509/42513220, № 8837508/42513220 від 18.05.2023 було відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних.
Суперечність правочину (його частини) актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного правочину всупереч змісту чи суті правовідносин сторін; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Такі правові висновки відображені у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 у справі № 910/3116/19 та 916/3089/19 від 18.08.2020, на яку посилається позивач за первісним позовом.
Так, уклавши спірний договір, сторони погодилися з передбаченими у ньому умовами щодо строків розрахунку за проданий товар і кожна зі сторін цього договору беззаперечно взяла на себе певні обов'язки, які відображені в його умовах.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України), а в силу статті 629 названого Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Будь-яких обставин того, що цей пункт договору, або договір в цілому визнано недійсним у встановленому законом порядку у матеріалах справи відсутні, а тому він, відповідно до норм чинного законодавства є обов'язковим для виконання сторонами і правомірним в розумінні статті 204 ЦК України.
Тобто в даному випадку вбачається, що спірні податкові подані дійсно були подані на реєстрацію, але не зареєстровані, а тому у відповідача, як Покупця, відповідно до п. 11.4 Додатку № 1 до Договору виникло право призупинити виконання своїх зобов'язань по оплаті вартості Продукції на суму, що відповідає сумі незареєстрованих податкових накладних. Відтак, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача за зустрічним позовом заявлених сум основного боргу та штрафних санкцій.
Щодо вимог за зустрічним позовом суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 1.3. Договору сторони визначили, що найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки (графік) поставки та інші характеристики Продукції зазначені в Додатках до Договору.
Так, в матеріалах справи міститься Додаток № 1 до Договору, в якому визначено найменування Продукції: «Костюм для захисту від загальних забруднень та механічних впливів», та визначено його технічні характеристики, в т. ч. захисні властивості, склад тканини, стійкість тканини, тощо. Разом з тим, в матеріалах справи мститься Додаток № 3 до Договору «Технічні вимоги», в якому також зазначені технічні характеристики Продукції.
Заперечуючи проти зустрічного позову, ТОВ «Засоби промислового захисту» зазначає, що товар, що є предметом договору «Спеціальний робочий одяг», не є товаром серійного виробництва, та підлягає виготовленню згідно індивідуального технічного завдання ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО»), згідно Додатку №1 до договору № 141/1 від 02.01.2023 року, що містить особливі додаткові вимоги по дотриманню корпоративного стилю Позивача за зустрічним позовом, а тому, за своєю природою договір № 141/1 від 02.01.2023 року про закупівлю, є змішаним договором: підряду (виробництво товару за індивідуальним технічним завданням ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО») та поставки.
Однак, оцінюючи зміст Договору та Додатків до нього суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладений договір поставки, оскільки в їх умовах відсутні посилання саме на виготовлення Продукції з боку Постачальника. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну та суму договору, порядок приймання товару, умови поставки товару, порядок здійснення оплати, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, договір вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Так, відповідно до п. 5.3 Договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції.
Згідно з п. 5 Додатку № 1 до Договору строк поставки: протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки, у період з дати укладення договору по 31.01.2023 р.
За приписами ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Частиною 2 ст. 613 ЦК України встановлено, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідно до заявки ПАТ «Центренерго» на адресу ТОВ «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ» № 23/147 від 12.01.2023 про постачання Продукції, у ній зазначено найменування продукції, одиниця виміру, розмір, зріст і кількість.
Разом з тим, зі змісту квитанції опису вкладення ціного листа та накладної Укрпоршти за №0504529834681, вбачається, що лист від 12.01.2023 № 23/147, був направлений тільки 17.01.2023 року.
Таким чином, враховуючи вказані обставини, та умови Договору, суд погоджується з твердженнями ТОВ «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ» що кінцевий строк поставки Продукції за Договором сплинув 23.02.2023, оскільки без отримання зазначених у заявці даних Постачальник був позбавлений можливості розпочати поставку Продукції за індивідуально визначеними ознаками.
Матеріали справи свідчать, що відповідач поставив позивачу, а позивач прийняв Продукцію за Договором, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання передачі:
- акт приймання-передачі № 16 від 03.03.2023;
- акт приймання-передачі № 28 від 06.03.2023;
- акт приймання-передачі № 29 від 10.03.2023;
- акт приймання-передачі № 30 від 13.03.2023.
Таким чином, Продукція, передбачена умовами Договору, у повному обсязі була поставлена відповідачем з порушенням строку.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Центренерго» є суб'єктом державного сектору економіки, оскільки 78, 288% акцій товариства належать державі в сособі Фонду Державного майна України, що підтверджується довідкою Національного депозитарію України.
Так, ПАТ «Центренерго» за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором нарахував відповідачу пеню за порушення строків поставки Продукції на підставі положень ст. 231 ГУ України за загальний період з 31.01.2023 по 13.03.2023 на суму 84236, 15 грн. та штраф в розмірі 7% в сумі 175559, 15 грн.
Судом перевірено розрахунки пені та штрафу, заявлених до стягнення з відповідача, а тому, з урахуванням встановлених обставин настання строку поставки Продукції за Договором, суд дійшов висновку про їх перерахунок.
Відтак, за розрахунком суду, пеня становить 24044, 45 грн.
Щодо стягнення штрафу, суд зазначає що вказані вимоги не пядлягають задовлелнню, оскільки вони розраховані на підставі приписів ч. 2 ст 231 ГК України , яка передбачає стегняння штрафу за прострочення понад тридцять днів, тоді як з урахуванням строку настання поставки Продукції - 23.02.2023, відсутне прострочення понад тридцять днів.
За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Товариства з обмеженою відповідальністю «Засоби промислового захисту» про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 24044, 45 грн., а вимоги про стягнення штрафу не підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Витрати зі сплати судового збору:
за подання первісного позову покладаються на ТОВ «Засоби промислового захисту» відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України;
за подання зустрічного позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 10.08.2023, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд
1. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» відмовити.
2. Судові витрати за первісним позовом покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ».
3. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ» задовольнити частково.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ» (79041, м. Львів, вул. Гродоцька, буд. 162, код ЄДРПОУ 42513220) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045) пеню в сумі 24044 (двадцять чотири тисячі сорок чотири) грн. 45 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 360 (триста шістдесят) грн. 67 коп, видавши наказ.
5. У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено 05.03.2023.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.