490/370/24 від29.02.2024
нп 3/490/936/2024
29 лютого 2024 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Спінчевській Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 КУпАП,
14 січня 2024 року о 05 годині 05 хвилин в місті Миколаєві, по проспекту Центральному, 160, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом “BMW X5”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора "Drager", тест №339, результат якого становить 1,05 проміле, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
14 січня 2024 року о 06 годині 15 хвилин в місті Миколаєві, по вулиці 3 Слобідська, 49, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом “BMW X5”, НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора "Drager", тест №1724, результат якого становить 0,52 проміле, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.
Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєне адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п.2.9 “а” Правил дорожнього руху України, керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Порядок фіксації вказаного порушення та проходження медичного огляду регламентовано ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015р. № 1452/735 (далі Інструкція).
Згідно ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище правопорушення, підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №559774 від 14.01.2024 року, серії ААД №559769 від 14.01.2024, в яких вказані обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме: керування ОСОБА_1 транспортним засобом “BMW X5”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння;
- роздруківками із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу, який засвідчує результати тесту ОСОБА_1 проведеного на місці зупинки за допомогою приладу «Alkotest 7510» № ARLM-0287, тест №339, результат якого - 1,05 та приладу «Alkotest 6810» № ARВН-0631, тест №1724, результат якого - 0,52 проміле та;
- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 14.01.2024 05 годині 05 хвилин та пройшов огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager», результат якого становить 1.05 проміле. В подальшому його повторно було зупинено працівниками поліції о 06 годині 15 хвилин цього ж дня та він знову пройшов огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager», результат якого становить 0.52 проміле;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Наведені докази узгоджуютьсяміж собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП України, під час їх отримання у справі відсутні і не встановлені.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені:
- ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння;
- ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки на розгляді в суді перебувають одночасно дві справи про адміністративне правопорушення №490/370/24 (провадження 3/490/936/2024) та №490/371/24 (провадження 3/490/937/2024), передбачених ч.1 ст. 130 та ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , суддя на підставі ст.36 КУпАП, вважає за доцільне об'єднати справи про адміністративні правопорушення в одне провадження.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена відповідальність за однією статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення, санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, тому згідно ст.36 КУпАП, суддя вважає за необхідне застосувати при накладенні адміністративного стягнення санкцію ч.1 ст.130 КУпАП та обрати ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки згідно довідки УПП в Миколаївській області ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 04.02.2021.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності з цією статтею, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605.60 гривень на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
Справи про адміністративне правопорушення №№490/370/24 (провадження 3/490/936/2024) та №490/371/24 (провадження 3/490/937/2024) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ч.1 ст. 130 КУпАП, об'єднати в одне провадження, надавши справам загальний номер №№490/370/24 (провадження 3/490/936/2024).
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення:
- ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік;
- ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.36 КУпАП, визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - Миколаївське ГУК/Микол. обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - №UA438999980313010149000014001, код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605.60 гривень (шістсот п'ять грн. 60 коп.) на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - судовий збір (ДСА 050).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя В. Л. Лященко