Справа № 489/8063/23
Провадження № 2/489/517/24
Іменем України
05 березня 2024 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,
за участі відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В грудні 2023 року Банк звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» у розмірі 21 690,45 грн. та судові витрати.
Як на підставу позовних вимог позивач вказує, що 15.09.2018 відповідач звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 20 000,00 грн. Банк взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, але відповідач порушила грошові зобов'язання, внаслідок чого станом на 08.08.2023 утворилась заборгованість в загальному розмірі 21 690,45 грн., яка складається із: залишку заборгованості за наданим кредитом - 21 690,45 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; витребувано у АТ «Універсал Банк» виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 , детальний розрахунок заборгованості та докази строку дії платіжної картки.
Витребувані матеріали надійшли на адресу суду 21.02.2024.
В судове засідання представник позивача АТ «Універсал Банк» не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що між сторонами не погоджені відсотки, які банк списував з неї, що вбачається з розрахунку та виписки про рух коштів по картці.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
15.09.2018 між ОСОБА_2 (яка змінила прізвище на ОСОБА_3 ) та АТ «Універсал Банк» укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого Банк відкрив відповідачу поточний рахунок у гривні та надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 15).
В анкеті-заяві зазначено, що позичальник згоден, що ця заява разом із Умовами і правилами надання банківський послуг, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, а також про ознайомлення з таким договором.
Пунктом 6 анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (номер ключа), яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором.
Також відповідач визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису.
У відповідності до п. 10 анкети-заяви відповідач надає право та доручає АТ “Універсал Банк” здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у АТ “Універсал Банк”, без додаткових її розпоряджень для погашення будь-яких її зобов'язань перед АТ “Універсал Банк”, що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та Банком.
До позовної заяви долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank, яким передбачено порядок надання та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат, визначено права та обов'язки сторін договору надання банківських послуг - в редакції, затвердженої Протоколом Правління № 34 від 30.08.2018.
Відповідно до п. 3 анкети-заяви від 15.09.2018 відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг, та отримала їх примірник у мобільному додатку. Також підтвердила, що вказані документи зрозумілі їй та не потребують додаткового тлумачення.
Відповідно до п. 7.1.1 розділу “Порядок внесення змін до договору” Умов та правил: сторони погодили наступний порядок внесення змін до договору - в частині розділів (положень) Умов і правил обслуговування в АТ “Універсал Банк” при наданні банківських послуг щодо продуктів “Monobank”, які містять елементи договору про споживче кредитування та/або договору банківського вкладу (депозиту), зміни вносяться за згодою сторін. При цьому під згодою сторін у даному пункті розуміється направлення банком клієнту за допомогою мобільного додатку повідомлення (пропозиції) про зміни розділів (положень) договору, які містять елементи договору про споживче кредитування, та акцепту клієнтом зазначених змін. Акцепт змін клієнтом може бути здійснено в один з таких способів: підписання відповідного документа в мобільному додатку; направлення текстового та/або голосового повідомлення за допомогою каналів зв'язку (месенджерів); продовження користування послугами банку (в тому числі використання кредитного ліміту).
Підписанням анкети-заяви позичальник підтвердила факт звернення до АТ «Універсал Банк» про надання кредиту.
Сума позики була перерахована відповідачу ОСОБА_1 на її платіжну картку, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 10-14), випискою з особового рахунку та довідкою про наявність рахунку від 19.02.2024 (а.с. 63-70).
Відповідач здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, та згідно виписки з особового рахунку,наданої АТ «Універсал Банк» на запит суду, вбачається, що за період з 15.09.2018 по 08.08.2023 нею було внесено в рахунок погашення заборгованості грошові кошти в розмірі 61 202,04 грн. Сума витрат за вказаний період склала 82 892,49 грн. При цьому із вказаної виписки вбачається, що до витрат банком зараховано відсотки за користування кредитом.
Отже у справі, що розглядається, предметом розгляду є правовідносини сторін, що склалися у зв'язку з укладенням кредитного договору, однією із форм якого є онлайн кредит, тобто позика, оформлена через мережу Інтернет.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним в письмовій формі.
Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже з огляду на положення вище вказаного законодавства можливо дійти висновку, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку, електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із матеріалів справи вбачається, що Банком використовується електронний договір та застосування цифрового підпису. Попередня ідентифікація особи відбувалася за допомогою завантаження копії паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП) в мобільний додаток, а видача платіжної картки - після верифікації фізичної особи.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір, умови якого позивачем були виконані.
Разом з тим, судом встановлено, що Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, надані позивачем як доказ нарахування заборгованості, ОСОБА_1 не підписувалися, а отже не погоджувалися, а тому не можуть розцінюватися як частина кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Анкети-заяви.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена, у тому числі, у формі сплати процентів.
Виписка по рахунку відповідача та розрахунок заборгованості свідчать, що ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами та здійснювала погашення заборгованості. За користування кредитними коштами відповідач сплачувала не обумовлені договором відсотки. У період з 02.11.2018 по 08.08.2023 загальний розмір сплачених ОСОБА_1 відсотків становить 28 789,82 грн. (а.с.10-14, 63-70), що складає більше, ніж розмір заборгованості за тілом кредиту, визначений позивачем в позовній заяві.
Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором про надання банківських послуг та випискою по рахунку станом 08.08.2023 відповідач має заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 21 690,45 грн.
Проаналізувавши викладене, суд вважає, що підстави для задоволення в повному обсязі позовних вимог АТ «Універсал Банк» відсутні, такі вимоги не відповідають обставинам справи та вимогам законодавства.
Досліджені судом докази свідчать, що протягом дії договору відповідач сплатила банку непогоджені сторонами відсотки на суму 28 789,82 грн. Отже, у відповідача відсутній обов'язок сплатити позивачу заборгованість в розмірі 21 690,45 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги АТ «Універсал Банк» не підлягають задоволенню.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 05.03.2024.
Суддя Г.А. Микульшина