КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 490/434/24
Провадження № 2/488/1030/24
Іменем України
05.03.2024 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
01.03.2024 р. на підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва про передачу справи за підсудністю до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому позивач просить суд розірвати шлюб, укладений з відповідачем 08.02.2019 р.
01.03.2024 р. визначено суддю для розгляду справи та передано для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху через наступне.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.
У рішенні від 14 грудня 2011року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 175, ст. 177 цього Кодексу, зокрема, повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач, може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1). Письмові докази подають в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.3).
Проте, всупереч вказаних вимог законодавства пред'явлена позовна заява таким вимогам не відповідає.
Позивачем у позовній заяві не вказані відомості особи відповідача, зокрема дата його народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса реєстрації або проживання, номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти тощо.
Позов не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не містить застережень, передбачених в п.п. 8-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Крім того, частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру 1 % від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позову фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Порядок сплати судового збору визначений статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01 січня 2024 року встановлений в розмірі 3028,00 грн. Відповідно 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 211,20 грн.
За такого, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу.
Судовий збір сплачується на рахунок UA318999980313191206000014481, код класифікації доходів бюджету 22030101; отримувач коштів: Миколаїв ГУК/Корабельний район/22030101; код отримувача ЄДРПОУ: 37992030; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП).
Вся сукупність вказаних вище недоліків позову не надає підстав вважати їх лише формальними недоліками, які можуть бути усунуті в ході розгляду справи.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви та подати позовну заяву у новій редакції, сплативши при цьому судовий збір.
Вказані недоліки позовної заяви є перешкодою для відкриття провадження у даній справі без їх належного усунення.
Враховуючи зазначене, доходжу висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, про що невідкладно повідомити позивача та надати йому строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк не більше десяти днів з моменту отримання ним копії ухвали та роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Я. А. Чернявська