Справа № 466/504/24
Провадження № 3/466/513/24
28 лютого 2024 року, суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП
ОСОБА_1 , 05.01.2024р., о 15.00 год., керуючи автомобілем марки «Kia Carnival», н.з. НОМЕР_1 з причепом, по автодорозі М10-10, 11км+700м, перед виїздом не перевірив та не забезпечив правильне розміщення та кріплення причепу з вантажем, внаслідок чого під час руху відбулось розщеплення з'єднання причепу із транспортним засобом, причіп продовжив самовільний рух та здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda Kodiaq», н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної події водій даного т/з здійснила наїзд на металевий відбійник. В результаті ДТП, автомобіль «Skoda Kodiaq», н.з. НОМЕР_2 , причіп та металевий відбійник отримали механічні пошкодження. Відтак, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3а ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину заперечив та пояснив, що він належним чином закріпив причіп до свого автомобіля, з яким проїхав близько 20 кілометрів. Рухаючись по автодорозі М10-10, 11км+700м, що в с. Сокільники, він побачив на дорозі вибоїну значних розмірів, яку намагався об'їхати, однак колесо причепу все таки попалу в яму, внаслідок чого відбулось роз'єднання причепу з автомобілем. В подальшому причіп здійснив самовільний виїзд на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем потерпілої ОСОБА_2 . Вважає, що його вини у даному правопорушенні немає, адже він належним чином перед виїздом закріпив причіп, а розщеплення відбулось, через неналежний стан дорожнього покриття, а саме попадання колеса в яму, що і призвело до ДТП.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона, керуючи т/з «Skoda Kodiaq», н.з. НОМЕР_2 по об'їздній дорозі м. Львова (М10-10, 11км+700м), при швидкості близько 50 км/год, побачила самовільний рух причепу в її сторону, який ймовірно роз'єднався з автомобілем, що рухався у зустрічному напрямку, та який здійснив зіткнення з її автомобілем. Уникаючи ДТП, вона в'їхала у металевий відбійник, а з причепу випав вантаж (дельтаплан), який також значно пошкодив її транспортний засіб, такий знаходиться в неробочому стані. В автомобілі спрацювали подушки безпеки , а потерпіла втратила свідомість. Просить встановити винну у ДТП особу, оскільки має намір звернутись з вимогою про відшкодування.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, а саме: дані що вказані в протоколі від 05.01.24р., схему ДТП, письмові поясненнями водіїв, оглянувши відеозапис з місця події, приходжу до наступного висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Відповідно до приписів положення ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний зокрема з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 , згідно складеного протоколу порушив п. 2.3а ПДР України, що призвело до ДТП.
Пунктом.1.1, 1.3. ПДР України визначено, що правила дорожнього руху України встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 2.3а ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Аналіз доказів щодо порушення водієм ОСОБА_1 вказаного пункту Правил дорожнього руху України підтверджується дослідженими в справі доказами. При цьому останнім не надано суду будь-яких інших належних та достовірних доказів, які б спростовували обставини викладені у протоколі. Зокрема, не доведено, що причиною від'єднання причепу стала саме вибоїна на проїзній частині дороги, яка була значною перешкодою і створювала небезпеку для руху автотранспорту, а також , що його дії, пов'язані з належним кріпленням причепу, не перебували у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками, що настали. Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості проведення експертизи, для встановлення обставин ДТП, а саме причини від'єднання причепу.
Відтак, дії водія ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України").
Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України".
Зокрема, доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі
Таким чином, слід прийти до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, що кваліфікується як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна.
При накладенні адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, враховую характер вчиненого та його суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у виді штрафу.
В силу дії п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП ,-,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (вісімсот грн.) в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави у розмірі 605,60 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга, внесено подання прокурора до Львівського апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя І. Є. Зима