Справа № 459/534/24 Провадження № 3/459/169/2024
04 березня 2024 року суддя Червоноградського міського суду Львівської області Дем'яновська Ю.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 21.02.2024 року о 00:10 год., за адресою: АДРЕСА_1 , ображав свою маму ОСОБА_2 та неповнолітнього племінника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , погрожуючи їм фізичним насильством та виганяв племінника із будинку, тобто вчинив психологічне та економічне насилля, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення та розглядом справи судом, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення. Окрім цього, враховується, що подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст.23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Оскільки, матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті, тому враховуючи наведене та вимоги ст.268 КУпАП, вважаю можливим розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає, що вчинення насильства в сім'ї, це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VШ домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1 ст.1 цього ж Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як регламентовано п.4 ч.1 цього ж Закону, економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Винність ОСОБА_1 стверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №025891 від 21.02.2024 року, у ОСОБА_4 вказав, що вину визнає; рапортом старшого інспектора-чергового СМ ЧЧ Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області від 21.02.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.02.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , 2008 р.н., від 21.02.2024 року; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №306260.
Таким чином, приходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, враховуючи ступінь його вини, вбачається доцільним накласти на нього стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Ю. Д. Дем'яновська