05 березня 2024 р. Справа № 902/1288/23
Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою від 05.02.2024 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Голубенко О.В. Призначено попереднє засідання у справі на 30.04.2024 року.
01.03.2024 року до суду від арбітражного керуючого Голубенко О.В. надійшло клопотання № 02-16/73 від 01.03.2024 року про сплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/1288/23 за період з 05.02.2024 року по 29.02.2024 року в розмірі 12 586,00 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, ЗУ "Про міжнародне приватне право", ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами ст. 169 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Зважаючи на викладене, судом встановлений порядок розгляду зазначеного вище клопотання за наявними матеріалами справи поза межами судового засідання.
Суд, розглянувши клопотання про перерахування основної грошової винагороди, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне та дійшов такого висновку.
Так, вказане клопотання мотивовано тим, що ухвалою суду від 05.02.2024 року відкрито провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/1288/23 арбітражного керуючого Голубенко О.В..
Відповідно до положень ст. 30 КУ з процедур банкрутства, що набрав чинності 21.10.2019 року, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу.
За період 05.02.2024 року по 29.02.2024 року нараховано грошової винагороди ліквідатору у розмірі 12 586 грн. (2920*5:29*25).
Розрахунок грошової винагороди здійснювався виходячи з того, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлений на рівні 2 920,00 грн.
Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий Голубенко О.В. просить суд перерахувати з депозитного рахунку Господарського суду Вінницької області грошову винагороду у розмірі 12 586,00 грн. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 за період з 05.02.2024 року по 29.02.2024 року.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За змістом ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997), ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня становить 3 028,00 грн.,
Відтак, встановлений ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією становить 15 140,00 грн. (3 028 х 5 = 15 140) за кожен місяць виконання повноважень керуючого реструктуризацією.
Отже, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Голубенко О.В. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/1288/23 за період 05.02.2024 року по 29.02.2024 року становить - 13 051,72 грн. (3028*5:29*25).
При цьому, суд розглядає клопотання арбітражного керуючого в межах заявленого розміру вимог, тобто на суму 12 586 грн. (ст.ст. 2, 14 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявником було сплачено на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області авансування винагороди арбітражному керуючому в сумі 40 260,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.32245238951 від 29.09.2023 року.
При цьому, суд звертає увагу на те, що станом на момент звернення керуючого реструктуризацією до суду з вищевказаним клопотанням, право вимоги на оплату основної грошової винагороди, виникло в арбітражного керуючого згідно норм законодавства та матеріалів даної справи, в зв'язку з чим, клопотання арбітражного керуючого Голубенко О.В. № 02-16/73 від 01.03.2024 року про сплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/1288/23, підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 3 ст. 327 ГПК України передбачено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326, 327 ГПК України, -
1. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Голубенко О.В. № 02-16/73 від 01.03.2024 року про сплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/1288/23.
2. Сплатити арбітражному керуючому Голубенко Олені Василівні (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1840 від 09.02.2018 року; адреса: вул. Р. Скалецького, 7, офіс 411, м. Вінниця; ідент. код НОМЕР_2 ; банківський рахунок в АТ КБ "Приватбанк", Київ, Україна, ЄДРПОУ одержувача 2877317640, IBAN НОМЕР_3 ) 12 586,00 грн - основну грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі 902/1288/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за період з 05.02.2024 року по 29.02.2024 року, з депозитного рахунку Господарського суду Вінницької області, за рахунок коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області згідно платіжної інструкції № 0.0.32245238951 від 29.09.2023 року на суму 40 260,00 грн.
3. Ухвалу засвідчену гербовою печаткою суду передати до Відділу планування та господарського забезпечення Господарського суду Вінницької області для виконання.
4. Копію ухвали направити до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду адреси електронної пошти: боржнику - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику ОСОБА_1 - адвокату Ткачук В.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Голубенко О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала підписана суддею та набирає законної - 05.03.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Згідно ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження", ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - Відділу планування та господарського забезпечення Господарського суду Вінницької області.