05 березня 2024 року м. Харків Справа № 905/2167/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мироненко Едуарда Юрійовича (вх. № 435 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 12.01.2022 у справі №905/2167/21 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Говоруном О.В., повний текст рішення складено 24.01.2022)
за позовом Керівника Покровської окружної прокуратури, м.Покровськ, Донецька область, в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ, в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, м.Маріуполь, Донецька область,
до Фізичної особи-підприємця Мироненко Едуарда Юрійовича, м.Мирноград, Донецька область,
про стягнення 34 978,92 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.01.2022 у справі №905/2167/21 позов Керівника Покровської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мироненка Едуарда Юрійовича до Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 34978 грн 92 коп.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мироненка Едуарда Юрійовича на користь Донецької обласної прокуратури витрати з оплати судового збору у розмірі 2270 грн.
Фізична особа-підприємець Мироненко Едуард Юрійович з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 12.01.2022 у справі №905/2167/21 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 12.01.2022 у справі №905/2167/21.
В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання скаржник посилається на те, що Фізична особа-підприємець Мироненко Едуард Юрійович рішення суду першої інстанції не отримував, про наявність оскаржуваного рішення дізнався у січні 2024 року після блокування рахунку на підставі постанови виконавчої служби.
Зазначає, що після повномасштабного вторгнення РФ на територію України та введення воєнного стану апелянт з лютого 2023 року не перебуває в межах області, однак завжди на зв'язку, проте повідомлення з пошти не отримував. Звертає увагу суду на те, що апелянт проживає у місті Мирноград, що є зоною активних бойових дій.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/2167/21 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
29.02.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі Брумареску проти Румунії). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення.
Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі Рябих проти Росії, п.п. 51 і 52).
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. вирішена справа), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися.
Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів, згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Частиною 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Процесуальний закон не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.
У розумінні ст. 86 Господарського процесуального кодексу України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Таким чином, оскільки у даному випадку повне рішення Господарського суду Донецької області від 12.01.2022 у справі №905/2167/21 складено 24.01.2022 року, заявник мав подати апеляційну скаргу у строк до 14.02.2022 року (з урахуванням вихідних днів) включно. Разом з цим, дану апеляційну скаргу подано лише 14.02.2024 року, тобто зі значним пропуском процесуального строку встановленого на апеляційне оскарження (2 роки)
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього кодексу (ч.3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Зазначений у ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у даній нормі права.
Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 року у справі №10/5026/290/2011, у разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення пропущений процесуальний строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Так, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду відповідач вказує на те, що рішення суду першої інстанції не отримував, про наявність оскаржуваного рішення дізнався у січні 2024 року.
Також відповідач посилається на запровадження в Україні воєнного стану, та знаходження останнього у м.Мирноград, що є зоною активних бойових дій.
Як свідчать матеріали справи, апелянту було достеменно відомо про розгляд справи №905/2167/21 у суді першої інстанції, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення ухвали про відкриття провадження у справі від 22.11.2021 (а.с.100а), ухвали суду від 30.11.2021 про виправлення описки (а.с.65), ухвали суду від 15.12.2021 про оголошення перерви (101а), рішення суду від 12.01.2023 (102а). Також, відповідач направляв до суду першої інстанції відзив на позовну заяву вх.№04-18/9018 від 29.11.2021, який суд першої інстанції повернув без розгляду, оскільки поданий відзив не було скріплено електронним підписом.
Таким чином, відповідач був обізнаний про судову справу, отримував ухвали і рішення суду, подавав відзив у даній справі.
Отже, скаржником не доведено виняткового випадку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, що виключає підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Також відповідач посилається на запровадження в Україні воєнного стану, та знаходження останнього у м.Мирноград, що є зоною активних бойових дій.
Колегія суддів зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.
Як наслідок, скаржником також не доведено виняткового випадку, передбаченого п.2 ч.2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, для відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
З урахуванням викладеного, оскільки дану апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, а винятків, передбачених ч.2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, стосовно неможливості застосування цієї норми судом не встановлено, існують підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мироненко Едуарда Юрійовича.
Отже, у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою Фізичної особи-підприємця Мироненко Едуарда Юрійовича (вх. № 435 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 12.01.2022 у справі №905/2167/21 слід відмовити з підстави, передбаченої ч.2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мироненко Едуарда Юрійовича (вх. № 435 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 12.01.2022 у справі №905/2167/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачено ст.ст.286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток заявнику: апеляційна скарга з доданими до неї документами на 19 арк., у т.ч. 2 (два) поштових конверта.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль
Суддя І.В. Тарасова