Єдиний унікальний номер 448/394/24
Провадження № 3/448/269/24
04.03.2024 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі судового засідання Рушеляк Г.С., розглянувши матеріали справи, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт.Манченки Харківського району Харківської області; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, студента,
за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10, 63 Конституції України особі роз'яснені,
ОСОБА_1 , 02.03.2024 року о 05 годині 25 хвилин, намагався незаконно перетнути державний кордон України з України в Республіку Польща поза пунктом пропуску через державний кордон України, на напрямку 521 прикордонного знаку на відстані 500 метрів від лінії державного кордону, територія Шегинівської ОТГ Яворівського району Львівської області, внаслідок чого був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділу прикордонної служби тип «С».
Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991року.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні провину визнав, підтвердив обставини, що наведені в протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що дійсно у вищевказаний день і час здійснив спробу перетину державного кордону України поза пунктом пропуску, намагаючись потрапити в країни ЄС. Вказав, що розкаюється у вчиненому, обіцяє в подальшому такого не вчиняти.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
Частина 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використання підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Так, об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 статті 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу, тобто коли правопорушник усвідомлює, що він незаконно перетинає державний кордон, передбачає наслідки своїх дій і бажає цього.
Суб'єктом правопорушення може бути громадянин України, іноземець або особа без громадянства.
Відповідно до положень ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Статтею 12 даного Закону передбачено, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль» перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Крім зізнання, винність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується такими доказами по справі, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення від 02.03.2024р. серії ЗхРУ №154950; протоколом про адміністративне затримання 02.03.2024р.; протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 02.03.2024р.; рапортом старшого зміни прикордонних нарядів від ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ОСОБА_2 від 02.03.2024р.; порядком дій щодо виникнення обстановки на ділянці ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 ;іншими документами, доданими до протоколу.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників прикордонної служби щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього - суду не скеровував.
Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, що передбачено ч.1 ст.204-1 КУпАП.
У відповідності до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини та майновий стан, зокрема ту обставину, що ОСОБА_1 непрацевлаштований, обставину, яка пом'якшує відповідальність - щире розкаяння, відсутність обставин, які обтяжували відповідальність, вважаю за доцільне застосовувати такий вид адміністративного стягнення як адміністративний арешт, що передбачено санкцією ч.1 ст.204-1 КУпАП. Таке покарання відповідає вимогам ст.33 КУпАП та буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу, виправлення правопорушника і запобігання вчинення ним нових правопорушень. Обмежень щодо застосування даного виду стягнення, передбачених ч.2 ст. 32 КУпАП, судом не встановлено.
ОСОБА_1 був затриманий 02.03.2024 року (на термін до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення), а тому йому необхідно зарахувати час адміністративного затримання в строк відбування адміністративного арешту.
Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (3028грн. х 0,2=605,60 грн.).
Керуючись ст.ст. 8, 16, 33-35, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 2 (дві) доби.
Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття адміністративного арешту його адміністративне затримання з 02.03.2024року по 04.03.2024 року та вважати призначене йому адміністративне стягнення відбутим.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Кічак