Єдиний унікальний номер: 462/8360/23
Провадження № 2/448/203/24
(повне)
29.02.2024 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя Юрій БІЛОУС,
за участю секретаря судового засідання Ірина РОМАНЧЕНКО,
сторони:
позивач ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,
відповідачка ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 ,
про: стягнення кредитної заборгованості,
учасники справи:
представник позивача : ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», Мирослав ПІДЛЕТЕЙЧУК, не з'явився (заява),
відповідачка: ОСОБА_1 - не з'явилася (заява)
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачки:
Представник ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» адвокат Підлетейчук Мирослав Миколайович (надалі Позивач) звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 ,(надалі Відповідачка) про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №1211-5183 від 25.05.2023 року в розмірі 47 241,60 гривень та понесенні судові витрати у розмірі 2 147,20 грн.
В обґрунтування своїх вимог, представник Позивача посилався на те, що 25.05.2023 року між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем , укладено кредитний договір №1211-5183 від 25.05.2023 року. Вказує, що згідно умов зазначеного вище Договору ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов'язався надати відповідачці кредит у розмірі 18 000,00 гривень на термін до 19.03.2024 року, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Зазначає, що Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами Договору.
Позивач покладенні на нього зобов'язання виконав в повному обсязі, а позичальник припинила виконувати свої зобов'язання в результаті чого станом на 03.10.2023 року утворилась заборгованість в розмірі 47 241,60 грн. з яких: 10 360,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 36 881,60 грн. - заборгованість за відсотками.
З огляду на наведене, враховуючи те, що Відповідачка залишає без належної уваги вимоги Позивача щодо необхідності дотримання умов кредитного договору (вимога про погашення заборгованості за кредитним договором від 25.05.2023 року), просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за вищевказаним Кредитним договором №1211-5183 від 25.05.2023 року у розмірі 47 241,60 грн. та понесенні судові витрати у розмірі 2 147,20 грн.
Відповідачка ОСОБА_2 скористалася своїм правом для подачі відзиву та надіслала на адресу суду відзив на позовну заяву (отриманий та зареєстрований канцелярією суду за Вх. №1187 від 21.02.2024 року), згідно якого заперечує проти позовних вимог ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та просить відмовити в задоволенні зазначеного позову.
ІІ. Позиція учасників справи:
Представник Позивача в судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності (отримана та зареєстрована канцелярією суду за Вх. №374124 від 23.02.2024 року), при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності (отримана та зареєстрована канцелярією суду за Вх. №1186 від 21.02.2024 року).
ІІІ. Процесуальні дії у справі:
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 30.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, з таких підстав.
ІV. Встановлені судом фактичні обставини справи:
25.05.2023 року між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №1211-5183, відповідно до умов якого Відповідачці було надано грошові кошти (фінансовий кредит) у розмірі 18 000 грн. (п.4.1 Договору). Відповідачка зобов'язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін, встановлений Договором та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (п.4.8 Договору). Кредит надається строком на 300 днів з 25.05.2023 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) : 19.03.2024 року (п.4.8 Договору).
Укладений між сторонами договір складається з Заяви, Умов та правил надання банківських послуг. За своєю правовою природою вказаний договір є одним із видів кредитного договору.
Відповідно до п.11.13 вказаного Договору, приймаючи пропозицію Товариства про укладення цього Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору.
Отже, Відповідачка ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання повернути суму кредиту, відсотків та комісії відповідно до Умов Договору.
Суд зазначає, що у відповідності до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а Відповідачка всупереч договірним зобов'язанням, в установлені терміни не повернула належні грошові суми, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка підтверджується розрахунком.
Так, згідно розрахунку заборгованості, який перевірений та прийнятий судом як такий, що зроблений фахово у відповідності до умов кредитного договору, розмір заборгованості ОСОБА_2 перед Позивачем станом на 03.10.2023 року становить 47 241,60 грн., що складається з: 10 360,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 36 881,60 грн. - заборгованість за відсотками.
Матеріалами справи також підтверджується те, що позивач вживав заходи досудового врегулювання спору, а саме направляв відповідачці вимоги щодо погашення заборгованості за кредитним договором (досудова вимога №1211-5183/в від 28.09.2023 року, повідомлення-вимога по кредитному договору №1211-5183), однак позичальник ОСОБА_2 на такі не відреагувала, на час розгляду справи в суді простроченої заборгованості по кредитному договору не погасила.
Свого розрахунку заборгованості відповідачка ОСОБА_2 суду не надала.
Випискою з ЄДРПОУ підтверджується, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.
Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, а саме копією Договору про споживчий кредит №1211-5183 від 25.05.2023 року; Правилами надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»; Копією листа-довідки про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи; графіком платежів за договором про споживчий кредит №1211-5183 від 25.05.2023 року; платіжним дорученням ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2237; письмовою хронологією вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину №1211-5183 від 25.05.2023 року; копією свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»; повідомленням-вимогою по кредитному договору №1211-5183/в; повідомленням про усунення порушень умов кредитного Договору та іншими матеріалами справи.
V. Застосоване судом законодавство:
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно з п.2 ст.21 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою; ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою; види кредитів, що надаються кредитною спілкою, умови надання та строки повернення кредитів; способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.
Згідно зі статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частина 1 статті 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
VI. Висновки суду:
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або отримати від неї певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Надані Позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з Відповідачки заборгованості.
В той же час, суд не бере до уваги та відхиляє аргументи Відповідачки ОСОБА_2 викладені нею у відзиві на позовну заяву щодо форми укладення кредитного договору №1211-5183 з огляду на наступне.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №561/77/19 від 16.12.2020 року зазначив, що «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Крім цього, абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 12 Закон України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
З копії Договору про споживчий кредит №1211-5183 від 25.05.2023 року вбачається, що ОСОБА_2 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
У справі №524/5556/19 від 12.01.2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Суди, встановивши фактичні обставини у справі, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений».
Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів, тому суд вважає, що форма укладення кредитного договору №1211-5183 у даному випадку дотримана.
Що стосується тверджень відповідачки про неналежність розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, який на її думку є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум, суд зазначає наступне.
Згідно п. 2.3 Договору, для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Кредитодавець рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення Кредиту не пізніше останнього дня першого Базового періоду строку кредитування ( більш детально п.5.3 Договору) згідно наступного розрахунку: дата видачі кредиту- 25.05.2023р., останній календарний день першого Базового періоду- 07.06.2023, сума кредиту- 18 000,00 грн., нараховані проценти за користування Кредитом- 2 520,00 грн., разом для сплати- 20 520,00 грн.. Метою отримання Кредиту, тобто мета відкриття Кредитної лінії зазначено: для задоволення особистих потреб Позичальника, вказаний в п.2.4 Договору.
Згідно п. 4.8 Договору, строк кредитування, тобто строк на який надається кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з дня перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення виплат кредиту 19.03.2024 року. Строк Договору є рівним Строку кредитування. Договір діє у будь-якому випадку до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. Продовження Строку є можливим виключно за взаємною згодою Сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань Позичальником.
Згідно п.4.9 Договору, Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає один мільйон сто тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять цілих, нуль сотих відсотків.
Згідно п.4.10 Договору, орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 180 000,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом в сумі 162 000,00 грн..
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що разом з позовною заявою позивачем було надано Інформацію за укладеним договором, станом на 03.10.2023 про щоденні нарахування та погашення згідно кредитного договору №1211-5183, де повністю прописані всі нараховані проценти згідно умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).
Будь-яких доказів, які б спростували проведений Позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором Відповідачкою ОСОБА_3 суду не представлено.
На час розгляду справи в суді Відповідачка простроченої кредитної заборгованості не погасила.
В свою чергу Відповідачкою не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували хоча б часткове належне виконання нею зобов'язань, взятих перед банківською установою, які б спростовували суму заборгованості перед Позивачем та позовні вимоги взагалі.
Щодо пропуску позивачем строку позовної давності, на яку посилається Відповідачка у відзиві на позовну заяву, суд приходить до переконання, що такий не є пропущеним.
Так, відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені); про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу); про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства. (ч.2 ст.258 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою правомочною особою.
Відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
За правилами частини третьої четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За системним змістом наведених статей суд може відмовити в позові через сплив без поважних причин строку звернення до суду лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог і спливу строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Узагальнюючи, зокрема беручи до уваги те, що Відповідачка належним чином не виконує умови кредитного договору, у зв'язку з чим вважається такою, що прострочила виконання зобов'язання, суд приходить до висновку, що позов підставний.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести умови, які мають значення для справи і на які вона посилюється як на підставі своїх вимог або заперечень, крім того, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик виникнення наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Ураховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, з огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені у сукупності обставини, які свідчать про те, що у суду наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з Відповідачки ОСОБА_3 в користь Позивача суму боргу за кредитним договором у розмірі 47 241,60 грн., тобто в межах заявлених позовних вимог.
Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).
Інші доводи та посилання сторін суд залишає поза увагою з огляду на відсутність їх значення для вирішення спору.
VII. Судові витрати:
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення №2237 від 25 жовтня 2023 року Позивачем було сплачено 2481 грн. 00 коп. судового збору.
По справі Позивачем заявлено вимогу з ціною позову в розмірі 47 241,60 грн., котра була задоволена в повному обсязі, а тому у зв'язку із задоволенням позову на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідачки ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2 481 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (юридична адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість в сумі 47 241 (сорок сім тисяч двісті сорок одну) гривню 60 коп. за Кредитним Договором №1211-5183 від 25.05.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (юридична адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) - 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Повний текст судового рішення складено 05 березня 2024 року
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598;
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Юрій БІЛОУС