Справа № 645/7104/23
Провадження № 3/645/152/24
05 березня 2024 року м.Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судових засідань - Малій О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
15.11.2023 року о 13 год. 12 хв. у м. Харків, пр-т Льва Ландау, буд. 100, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння № 3347 від 19.11.2023 року. Огляд проводився у медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ». Двічі піддавався стягненню протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом заздалегідь та належним чином, доказів поважності причин неявки суду не надано.
Частиною другою статті 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Вказана позиція відображена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2021 року у справі № 11-250сап21.
Європейський суд з прав людини, у своїй сталій судовій практиці неодноразово наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд, враховуючи вище викладене, вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 6 розділу І Інструкції).
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).
Пункт 7 розділу ІІІ Інструкції вказує, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Відповідний огляд згідно п. 7 розділу І Інструкції проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 9 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п. 3 розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до п. 15 розділу ІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п.16 розділу ІІІ Інструкції).
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, якщо вона керувала транспортним засобом в стані сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, і так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 251 КУпАП.
Факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 517575 від 04.12.2023 року; даними, перенесеними на DVD диск, з нагрудних камер патрульних поліцейських та відеореєстратра, установленого у службовому автомобілі УПП ДПП, на яких відображена послідовність дій працівників патрульної поліції, щодо адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , та рух автомобілю марки «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 ; довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Гриненко І., про те, що власником автомобіля марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 ; довідками інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Гриненко І. з яких встановлено, що згідно облікової бази даних ІПНП: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 20.12.2014 року; 20.03.2023 року відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 302034, за порушення п. 2.9а ПДР України, у результаті чого 19.06.2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (Московський районний суд м. Харкова, справа № 643/2721/23), 26.03.2023 року відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 302034, за порушення п. 2.9а ПДР України, у результаті чого 13.06.2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (Московський районний суд м. Харкова, справа № 643/2867/23); повідомленням про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу поліції; рапортами інспектора УПП в Харківській області ДПП; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 3347, дата заповнення 19.11.2023 року, дата час огляду 15.11.2023 року о 13:15 год., за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного (метадон) сп'яніння; копією постанови Московського районного суду м.Харкова від 19.06.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою останньому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік (справа № 643/2721/23, провадження 3/643/1785/23); копією постанови Московського районного суду м.Харкова від 13.06.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою останньому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік (справа № 643/2867/23, провадження 3/643/1867/23).
Суду не надано доказів, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 517575 від 04.12.2023 року працівниками поліції було допущено неповноту чи не об'єктивність в оцінюванні дій ОСОБА_1 при вчиненні ним правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені ним, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості.
Суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин.
Згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.
Санкцією частини ч. 3 ст.130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Гриненко І. встановлено, що згідно облікової бази даних ІПНП: ОСОБА_1 , отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 20.12.2014 року.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Згідно з «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов'язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у постанові від 4 вересня 2023 року № 702/301/20 (провадження № 51-944кмо23) зауважив, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп'яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч.6 ст.121, ч.2 та ч.3 ст.130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Як вбачається з довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Гриненко І., (6301) ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Харків № 1 ГУМВС України в Харківській області, облікова картка № 74434427 від 15.10.2015 року, власником автомобіля марки «Daewoo», модель «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку із тим, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є власником транспортного засобу, суд не може застосувати додаткове стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки суду не надано доказів, що автомобіль марки «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000,00 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років без конфіскації транспортного засобу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент події складало 536,80 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Керуючись ст.ст.130, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 000,00 (п'ятдесят одна тисяча) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови проголошено 05.03.2024 року.
Суддя О.Ю. Алтухова