Справа № 137/1387/23
(заочне рішення)
"05" березня 2024 р.
Літинський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Верещинської Я.С.
за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом про розірвання шлюбу між нею та відповідачем, який зареєстрований 09.11.2017 у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №3151. Просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_3 ". Також, просила стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати в сумі 2573,60грн, в тому числі, витрати на оплату судового збору в сумі 1073,60грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 1500грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалась на те, що 09.11.2017 зареєструвала шлюз з відповідачем, від якого у них є спільна малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою і після розірвання шлюбу залишиться проживати з нею. Спільне життя з відповідачем не склалось, в останніх 2 роки їх взаємини погіршали, вони втратили взаєморозуміння, почали часто виникати конфліктні ситуації, в сім'ї створилась несприятлива психологічна атмосфера. Їх подальше спільне життя стало неможливим, і вони прийшли до висновку про доцільність його припинення. Понад 2 місяці вони з відповідачем разом не живуть, спільного господарства не ведуть, не мають спільного бюджету. Кожен з них живе своїм окремим життям і має окремі плани на майбутнє. Шлюб фактично припинив своє існування, і його відновлення неможливе, оскільки вони обоє цього не бажають. Тому позивачка прийшла до висновку про необхідність розірвання шлюбу. Зазначає, що чинним сімейним законодавством не передбачено вирішення в позасудовому порядку питання про розірвання шлюбу між подружжям, яке має спільних неповнолітніх дітей, а тому, вирішення даного спору в досудовому порядку неможливе, і сторони не можуть прийняти мір до такого вирішення питання.
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 04.12.2023 провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд по суті на 27.12.2023 із викликом сторін. 27.12.2023 справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, судовий розгляд призначено на 22.01.2024, який відкладався на 13.02.2024 та 05.03.2023 у зв'язку з неявкою відповідача.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, разом із позовною заявою подала клопотання, відповідно до якого просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечила.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Відзив на позов не подав.
З урахуванням одночасного існування умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини.
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 09.11.2017 у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №3151.
Від шлюбу подружжя має малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідності до ч.1, ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст.21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд приходить до висновку, що примирення сторін не можливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити як інтересам сторін, так і інтересам їх дитини, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їх дитини, тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка у своїй заяві просила залишити їй набуте у шлюбі прізвище, тому після розірвання шлюбу позивачці слід залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1,3 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Приписами ч.8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачкою надано договір-квитанцію №148 від 24.11.2023 за надання правової допомоги по оформленню позовної заяви адвокатом Павловою В.Є. на суму 1500грн у вигляді гонорару.
За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 1500грн з відповідача на користь позивача підлягає задоволенню.
Разом з тим, позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1073,60грн.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст.141 ЦПК України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.4, 10, 12-13, 76-80, 141, 247, 258, 263-265, 268, 280, 354,355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 09.11.2017 у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №3151.
Залишити позивачці після розірвання шлюбу прізвище - « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на оплату судового збору в сумі 1073,60грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 1500,00грн (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ).
Суддя : Верещинська Я. С.