Справа № 136/49/24
провадження №1-кс/136/123/24
05 березня 2024 року м. Липовець
Слідчий суддя Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Липовець заяву слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №136/49/24,
04.03.2023 слідчим суддею ОСОБА_3 подано заяву про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020060000010 від 09.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України щодо вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 вищевказана заява була передана на розгляд судді ОСОБА_1 .
Заява про самовідвід слідчого судді мотивована тим, що він при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 (136/49/24 (провадження 1-кс/136/22/24) прийшов до висновку, що підозра не може вважатись обґрунтованою, а жоден з ризиків не доведений, а посилання, як на доказ ризику на ту обставину, що ОСОБА_5 може повернутись до лав ЗСУ в умовах війни взагалі виглядає цинічним. Враховуючи викледене, слідчий суддя 10.01.2024 виніс ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Він пов'язаний вказаними висновками і не може бути неупередженим при розгляді даної справи. У зв'язку з цим заявляє самовідвід та просить його задовольнити.
Слідчий суддя Липовецького районного суду ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду заяви про самовідвід.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд заяви про самовідвід без їх участі, при прийнятті рішення захисник покладався на розсуд суду.
Приймаючи до уваги те, що зазначені учасники кримінального провадження були повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви судді.
Прокурор та слідчий у судове засідання не з'явилися, утім до початку судового засідання прокурор подав заяву, в якій заперечував щодо задоволення заяви слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід, у зв'язку з відсутністю підстав для прийняття такого рішення, розгляд справи просив проводити без його участі.
Дослідивши заяву про самовідвід та матеріали клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Приписами ст.75 КПК України, передбачено, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні зокрема: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
У відповідності до ч.1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та правил суддівської етики.
Стаття 15 Кодексу суддівської етики затвердженого на ХІ з'їзді суддів України 22.03.2013 зазначає, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» вказано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Зі змісту вказаних норм слід дійти висновку, що для відведення (самовідведення) судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді, обставини, повинні бути доведеними, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу (самовідводу).
З огляду на викладене слід дійти висновку, що на суддю також покладено відповідальний обов'язок не усуватися від справи в спірній ситуації, здійснювати належну перевірку фактів, його відвід (самовідвід) повинен супроводжуватися виключно достовірними доказами, а не припущеннями. Особиста безсторонність суду презюмується державою, поки не надано доказів протилежного. Такий підхід свідчать про те, що судове рішення у справі, яке ухвалюватиметься суддею, не буде надалі скомпрометовано, а зазначені вимоги покликані забезпечити впевненість сторін у тому, що їхню справу вирішує неупереджений та об'єктивний суддя, який не самоусунувся від вирішення справи.
Недотримання вказаних вимог може свідчити про недосконалість інституту відводу судді в процесуальному праві України.
Як вбачається із заяви, слідчий суддя ОСОБА_3 вказує, що підозра не може вважатись обґрунтованою, а жоден з ризиків не доведений, а посилання, як на доказ ризику на ту обставину, що ОСОБА_5 може повернутись до лав ЗСУ в умовах війни взагалі виглядає цинічним, він пов'язаний вказаними висновками і не може бути неупередженим при розгляді даної справи
Слідчий суддя, перевіривши мотиви заяви, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення. А самі обставини, наведені в заяві не можуть вказувати на пряму чи опосередковану упередженість судді або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даного клопотання чи можуть вплинути на результати його розгляду.
Слідчий суддя мотивує заяву про самовідвід тим, що ним приймалось рішення при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, яке в подальшому ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22.01.2024 було скасоване. Тож в даному випадку мотивом для самовідводу фактично є незгода з рішенням суду апеляційної інстанції. Крім того, слідчий звернувся з клопотанням про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , а не з клопотанням про обрання запобіжного заходу, тобто вказані вище клопотання не є ідентичними. Крім того, з моменту прийняття рішення про відмову в обранні запобіжного заходу (10.01.2024) до теперішнього часу у кримінальному проваджені проведено ряд слідчих та процесуальних дії та зібрано додаткові матеріали. А тому підстави для задоволення даної заяви відсутні.
Керуючись ст.ст. 75 , 80, 81, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні заяви слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020060000010 від 09.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, справа №136/49/24 - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1