Справа № 135/86/24
Провадження № 1-в/135/11/24
іменем України
27.02.2024 року м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судових засідань ОСОБА_4 , за участю: прокурора ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , представника установи виконання покарань ОСОБА_7 , засудженого ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання адміністрації Державної установи «Ладижинська виправна колонія (№39)» про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк відносно засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коканд Ферганської області, Узбекистан, узбека, громадянина України, що має середню освіту, розлученого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
Адміністрація ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» звернулася до суду з поданням про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк відносно засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
Подання обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений вироком Апеляційного суду м. Севастополя від 28.03.2005 року за п.п.1, 2, 6, 9, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.307, ч.1 ст.70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 18.04.2016 року на підставі ч.4 ст.72 КК України зарахований строк попереднього ув'язнення з 16.12.2002 по 03.08.2006 року.
29.04.2014 року засуджений ОСОБА_8 відбув 15 років призначеного покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно подання засуджений ОСОБА_8 вину у скоєному злочині визнає, у вчиненому розкаюється. За складом характеру врівноважений. Інтелектуально розвинутий добре. Працевлаштований в майстерні установи, до роботи ставиться добре, трудової дисципліни не порушує. За сумлінну поведінку, активну участь в проведенні ремонтних робіт, участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу та виконання покладених на нього обов'язків, додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку, вимог безпеки праці п'ять разів заохочувався правами начальника установи та рішенням комісії установи. Допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, за що один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. Стягнення погашені в установленому законодавством порядку. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки. Згідно вироку виконавчі листи відсутні. Приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта» та «Духовне відродження». Соціально-корисні зв'язки підтримує з братом шляхом листування та телефонних розмов, отримує від нього посилки. Відносно засудженого ОСОБА_8 до підсистеми «Касандра» Єдиного реєстру засуджених та осіб, взятих під варту, внесено початкову та проміжну оцінку ризиків, згідно яких встановлений низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення. В установі на профілактичних обліках не перебуває.
Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_8 , останньому комісією ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» за участю уповноваженого органу з питань пробації встановлено підсумковий загальний бал 97, який свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення.
Отже, адміністрація ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» вважає, що засуджений ОСОБА_8 став на шлях виправлення, тому стосовно нього може бути застосовані положення ч.5 ст.82 КК України щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк. У судовому засіданні представник ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» ОСОБА_7 підтримав подання та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення подання адміністрації установи виконання покарань про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, з урахуванням досліджених судом матеріалів справи замінити засудженому ОСОБА_8 покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на строк 20 років.
Засуджений ОСОБА_8 та захисник - адвокат ОСОБА_6 просили подання адміністрації установи виконання покарань про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк задовольнити, замінити ОСОБА_8 покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на 15 років.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали подання та особової справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким.
Згідно ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 154 КВК України, стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81,82 Кримінального кодексу України може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленого Кримінальним кодексом України строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Відповідно до ч.1 ст.82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком).
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення (ч.3 ст.82 КК України).
Покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п'ятнадцяти років призначеного судом покарання (ч.5 ст.82 КК України).
У відповідності ч.3 Порядку визначення ступеня виправлення засудженого адміністрація установи виконання покарань, затвердженого наказом міністерства юстиції України №294/5 від 19.01.2023 року (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України №2055/5 від 30.05.2023 року) адміністрація установи після відбуття засудженим установленого статтями 81, 82 Кримінального кодексу України строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання та надіслати клопотання до суду щодо можливості представлення засудженого до заміни покарання у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Разом з поданням до суду надаються документи, перелік яких встановлений пунктом 9 розділу VI Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року №847/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за № 957/21269, та висновок щодо ступеня виправлення засудженого, форма якого наведена в додатку до Методики визначення ступеня виправлення засудженого.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений вироком Апеляційного суду м. Севастополя АР Крим від 28.03.2005 року за п.п.1, 2, 6, 9, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.307, ч.1 ст.70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Колегії суддів Судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України від 03.08.2006 року вирок Апеляційного суду м. Севастополя АР Крим від 28.03.2005 року залишений без змін.
Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 18.04.2016 року на підставі ч.4 ст.72 КК України зарахований строк попереднього ув'язнення з 16.12.2002 по 03.08.2006 року.
29.04.2014 року засуджений ОСОБА_8 відбув 15 років призначеного покарання у виді довічного позбавлення волі.
Як вбачається із наданої адміністрацією ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» характеристики на засудженого ОСОБА_8 , за період відбування покарання в ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» засуджений ОСОБА_8 прибув до установи 09.05.2007 року з ДУ «Київський слідчий ізолятор», де один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, заходи заохочення не застосовувались. За період відбування покарання в ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» засуджений характеризується позитивно. Вину у скоєному злочині визнає, у вчиненому розкаюється. За складом характеру врівноважений. Інтелектуально розвинутий добре. Працевлаштований в майстерні установи, до роботи ставиться добре, трудової дисципліни не порушує. За сумлінну поведінку, активну участь в проведенні ремонтних робіт, участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу та виконання покладених на нього обов'язків, додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку, вимог безпеки праці сім разів заохочувався правами начальника установи та рішенням комісії установи. Допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, за що один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. Стягнення погашені в установленому законодавством порядку. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки. Виконавчі листи відсутні. Приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта» та «Духовне відродження». Соціально-корисні зв'язки підтримує із знайомими, шляхом телефонних розмов, отримує від них посилки. Відносно засудженого ОСОБА_8 до підсистеми «Касандра» Єдиного реєстру засуджених та осіб, взятих під варту, внесено початкову та проміжну оцінку ризиків, згідно яких встановлений низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення. В установі на профілактичних обліках не перебуває.
Згідно довідки по особовій справі засудженого ОСОБА_8 від 17.01.2024 року, до останнього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у виді догани, а також сім разів застосовувалися заохочення у виді подяки.
Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_8 , останньому комісією ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» за участю уповноваженого органу з питань пробації встановлено підсумковий загальний бал 97, який свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення.
Засудженим ОСОБА_8 та начальником сектору - начальником відділення соціально-психологічної служби сектору для тримання засуджених до довідного позбавлення волі ОСОБА_7 складено індивідуальний план виправлення та ресоціалізації, де серед поступових заходів, здійснення яких дадуть змогу зменшити/усунути актуальні фактори ризику, зазначено цілі: під час відбування покарання зміцнити соціально-корисні зв'язки з рідними на волі, отримати пенсійне посвідчення; контролювати та аналізувати свою поведінку, використовувати вільний час з користю для суспільства, підвищити свій професійно-технічний рівень, приймати активну участь в реалізації програм диференційованого впливу; а після звільнення стати на облік в центрі зайнятості, знайти місце проживання, де прописатися після звільнення.
З акту ДУ «Ладижинська виправна колонія «№39» від 28.11.2023 року забезпечити інформацією щодо підтримання засудженим ОСОБА_8 соціально-корисних зв'язків з рідними та близькими не можливо у зв'язку з тим, що останні проживають на тимчасово окупованій території України, а саме АР Крим.
Згідно положень п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26 квітня 2002 року, суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребі у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно з ст. 6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої, правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Під ступенем виправлення засуджених до позбавлення волі слід розуміти індивідуалізовану комплексну фіксацію рівня зміни зовнішніх (соціально-правових) і внутрішніх (психолого-педагогічних) характеристик особистості засудженого через певні проміжки часу (у період відбування покарання), які виступають передумовами правомірних (неправомірних) дій і поведінки, як показник готовності (неготовності) вести правослухняний спосіб життя в умовах свободи.
Ступінь виправлення «довів своє виправлення» це категорія стійко-позитивних засуджених, у яких відбулося докорінна зміна поглядів на життя у соціально-корисну сторону і є можливість досягти мети покарання в умовах свободи, тобто застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Готовність до законослухняної способу життя в умовах свободи і незалежність поведінкової саморегуляції від впливу застосовуваних до засудженого карально-виправних заходів дозволить вважати його підготовленим для умовно-дострокового звільнення від покарання. Зазначена готовність повинна охоплювати ряд основних сфер життєдіяльності і юридично значущої поведінки. До таких сфер повноцінного входження в соціум слід віднести: сферу матеріального забезпечення життя, сферу взаємодії з іншими людьми, сферу дозвілля і розваг.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк, суд має вирішити питання чи буде визначене покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, у разі заміни цим покарання раніше призначене покарання у вигляді довічного позбавлення волі, відповідати критеріям до кримінального покарання, визначеним у ст. 50 та 65 КК України.
Визначення строку на який може бути замінено покарання у виді довічного позбавлення волі покаранням у виді позбавлення волі на певний строк, відноситься до дискреційних повноважень суду, вирішується судом у кожному конкретному випадку індивідуально, повинно відповідати вимогам закону та прийматись з сукупності даних які характеризують особу засудженого, оскільки суд повинен переконатися в тому, що за час відбування покарання в особистості засудженого відбулись певні позитивні зміни, які свідчать, що останній дійсно став на шлях виправлення, яке може відбутися без відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.
Проаналізувавши зміст подання, долучених до нього документів, матеріали особової справи засудженого ОСОБА_8 , суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_8 став на шлях виправлення, оскільки свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину під час відбування покарання визнав, розкаюється у вчиненні злочину, протягом часу перебування в умовах ізоляції від суспільства не має непогашених дисциплінарних стягнень, має сім заохочень, що свідчить про те, що ОСОБА_8 прагнув досягнути виправлення, і з урахуванням того факту, що визначених процедур для пом'якшення довічного позбавлення волі діючим законодавством передбачено не було. Крім того, суттєвою є та обставина, що ОСОБА_8 під час відбування покарання був залучений до роботи, працював та отримував заробітну плату, не має зобов'язань за виконавчими листами. На час підготовки висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_8 , останній відбув покарання у виді позбавлення волі 24 роки 7 місяців 17 днів.
Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення засудженим ОСОБА_8 оцінюється як низький.
Суд також враховує, що засуджений ОСОБА_8 на час розгляду подання має вік 65 років, отже є особою похилого віку, за висновком комісії ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» за участю уповноваженого органу з питань пробації щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_8 , має підсумковий загальний бал 97.
Наведені вище обставини в сукупності з іншими обставинами, на переконання суду свідчать про глибокі зміни у свідомості засудженого ОСОБА_8 та вказують про наявність достатніх підстав вважати, що засуджений довів, що став на шлях виправлення, в особистості засудженого відбулись значні позитивні зміни, які вказують, що останній спроможний свідомо дотримуватися соціальних норм життя та має відповідну мотивацію спрямовану на дотримання законів України.
Враховуючи вищевикладене, наявність всіх обов'язкових умов, визначених ст.82 КК України, беручи до уваги особу засудженого ОСОБА_8 , суд приходить до висновку, що є достатні дані та підстави визначені законом вважати, що засуджений став на шлях виправлення, та про наявність правових підстав для заміни покарання у виді довічного позбавлення волі покаранням у виді позбавлення волі на певний строк.
З урахуванням оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, підсумкового загального балу, встановленого у висновку щодо ступеня виправлення засудженого, суд прийшов до висновку про те, що довічне позбавлення волі може бути замінено засудженому ОСОБА_8 на позбавлення волі на строк 16 років, оскільки саме таке покарання є необхідним й достатнім його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, сприятиме його остаточному виправленню та формуванню у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.
Керуючись ст. 82 КК, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Подання адміністрації Державної установи «Ладижинська виправна колонія (№39)» про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк відносно засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.
Замінити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який засуджений вироком Апеляційного суду м. Севастополя АР Крим від 28.03.2005 року за п.п.1, 2, 6, 9, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.307, ч.1 ст.70 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на строк 16 (шістнадцять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 у виді позбавленні волі на певний строк обчислювати з дати заміни покарання, а саме з 27.02.2024 року.
Направити до Державної установи «Ладижинська виправна колонія №39» копії ухвали - для відома, та для вручення засудженому.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області, а засудженим, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі - в той же строк з моменту отримання її копії.
Повний текст складений і підписаний 01.03.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3