Справа № 638/1228/24
Провадження № 2-о/638/103/24
05 березня 2024 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Невеніцин Є.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Харківської міської ради про визнання особи обмежено дієздатною та призначення піклувальника,-
Ухвалою судді від 23.01.2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Харківської міської ради про визнання особи обмежено дієздатною та призначення піклувальниказалишено без руху, оскільки остання не відповідала вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України та заявнику надано строк для усунення недоліків позову - 10 днів з дня отримання копії ухвали судді.
22.02.2024 року до суду повернулась не вручена копія ухвали про залишення позовної заяви без руху з відміткою пошти від 19.02.2024 року «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 753/12496/18 (провадження № 61-4961св19), від 01 липня 2020 року у справі № 216/5341/14-ц (провадження № 61-25996св18), від 13 січня 2021 року у справі № 199/7620/19 (провадження № 61-12590св20), на які суд апеляційної інстанції послався в оскаржуваному судовому рішенні, Верховний Суд дійшов таких висновків:
За загальним правилом повернення надісланої кореспонденції до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача, а також не може беззаперечно свідчити про його відмову від одержання кореспонденції чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду.
В той же час, відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання процесуальні документи надсилаються учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважаються доставленими, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її в апеляційній скарзі.
Згідно пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
За вказаною у позовній заяві адресою позивач поштову кореспонденцію суду не отримав, інших адрес для листування не зазначив.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі Тойшлер проти Германії (Тeuschler v. Germany).
Європейський суд з прав людини у справі «Каракуця проти України» зазначив, що неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Станом на 05.03.2024 року заявник недоліки заяви не усунув.
Із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику, оскільки заявником не усунуто недоліки даної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Харківської міської ради про визнання особи обмежено дієздатною та призначення піклувальника- визнати неподаною та повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.В.Невеніцин