Справа№630/603/19 Головуючий I інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11кп/818/159/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.286 КК України
29 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-обвинуваченого ОСОБА_7 ,
-захисника ОСОБА_8 ,
-представника потерпілого адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, представника потерпілого адвоката ОСОБА_10 на вирок Люботинського міського суду Харківської області від 13 червня 2023 року, -
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мокрушено Беловського району Курської області, РФ, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, із інвалідністю 2 групи, працюючого слюсарем на Державному підприємстві «Завод імені В.О. Малишева», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та виправдано на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Органом досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачувався у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження за наступних обставин.
ОСОБА_7 06.07.2019 приблизно о 20.00, керуючи технічно-справним транспортним засобом «Renault-Duster», р.н. НОМЕР_1 , рухався зі сторони пров. Ломоносова по вул. Слобожанській у напрямку пров. Свердлова в м. Люботин Харківського району Харківської області, зі швидкістю 30-35км/год.
Під час руху, не доїжджаючи до буд. АДРЕСА_2 по вказаній вулиці, ОСОБА_7 , проявив неуважність та почав здійснювати маневр обгону транспортного засобу електричного скутеру «Electric motorcycle», без державного номерного знаку, під управлінням неповнолітнього ОСОБА_11 , який рухався зі швидкістю 30км/год., у попутному йому напрямку, попереду нього, з указником лівого повороту, чим грубо порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»,
та виїхавши на зустрічну смугу руху в районі заїду до домоволодіння АДРЕСА_2 , допустив зіткнення з вказаним транспортним засобом, під керуванням ОСОБА_11 , який закінчував маневр повороту наліво, з метою заїзду до двору вищевказаного домоволодіння.
Внаслідок дорожньо-транспортної події малолітньому пасажиру електричного скутера «Electric motorcycle», який займав місце за водієм, ОСОБА_12 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, а саме: важку відкриту проникаючу черепно-мозкову травму з забоєм головного мозку важкого ступеню, з забоєм-розтрощуванням правої тім'яної долі, епі-субдуральним крововиливом на рівні правої сфери головного мозку, екваторіальним переломом лобо-скронево-тімяної і потиличної кісток, закритими багатофрагмельтальними переломами зведення черепа, з множинними чужорідними тілами в епідуральному просторі, первинним розривом твердої мозкової оболонки, обширної скальпованої рани скронево-тімяно-потилочної області та відкритий осколковий перелом кісток лівої гомілки в нижній третині із зсувом, скальпована рана лівої гомілки з дефектом шкіри і м'язів.
Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_7 , які знаходяться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи транспортним засобом, проявив неуважність, не зорієнтувався у дорожній обстановці, перед початком здійснення обгону, не переконався в небезпеці, і допустив зіткнення з транспортним засобом електричним скутером «Electric motorcycle», без державного номерного знаку, під керуванням неповнолітнього ОСОБА_11 , який рухався попереду нього у попутному йому напрямку та здійснював маневр повороту наліво, що спричинило пасажиру скутеру - малолітньому ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження малолітньому потерпілому ОСОБА_12 .
Суд, виправдовуючи ОСОБА_7 послався у вироку на те, що стороною обвинувачення не надано суду доказів, які б беззаперечно спростовували версію захисту щодо можливого розвитку подій 06.07.2019 та доводили б, що версія сторони обвинувачення є єдиною об'єктивно можливою. Тобто стороною обвинувачення не доведено винуватості ОСОБА_7 у пред'явленому обвинуваченні поза розумним сумнівом.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, вважаючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 незаконним, просить скасувати його у зв'язку з неповнотою судового розгляду та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Указав, що надані свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_14 показання, у тому числі щодо заздалегідь ввімкненого показника повороту на скутері до маневру повороту, повністю узгоджуються із відомостями, зафіксованими в протоколах проведених слідчих експериментів за їх участі. Наголосив, що судом першої інстанції не в повній мірі надана оцінка усім наданим стороною обвинувачення доказам, а саме:
-протоколам огляду місця дорожньо-транспортної події від 06.07.2019 та 22.08.2019, на яких зафіксовано кінцеве розташування транспортних засобів та місце осипу;
-висновку транспортно-трасологічної експертизи №875СЕ-19 від 18.11.2019, відповідно до якого кут поздовжньої вісі автомобіля та площею обертання переднього колеса електричного скутера в момент їх первинного контакту складав приблизно 70 градусів, що вказує на майже перпендикулярне розташування транспортних засобів відносно одне одного на момент зіткнення. Вважає, що вказані докази у своїй сукупності вказують на те, що місце зіткнення було на узбіччі. Вказані обставини підтверджує і свідок ОСОБА_14 , яка вказала, що зіткнення відбулось на в'їзді до подвір'я.
Водночас, судом не прийнято до уваги примітка судового експерта у висновку судово-автотехнічної експертизи №7/1209СЕ-19 від 21.11.2019 на аркуші №7, де вказано, що вихідні дані, які вказані у постанові про призначення автотехнічної експертизи наданими ОСОБА_7 в ході слідчого експерименту, щодо швидкості руху автомобіля «Renault-Duster», або щодо віддалення автомобіля від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки, або щодо розташування місця зіткнення відносно меж проїзної частини, або щодо декількох з цих параметрів є неспроможними з технічної точки зору.
Також указав, що в ході допиту в судовому засіданні експерта, протиріччя у висновках проведених ним автотехнічних експертизах, одні з яких вказують на порушення Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_7 , а інші вказують на порушення Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_11 , усунуті не були. У зв'язку із зазначеним, прокурором у судовому засіданні 12.06.2023 року було заявлено клопотання в порядку ст.332 КПК України про призначення комплексної транспортно-трасологічної експертизи та автотехнічної експертизи, з метою усунення розбіжностей між свідченнями учасників дорожньо-транспортної події та свідками, однак ухвалою суду в задоволенні вказаного клопотання безпідставно було відмовлено. Вважає, що суд не в повній мірі надав оцінку усім доказам у судовій справі, діяв однобічно під час прийняття кінцевого рішення. Просить вирок суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
В апеляційній скарзі представника потерпілого адвокат ОСОБА_10 посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Указав, що:
-у порушення ч.4 ст.28 КПК України суд першої інстанції не здійснив заходів для розгляду справи стосовно малолітньої та неповнолітньої осіб першочергово;
-у порушення вимог ст.374 КПК України суд першої інстанції у вироку не навів жодних підстав для виправдання обвинуваченого ОСОБА_7 із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази сторони обвинувачення. Вважає, що суд першої інстанції формально, не в повному обсязі дослідив обставини виникнення дорожньо-транспортної пригоди, надав неправильну оцінку доказам сторони обвинувачення, а саме висновкам судових експертиз, показам свідків, проведеним по справі слідчим експериментам з учасниками та свідками пригоди, протоколам огляду місця ДТП, транспортних засобів, та іншим доказам у їх сукупності, які є достатніми для прийняття законного рішення;
-із наданих ОСОБА_7 у судовому засіданні 17.01.2020 показів вбачається, що останній бачив заздалегідь скутер, який представляв для його руху небезпеку, та не врахувавши дані обставини почав маневр обгону, чим скоїв зіткнення зі скутером саме передньою частиною кузова автомобіля з лівою бічною стороною корпусу скутера. Зауважив, що дані обставини допиту обвинуваченого в судовому рішенні не вказані та залишені поза увагою суду;
-мотивувальну частину вироку, в частині механізму виникнення пригоди зазначеної обвинуваченим, а саме щодо контакту передньої частини скутеру із правим переднім крилом автомобіля, спростовує протокол огляду транспортних засобів, згідно якого в автомобілі «Renault-Duster» пошкоджені переднє крило, передня права фара, передній бампер в нижній правій частині, переднє вітрове скло;
-суд першої інстанції не навів аргументів щодо відхилення висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №7/875СЕ-19 від 18.11.2029, висновки якої також підтверджують покази сторони потерпілих, згідно яких зіткнення відбулося передньою правою частиною автомобіля «Renault-Duster» з лівою бічною стороною корпусу скутера під керуванням ОСОБА_11 ;
-покази свідка ОСОБА_15 надані під час судового засідання суперечать її показам, наданим під час слідчого експерименту за її участю. Зауважив, що на слідчому експерименті від 11.11.2019 свідок не змогла вказати швидкість скутера та не змогла відповісти на запитання, «як Ви зрозуміли, що ОСОБА_7 включив вказівник повороту, перед здійсненням обгону скутера», однак в суді остання пояснила, що скутер рухався зі швидкістю близько 30км/год, та що вона чула та бачила як чоловік керує машиною, чула характерний при вмиканні тумблера показника повороту звуковий сигнал, бачила як він блимав в салоні, та наглядала під час руху в автомобілі за швидкістю чоловіка, який рухався зі швидкістю 50 км/год. Зауважив, що зазначеним обставинам суд першої інстанції не надав оцінку та проігнорував обставини того, що ОСОБА_15 є дружиною обвинуваченого та є зацікавленою в наслідках та результатах кримінального провадження;
-суд першої інстанції необґрунтовано відхилив надані свідком ОСОБА_16 покази, яка бачила характер руху транспортних засобів перед ДТП. На додатковому слідчому експерименті слідчий зовсім не встановлював факт подання звуку вимкнення сигналу повороту автомобілем «Renault-Duster». Суд критично оцінив вказані обставини, які при цьому не встановлювалися під час слідчого експерименту, та не звернув уваги, що паркан в районі домоволодіння ОСОБА_17 , відсутній. Експеримент проведений через тривалий час після скоєння ДТП, та за вказаних обставин, на скутері, який зазнав механічних пошкоджень звуковий сигнал не працював;
-суд першої інстанції необґрунтовано відмовив стороні обвинувачення у проведенні комісійної автотехнічної експертизи за наявності у матеріалах справи кількох висновків експертів, які суперечать один одному;
-у порушення вимог ст.349 КПК України суд не дослідив позовну заяву потерпілих та додані до неї документи;
-в наданих стороні потерпілих дисках із записами судових засідань, відсутній запис дослідження письмових доказів до аркушу 141;
-у вступній частині вироку зазначено, що під час винесення судового рішення приймав участь представник потерпілого ОСОБА_10 , що не відповідає дійсності, оскільки він у цей час був зайнятий у іншому процесі та не був присутній під час проголошення вироку. Крім того у вступній частині вироку не зазначена законний представник потерпілого ОСОБА_18
Просить вирок суду скасувати, ухвалити вирок апеляційним судом, яким ОСОБА_7 визнати винним за ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, та задовольнити позовні вимоги потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_18 щодо відшкодування моральної шкоди; накласти арешт на автомобіль «Renault-Duster» та застосувати спеціальну конфіскацію вказаного автомобіля з метою забезпечення позову потерпілих.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника потерпілого, представника потерпілого адвоката ОСОБА_9 , яка підтримала апеляційні скарги, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційна скарга представника потерпілого підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення, до якого згідно ч.1 ст.369 цього ж КПК відноситься вирок, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, згідно ч.3 ст.370 КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно вимог, передбачених п.1 ч.3 ст.374 КПК України, у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою зазначаються - формулювання обвинувачення, яке пред'явлено особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Із цього випливає, що суд при розгляді кримінального провадження повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, проаналізувати їх та дати оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, а також мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення для вирішення питань, зазначених у ст.368 КПК України.
Цих вимог судом першої інстанції належним чином не дотримано.
Виправдовуючи ОСОБА_7 за ч.2 ст.286 КК України, суд, наряду з іншим, послався у вироку на те, що в ході судового розгляду із показань учасників кримінального провадження, а також досліджених письмових доказів було встановлено дві взаємовиключні версії подій, однак на теперішній час усунути протиріччя між вказаними версіями подій не вбачається можливим.
Так, за висунутим ОСОБА_7 обвинуваченням транспортні засобі рухались один за одним по вул. Слобожанській в м. Люботині. Під'їжджаючи до будинку 245 по вказаній вулиці, водій електричного скутера ОСОБА_11 увімкнув лівий покажчик повороту, впевнився в тому, що автомобіль позаду не буде змінювати напрямок руху та почав повертати ліворуч. Разом із тим, водій автомобіля «Рено» ОСОБА_7 розпочав маневр обгону, в результаті чого відбулось зіткнення цих транспортних засобів, чим ОСОБА_7 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху.
На підтвердження вказаної версії свідчать показання потерпілого ОСОБА_11 , а також висновки експертиз № 7/1205СЕ-19 від 19.11.2019 та № 7/1208СЕ-19 від 20.11.2019.
Разом із тим, згідно версії подій сторони захисту транспортні засобі рухались один за одним по вул. Слобожанській в м. Люботині. Під'їжджаючи до будинку 245 по вказаній вулиці, водій автомобіля «Рено» впевнився у відсутності перешкод для здійснення обгону, увімкнув лівий покажчик повороту та розпочав обгін, в ході якого водій електричного скутера ОСОБА_11 без ввімкнення попереднього сигналу розпочав поворот ліворуч, в результаті чого відбулось зіткнення цих транспортних засобів. За цією версією подій п. 10.1 Правил дорожнього руху був порушений саме водієм електричного скутера ОСОБА_11 .
На підтвердження цієї версії подій свідчать показання обвинуваченого, свідка ОСОБА_15 , висновки експертиз № 7/1209СЕ-19 від 21.11.2019 та № 7/1210СЕ-19 від 21.11.2019.
Відповідно до ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Частиною 2 статті 332 КПК України передбачено, що суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Згідно приписам ч.ч.1, 2, 6 статті 22 КПК України:
1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
2. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
6. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Як слідує із матеріалів провадження під час судового розгляду у суді першої інстанції прокурором, з метою усунення суперечностей у висновках вищевказаних експертиз, було заявлено клопотання про призначення у справі комплексної транспортно-трасологічної та судової автотехнічної експертизи для з'ясування ряду питань, у тому числі, ким із учасників дорожньо-транспортної пригоди раніше було розпочато маневр, що мало істотне значення для об'єктивного встановлення фактичних обставин у кримінальному провадженні.
Однак, у порушення вимог ч.6 ст.22, п.1 ч.2 ст. 332 КПК України ухвалою суду від 12 червня 2023 року у задоволенні вищезазначеного клопотання прокурора було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про призначення у справі комплексної транспортно-трасологічної та судової автотехнічної експертизи суд залишив поза увагою, що згідно висновку судово-автотехнічної експертизи №7/1209СЕ-19 від 21.11.2019 на аркуші №7, вихідні дані на основі свідчень водія автомобіля РЕНО ОСОБА_7 в ході слідчого експерименту, щодо швидкості руху автомобіля РЕНО, або щодо віддалення автомобіля Рено від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки, або щодо розташування місця зіткнення відносно меж проїзної частини, або щодо декількох з цих параметрів є неспроможними з технічної точки зору (т.1 а.с.222).
Ураховуючи, що висновки у зазначених вище експертизах мають суперечності, усунення яких могло бути здійснено шляхом виконання вимог п.1 ч.2 ст.332 КПК України, тобто призначенням комплексної транспортно-трасологічної та судової автотехнічної експертизи, як було зазначено у клопотанні прокурора, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора.
Допущені судом першої інстанції вищенаведені порушення вимог кримінального процесуального закону, згідно ч.1 ст.412 КПК України, є істотними, оскільки перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України - є підставами для скасування вироку.
Відповідно до положень ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути зазначені порушення процесуального закону, оскільки відповідних клопотань про призначення комплексної транспортно-трасологічної експертизи та автотеханічної експертизи ні в апеляційних скаргах, ні в суді апеляційної інстанції учасниками судового провадження апеляційному суду не заявлено.
За таких обставин, колегія суддів керується приписами ч.6 ст.9 КПК України, які визначають, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, тоді застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Тому, виходячи із передбачених п.2 ч.1 ст.7 КПК України загальних засад кримінального провадження, з метою дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо забезпечення законності, вмотивованості і обґрунтованості судового рішення, ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене, усунути вищевказані порушення вимог кримінального процесуального закону, вжити заходів до повного, всебічного дослідження обставин кримінального провадження, ретельно, з використанням усіх процесуальних можливостей, перевірити всі доводи, наведені в апеляційних скаргах прокурора і представника потерпілого і ухвалити обґрунтоване та справедливе рішення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
Апеляційну скаргу представника потерпілого адвоката ОСОБА_10 задовольнити частково.
Вирок Люботинського міського суду Харківської області від 13 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: