Справа № 715/407/24
Провадження № 2-с/715/2/24
05.03.2024 Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого судді Цуркана В.В.
секретар судового засідання Майщук С.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,-
Глибоцьким районним судом Чернівецької області виданий судовий наказ по справі №715/407/24 провадження №2-н/715/12/24 від 09 лютого 2024 року за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки всіх видів її заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01 лютого 2024 року до досягнення дитиною повноліття, а також судовий збір в розмірі 302 (триста дві) гривні 80 копійок на рахунок спеціального фонду державного бюджету України.
До суду надійшла заява від ОСОБА_1 про скасування судового наказу, в якій остання зазначила, що вимоги, які викладені у судовому наказі вважає неправомірними, оскільки стягувач у своїй заяві виклав недостовірні, надумані та необґрунтовані доводи. Так, у 2016 році ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу з нею, однак в своїх позовних вимогах він не піднімав питання щодо визначення місця проживання їхніх малолітніх дітей. Рішенням Глибоцького районного суду від 10.11.2016 року, їхній шлюб було розірвано, після чого, вона з малолітнім ОСОБА_4 змушена була з'їхати від ОСОБА_2 на орендоване нею житло. За час проживання сина з нею, вона самостійно, без будь - якої участі стягувача, вирішувала всі питання відносно здоров'я сина, його навчання та виховання. Вказане можуть підтвердити сусіди, вчителі зі школи та і самі діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . З 10.11.20216 року по лютий 2022 року, син ОСОБА_5 проживав з нею, а не з стягувачем. Зазначає, що з початком повномаштабної війни на території України, вони з ОСОБА_5 , за для його безпеки, прийняли рішення про те, щоб переїхати з орендованої квартири до ОСОБА_2 у житловий будинок, оскільки на той момент їм здавалося, що там буде безпечніше. Зазначає, що після одного місяця проживання в будинку у стягувача, нею було прийнято рішення про повернення до орендованої квартири, в свою чергу син виявив бажання залишитися з батьком, мотивуючи це тим, що там у нього багато друзів та з ним проживають хворі дідусь і бабуся, яким він допомагає. З того моменту, вона щоденно і неодноразово спілкується з сином за допомогою телефонних дзвінків, листування в мессенджерах та майже щоденно відвідує його, готує йому з продуктів, які придбанні за її кошти, займається безпосереднім його вихованням, станом здоров'я, навчання та відпочинком.
В судове засідання сторони не з'явились.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першоїстатті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.
Беручи до уваги, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення з неї аліментів, за змістом та формою відповідає вимогам ч. 3-5 ст. 170 ЦПК України і подана з дотриманням строку, встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України, у зв'язку з чим підстав для її повернення немає, суддя вважає необхідним судовий наказ скасувати.
За приписами частини другої статті 164ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.170,171,259-261 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.
Скасувати судовий наказ від 09 лютого 2024 року у справі № 715/407/24, провадження №2-н/715/12/24, за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки всіх видів її заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01 лютого 2024 року до досягнення дитиною повноліття, а також судовий збір в розмірі 302 (триста дві) гривні 80 копійок на рахунок спеціального фонду державного бюджету України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: