Справа № 643/1697/23
Провадження № 2/643/37/24
13.02.2024 року Московський районний суд м. Харкова у складі : головуючого судді Майстренко О.М., за участю секретаря - Риндіч О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів ,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 22 438 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять вісім ) гривен 25 копійок за період з 16.11.2020 року по 01.02.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 07 лютого 2004 року по 30 червня 2020 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, рішенням Московського районного суду м.Харкова від 30.06.2020 шлюб розірвано. Від даного шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до судового наказу Московського районного суду м.Харкова від 26.11.2020 року у справі №643/17724/20 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 16.11.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
26 січня 2021 року державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64081795 з примусового виконання судового наказу Московського районного суду м.Харкова від 26.11.2020 року у справі №643/17724/20.
Після винесення постанови про відкриття зазначеного виконавчого провадження у ОСОБА_2 утворилась заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01 лютого 2023 року складає 63998,36 (шістдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім, 36) грн. В зв'язку з несплатою аліментів нею нараховано пеню, яка у період з 16.11.2020 року по 01.02.2023 року у розмірі 22 438 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять вісім ) гривен 25 копійок. При цьому зазначений розмір неустойки не перевищує загального розміру заборгованості по аліментам у ВП №64081795 та підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08.03.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено у судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі .
Відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на відсутність коштів .
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача та відповідача вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що з 07 лютого 2004 року по 30 червня 2020 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 30.06.2020 шлюб розірвано.
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до судового наказу Московського районного суду м.Харкова від 26.11.2020 року у справі №643/17724/20 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 16.11.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно розрахунку заборгованості по виплаті аліментів, виконаного державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ю.І. Демченко заборгованість зі сплати аліментів станом на 01 лютого 2023 року складає 63998,36 (шістдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім, 36) грн.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частинами першою, другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Неустойка (пеня)це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006р.№ 3 передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
У ст.196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 по справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), яка відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Так, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Пеня за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: р = (А1 х 1% х Q1) + (А2 х 1% х Q2) +(An х 1% х Qn), де:
р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця.
Відповідно до ч.1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно наданого позивачкою розрахунку неустойка(пеня) за несплату аліментів за період з листопада 2020 року по січень 2023 року складає 63998,36 грн.
Згідно ч.1 ст.196 СК України розмір пені, що підлягає стягненню з боржника, не може перевищувати 100 відсотків заборгованості аліментів, в даному випадку сума не перевищує заборгованість по аліментах.
Враховуючи, що відповідач допустив прострочення сплати аліментів на утримання дітей, беручи до уваги, що сума пені є значно більшою за розмір заборгованості, а позивачка просить стягнути заборгованість з пені, яка дорівнює розміру заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 22438,25 грн., то позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення пені.
Відповідно до положення п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2252,19 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 81, 89, 90, 264-268, 293, 315, 317 ЦПК України,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньк- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з 16.11.2020 року по 01.02.2023 року у розмірі 22 438 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять вісім ) гривен 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2252 (дві тисячі двісті п'ятдесят дві) гривен 19 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення або виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи,якому повнерішення суду не були вручені у день його проголошення або складення,має правона поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільно-процессуального кодексу України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м.Харкова.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя Майстренко О.М.