Рішення від 04.03.2024 по справі 405/5594/23

Справа № 405/5594/23

2/405/906/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря : Мишевець Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, Кропивницької міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 1/4 частину житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовує тим, що з 01.02.1994 року і по теперішній час він зареєстрований та проживає в будинку батька, що знаходиться за вищевказаною і підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 023301/1. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . Спадщину після смерті батька він прийняв в порядку ст. 549 ЦК УРСР, яка діяла на момент смерті спадкодавця фактичним вступом у володіння спадковим майном. 01.07.2023 року він звернувся до державного нотаріуса з питанням оформлення свідоцтва про спадщину за законом після смерті батька на житловий будинок, що знаходиться за вищевказаною адресою та отримав усне роз'яснення нотаріуса про те, що видати свідоцтво про право на спадщину на увесь будинок неможливо і наступних підстав: відповідно до архівної довідки Кіровоградського ОБТІ від 06.07.2023 року частина будинку належить ОСОБА_3 та 3/4 ОСОБА_2 , реєстрова книга № 40 запис № 10335; відповідно до виписки з рішення суду від 02.10.1979 року, вирішені визнати право власності на будинок в розмірі 1/4 за ОСОБА_3 та 3/4 за ОСОБА_2 .

Про вищезазначені факти він дізнався лише 06.07.2023 року, коли отримав архівну довідку, оскільки ОСОБА_3 протягом всього життя жодною разу не з'являлась в будинку та батько розповідав, що це його будинок та перейде йому у спадок. Крім того, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і ніхто не заявляв прав на її частку.

На даний час він продовжує проживати в будинку, за ці двадцять дев'ять років, ніхто не звертався з позовом про виселення його, тобто добросовісно та відкрито володіє цим майном, підтримує будинок в належному стані, зробив капітальний ремонт, оплачує всі комунальні послуги, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 023301/1.

На даний час він хоче вільно, на власний розсуд, володіти, розпоряджатися домоволодінням і змушений звернутися до суду за захистом своїх прав, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 24.08.2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, відповідачу надано термін для подання відзиву на позов, призначено підготовче засідання, витребувано докази.

Ухвалою суду від 25.01.2024 року підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені, при цьому представник позивача надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, позов підтримала. Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, повідомлені про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не сповістили, заяв про відкладення розляду справи ними не подано.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Чинним цивільним законодавством набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях.

Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Згідно вимог ч. 3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Пунктами 9, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 5, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Судом встановлено, що відповідно до архівної довідки ОКП «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» про належність нерухомого майна від 06.07.2023 року, 1/4 частка житлового будинку по АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності на підставі рішення Народного суду Ленінського району м. Кіровограда від 02.10.1979 року та на цій же підставі ОСОБА_2 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Кіровоградського міськвиконкому, актовий запис № 963.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Балтського району Одеської області, актовий запис № 9278.

Як вбачається з наданої суду інформації Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 1 від 14.12.2023 року вих. № 2674/01-16, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 за даними Спадкового реєстру спадкова справа не заводилась.

Як зазначає позивач, спадщину після смерті батька він прийняв в порядку ст. 549 ЦК УРСР, яка діяла на момент смерті спадкодавця фактичним вступом у володіння спадковим майном, продовжує проживати в будинку, за двадцять дев'ять років, ніхто не звертався з позовом про виселення його, тобто добросовісно та відкрито володіє цим майном, підтримує будинок в належному стані, зробив капітальний ремонт, оплачує всі комунальні послуги,

Факт того, що позивач володіє частиною будинку безперервно, більше десяти років, прописаний в ньому з 01.02.1994 року, будь-які інші особи, які б претендували на спірне майно і оспорювали право позивача на отримання вказаного майна у власність за набувальною давністю відсутні, не оспорюється іншими учасниками справи та підтверджений наданими суду копіями квитанції про оплату комунальних послуг позивачем, укладеними договорами з комунальними службами на його ім'я за вищевказаною адресою.

Суд приходить до висновку, що є в наявності усі складові для визнання права власності на частку нерухомого майна за набувальною давністю, оскільки позивач добросовісно і відкрито заволодів 1/4 частиною житлового будинку АДРЕСА_1 , проживає в ньому і утримує його.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи положення ч.4 ст. 344 ЦК України яка визначає, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, Кропивницької міської ради про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 1/4 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі вважати фактично понесеними.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Кропивницька міська рада, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41.

Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко

Попередній документ
117427691
Наступний документ
117427693
Інформація про рішення:
№ рішення: 117427692
№ справи: 405/5594/23
Дата рішення: 04.03.2024
Дата публікації: 06.03.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (28.11.2023)
Дата надходження: 11.08.2023
Предмет позову: визнання права власності за набувальною давністю
Розклад засідань:
05.10.2023 12:00 Ленінський районний суд м.Кіровограда
27.11.2023 11:00 Ленінський районний суд м.Кіровограда
25.01.2024 09:30 Ленінський районний суд м.Кіровограда
04.03.2024 11:20 Ленінський районний суд м.Кіровограда