Справа № 352/142/24
Провадження № 1-кп/352/138/24
05 березня 2024 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12023091010003139 від 30 вересня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Коломия, Коломийського району Івано-Франківської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 04.10.2023 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
У зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на час притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.
29.09.2023 близько 20 год. 05 хв., ОСОБА_4 перебував у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_5 та який розташований по АДРЕСА_3 , де в цей час у нього виник злочинний умисел на вчинення крадіжки продуктів харчування.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання ОСОБА_4 підійшов до торгових полиць, на яких були розташовані продукти харчування, звідки таємно викрав 1 банку консерви «Filety Sledziowe w oleju» TM «Pirat» вагою 170 грам вартістю 32 грн., 1 банку консерви «Filety ze Sledzia w sosie pomidorowym» TM «Graal» вагою 170 грам вартістю 60,40 грн., 1 банку консерви «Sledz ро gdansku» TM «Nixe» вагою 170 грам вартістю 40,58 грн., 1 банку консерви «Szprot podwedzany «Winter» TM «Nixe» вагою 170 грам вартістю 62,30 грн., 1 упаковку кубиків для курячого бульйону «Rosol z kury» TM «Kucharek» вагою 60 грам (6 кубиків) вартістю 20,77 грн., 1 упаковку кубиків для курячого бульйону «Rosol Drobiowy» TM «Gusto Culinario» вагою 120 грам (12 кубиків) вартістю 26,30 грн., 1 банку оливкової олії «Extra Vergine Classico» TM «Monini» об'ємом 0,25 л вартістю 203,20 грн., 1 банку кокосової олії «Olej Kokosowy» TM «Vitanella» об'ємом 0,5 л вартістю 155,55 грн.
Після цього, ОСОБА_4 за вказаний товар не розрахувався, вийшовши з приміщення магазину, розпорядився викраденими продуктами харчування на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 601,10 грн.
Цивільний позов не заявлений.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст.185 КК України визнав в повному обсязі, по суті обвинувачення пояснив, що дійсно ввечері 29 вересня 2023 року він зайшов в магазин «Еліт маркет», що в с. Угринів, звідки викрав продукти харчування: консерви, кубики курячого бульйону, оливкову олію. Викрадене приніс до себе додому. Цього ж дня до нього приїхали працівники поліції з потерпілою, все викрадене він відразу повернув. У вчиненому розкаюється, вчинення крадіжки пояснив тяжким матеріальним становищем, слідству сприяв, просив не призначати суворе покарання.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_6 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 .
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Так, ОСОБА_6 вчинив злочин віднесений до категорії тяжких злочинів, не одружений, на утриманні нікого не має, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання. Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Так, в судовому засіданні прокурор просила суд, при призначенні покарання ОСОБА_4 , застосувати положення ст.69 КК України та призначити йому покарання у виді арешту.
Статтею 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Суд, враховуючи вище наведені обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку; відсутність обставин, які б обтяжували покарання; вважає їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, та з урахуванням особи обвинуваченого, приходить до висновку про можливість переходу до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 185 КК України, застосувавши ст. 69 КК України.
За таких обставин, суд доходить твердого переконання, що необхідним покаранням для ОСОБА_4 має бути покарання саме у виді арешту. Таке покарання, на думку суду, відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України та буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також справедливим щодо досягнення мети покарання.
Крім того, приймаючи до уваги, що вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України у виді арешту на строк один місяць, що ним було відбуте, суд доходить висновку про необхідність призначення остаточного покарання з урахуванням ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та зарахування у строк остаточного покарання, відбутого повністю покарання за попереднім вироком.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у випадку винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експерта, тому з обвинуваченого підлягають стягненню витрати в сумі 5300,96 грн.
Керуючись ст. ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України,
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді арешту на строк шість місяців.
На підставі ч. 4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України у виді арешту на строк один місяць, більш суворим покаранням за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді арешту на строк шість місяців.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 , повністю відбуте покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України у виді арешту на строк один місяць.
Строк відбування покарання відраховувати з дати набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на користь держави, на залучення експерта за висновок судової товарознавчої експертизи № 1759/23-28 від 12 грудня 2023 року в розмірі 5300,96 грн.
Речовий доказ, ДСД-Р диск із відеозаписом за 29.09.2023 - залиити в матерілах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя Максим ОЛІЙНИК