Справа 343/3038/23
Номер провадження 3/350/142/2024
04 березня 2024 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши матеріали, які надійшли з надійшли з відділення поліції № 2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянина України, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП -
установив :
19 листопада 2023 року о 19 год. 10 хв., ОСОБА_1 перебуваючи в с.Грабів, вулиця І.Франка вчинив конфлікт з ОСОБА_2 будучи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив дрібне хуліганство, висловлювався нецензурною лайкою, чим порушував громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив, про день час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема частиною першою статті 44 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Також цією статтею передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд, вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення враховує, що він був складений у присутності ОСОБА_1 тобто з моменту його складення він знав про наявність даної справи, був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак не прибув в судове засідання та про причини неприбуття суд не повідомив. Хоча при розгляді справ за ст. 173 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов'язковою, однак з урахуванням того, що є дані про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи та від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з суд вважає за необхідне справу розглянути у відсутності останнього.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення доведена такими дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в якому викладена суть вчиненого ним адміністративного правопорушення (а.с.1);
- письмовими поясненнями (а.с.4,5)
Отже, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Правопорушення вчинено 19.11.2023, справа до суду поступила 20.02.2024.
З часу вчинення ОСОБА_1 правопорушення минуло більше трьох місяців, за таких обставин його слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, проте провадження в справі необхідно закрити на підставі ч.1 п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Оскільки провадження в даній справі відносно ОСОБА_1 закривається з нереабілітуючих його обставин, тому з нього в доход держави слід стягнути судовий збір.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в у розмірі 0,2 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрити за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030106, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету- 22030106.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд.
Суддя :