Справа № 349/157/24
Провадження № 1-кп/349/74/24
іменем України
04 березня 2024 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3
обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5
законний представник
неповнолітнього обвинуваченого
ОСОБА_5 ОСОБА_6
захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8
представник ювенальної превенції
відділення поліції №4 (м. Рогатин) ОСОБА_9
розглянув у закритому судовому засіданні матеріали об'єднаного кримінального провадження, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091210000001 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає і зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, який не працює, раніше несудимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, ч.1 ст.304 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, який не працює, раніше несудимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вчинили умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжку), поєднаному з проникненням в інше приміщення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. Крім того, ОСОБА_4 втягнув неповнолітнього у цю протиправну діяльність.
Кримінальні правопорушення вчинено за таких, встановлених судом, обставин.
У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, терміни якого неодноразово продовжувалися, а саме 30 грудня 2023 року близько 23 год 00 хв, ОСОБА_4 разом з неповнолітнім ОСОБА_5 знаходилися в центральній частині смт.Букачвці. У цей час у ОСОБА_4 , який не працює та не має засобів до існування виник умисел на вчинення крадіжки з домоволодіння ОСОБА_10 , яке розташоване по АДРЕСА_3 . Усвідомлював, що для реалізації його злочинного умислу необхідно підшукати особу, яка б допомогла йому у викраденні майна, а тому вирішив залучити до своєї діяльності ОСОБА_5 , хоча йому достовірно було відомо, що він є неповнолітнім. ОСОБА_4 переконав ОСОБА_5 проникнути разом з ним до домоволодіння, а саме до котельні ОСОБА_10 , щоб допомогти у пошуках і таємному викраденні майна. За допомогу у викраденні майна пообіцяв розділити з ним грошові кошти, які будуть отримані від реалізації викраденого майна. Таким чином своїми умисними діями, які були пов'язані з безпосереднім психічним впливом на неповнолітнього, ОСОБА_11 спонукав ОСОБА_5 допомогти йому.На пропозицію ОСОБА_4 ОСОБА_5 погодився.
Цього ж дня біля 23 год 30 хв. ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , які діяли між собою за попередньою змовою, безперешкодно зайшли на територію домоволодіння ОСОБА_10 , що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , де діючи умисно, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом знайдених на подвір'ї ОСОБА_10 ріжкових ключів, ОСОБА_5 зламав навісний замок від вхідних дверей до котельні, після чого вони вдвох проникли до приміщення котельні.
Перебуваючи у котельні ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 відшукали та почергово таємно викрали майно, яке було у використанні: дві гелієві акумуляторні батареї марки "Logic Power LPM -LG 12-65 АМ" вартістю 6 149 грн кожна загальною вартістю 12 298 грн та одну бувшу у використанні гелієву акмуляторну батарею марки "Ultracell UCG100-12" вартістю 8573 грн.
Вказане викрадене майно ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 помістили до дорожньої сумки, яку мали з собою, і почергово перенесли викрадені речі в кущі біля залізничного вокзалу. Спільними умисними протиправними діями ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заподіяли потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 20 871 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав себе винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, ч.1 ст.304 КК України за обставин, які викладені в обвинувальному акті, обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті, а інші учасники судового провадження не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, а тому суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинувачених.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання, що 30 грудня 2023 року зустрівся з неповнолітнім другом ОСОБА_5 . Запропонував йому вчинити крадіжку з котельні, яка належить ОСОБА_10 . Через хвіртку вони зайшли на територію домоволодіння, що нележить ОСОБА_10 . ОСОБА_5 за допомогою ключів, які були на підвіконні гаражного приміщення відчинив двері до котельні. З котельні вони викрали три акумуляторні батареї, які почергово віднесли на територію біля залізничного вокзалу і заховали в кущах. У вчиненому щиро розкаявся, засудив свою поведінку, на досудовому розслідуванні потерпілому повернули викрадені речі.
Обвинувачений ОСОБА_5 надав показання, які аналогічні показанням обвинуваченого ОСОБА_4 . У вчиненому щиро розкаявся, засудив свою поведінку та просив суд суворо його не карати.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, ч.1 ст.304 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжку), поєднаному з проникненням в інше приміщення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та втягненні неповнолітнього у протиправну діяльність. Дії обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжку), поєднаному з проникненням в інше приміщення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану
Згідно із ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
За загальними положеннями призначення покарання, які зазначені в частинах 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 69 КК України визначено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Згідно ч.1 ст.103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65 - 67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини, добровільне усунення заподіяної шкоди.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, добровільне усунення заподіяної шкоди.
Обставиною, яка обтяжує покарання обом обвинуваченим суд визнає: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Згідно з досудової доповіді, складеної 01 березня 2024 року Івано-Франківським районним сектором №3 філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, ОСОБА_5 є неповнолітнім, який досяг віку 17 років , проживає разом з матір'ю та вітчимом, підтримує доброзичливі зв'язки з батьком. Умови проживання сім'ї задовільні. До кримінальної, чи адміністративної відповідальності раніше не притягався. Захоплюється спортом, грає у футбол, волейбол. Має намір поступити на навчання у фізкультурний коледж. Допомагає матері у веденні домашнього господарства. На обліку в нарколого, психіатра не числиться, спитні напої, тютюнові вироби не вживає. На підставі наведенного, орган пробації дійшов висновку, що ризик вчинення неповнолітнім ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький. Його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Відповідно до досудової доповіді, складеної 01 березня 2024 року Івано-Франківським районним сектором №3 філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_4 , ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Можливе виправлення його без ізоляції від суспільства.
Враховуючи висновки органу пробації, характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, дані про осіб обвинувачених, які вперше притягаються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем проживання, на обліку в нарколога та психіатра не перебувають, ОСОБА_5 допомагає матері, яка є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, а також враховуючи обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини, добровільне усунення заподіяної шкоди, вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення у неповнолітньому віці, позицію потерпілого про відсутність претензій до обвинувачених та який щодо призначення покарання обвинуваченим покладався на розсуд суду, суд при призначенні покарання відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України переходить до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкціях ч.1 ст.304, ч. 4 ст. 185 КК України, у виді громадських робіт.
При призначенні покарання суд враховує вимоги ч.3 ст.56 КК України, де зазначено, що громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби
Крім того, згідно ч.1 ст.100 КК України громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.
Призначене обвинуваченим покарання у виді громадських робіт на думку суду є справедливим та законним з врахуванням усіх фактичних обставин в кримінальному провадженні у їх сукупності, та буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених і є необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
Потерпілий ОСОБА_10 не пред'явив цивільного позову в кримінальному провадженні.
Питання речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 січня 2024 року було накладено арешт на майно в даному кримінальному провадженні, а саме на дві гелієві акумуляторні батареї марки «Logic Power LPM-GL12-65АМ» та гелієву акумуляторну батареї марки «Ultracell UCG100-12».
Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
На проведення експертиз було витрачено кошти на загальну суму 10601,92 грн, які є процесуальними витратами та на підставі ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави в рівних частках по 5300,96 грн.
На час ухвалення вироку до обвинувачених не застосований жоден вид запобіжного заходу.
Керуючись ст. 368 -370, 373- 374 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.4 ст.185 КК України з застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят ) годин.
- за ч.1 ст.304 КК України з застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді громадських робіт на строк 160 (сто шістдесят) годин.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят) годин.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 січня 2024 року, а саме: двох гелієвих акумуляторних батарей марки «Logic Power LPM-GL12-65АМ» та гелієвої акумуляторної батареї марки «Ultracell UCG100-12».
Речові докази по справі:
- дві гелієві акумуляторні батареї марки «Logic Power LPM-GL12-65АМ» та гелієву акумуляторну батарею марки «Ultracell UCG100-12», навісний замок марки "Yong Zhou" повернути потерпілому ОСОБА_10 , жителю АДРЕСА_1 ;
- один слід пальців рук та два сліди долоні руки - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 5300,96 грн. процесуальних витрат висновки №СЕ-19/109-24/401-Д від 12 січня 2024 року, №СЕ-19/109-24/350-АВ від 10 січня 2024 року, №24/24-28 від 04 січня 2024 року).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 5300,96 грн. процесуальних витрат (висновки №СЕ-19/109-24/401-Д від 12 січня 2024 року, №СЕ-19/109-24/350-АВ від 10 січня 2024 року, №24/24-28 від 04 січня 2024 року).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченим та прокурору, а іншим учасникам судового провадження - за їх заявою.
Суддя ОСОБА_1