Постанова від 04.03.2024 по справі 348/474/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 348/474/24

Провадження № 3/348/287/24

04 березня 2024 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яблуниця Яремче Івано-Франківської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 02.08.2017, орган видачі 2619,

за ст. 185, 173 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

10.01.2024 о 22:00 год. гр. ОСОБА_1 в смт Делятин по вул. 16 липня вчинив словесний конфлікт із гр. ОСОБА_2 , в ході конфлікту голосно виражався нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою.

10.01.2024 о 22:18 год. в смт Делятин по вул. 16 липня гр. ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню (вимозі) поліцейського Білецького І.П. та ОСОБА_3 при виконанні ними службового завдання по факту адміністративного правопорушення, а саме: не припинив нецензурно лаятися (образливі чіпляння, погрози ВОВ та намагався застосувати фізичну силу).

Викладене підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАБ № 993963 від 10.01.2024, серії ВАВ № 902523 від 10.01.2024, рапортами, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.01.2024, довідкою № 7 КП "НЦРЛ" (відмова) та іншими матеріалами справи.

В залі судового засідання ОСОБА_1 свою провину в скоєнні адміністративного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся. Просив суд його суворо не карати. З протоколами повністю згоден. Просив призначити йому покарання, не пов'язане зі сплатою штрафу, оскільки грошей у нього немає, платити штраф нічим.

В діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185, 173 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, у зв'язку із чим вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185, 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, відсутність обтяжуючих обставин, із врахуванням характеру скоєного та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за правилами накладення адміністративного стягнення, зазначеними в статті 36 КУпАП, а саме, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді громадських робіт.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 23, 36, 40-1, 173, 185, 251, 268, 283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185, 173 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 185, 173 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 (сорока) годин громадських робіт.

Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106. Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О. Ю. Максименко

Попередній документ
117427464
Наступний документ
117427466
Інформація про рішення:
№ рішення: 117427465
№ справи: 348/474/24
Дата рішення: 04.03.2024
Дата публікації: 06.03.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (26.03.2024)
Дата надходження: 04.03.2024
Предмет позову: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАКСИМЕНКО ОЛЕНА ЮРІЇВНА
суддя-доповідач:
МАКСИМЕНКО ОЛЕНА ЮРІЇВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Молдавчук Іван Юрійович