Справа №345/1212/24
Провадження № 3/345/421/2024
04.03.2024 року м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Онушканич В.В. за участю захисника Коваленко О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, громадянки України, за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в його присутності 08.02.2024 року близько 19.30 год. перебувала у п'яному вигляді, чим порушила вимоги ст. 150 СК України.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибула. Її захисниця - адвокат Коваленко О.В. повідомила, що ОСОБА_1 знає про час і місце проведення судового засідання, проте з певних особистих причин не може прибути на судовий розгляд. Вона не заперечує щодо проведення судового розгляду без неї за участі її захисниці.
Захисниця в судовому засіданні ствердила, що ОСОБА_1 не визнає вини у вчиненні адмінправопорушення, яке їй інкриміновано. Жодних дій, які б свідчили про невиконання батьківських обов'язків, ОСОБА_1 не вчиняла. Складений відносно ОСОБА_1 протокол про адмінправопорушення не відповідає вимогам законодавства та є безпідставним. До протоколу не долучено жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Суд, заслухавши пояснення захисника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Отже, диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого законодавчого акта, тому формулюючи суть правопорушення вказівка на нормативний акт, який передбачає обов'язки батьків по вихованню дітей, є обов'язковою.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.
Не зважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_1 доводиться показами свідка ОСОБА_3 , а також письмовими та відеодоказами, які долучені до протоколу про адмінправопорушення.
Так, свідок ОСОБА_3 розповів суду, що він є колишнім чоловіком ОСОБА_1 . Від шлюбу в них народився спільний син ОСОБА_4 . Також в ОСОБА_1 є син від першого чоловіка Денис. 08.02.2024 у вечірню пору відбулось зіткнення між його автомобілем і автомобілем, яким керувала ОСОБА_1 . Остання перебувала в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчив різкий запах алкоголю з порожнини рота і неадекватна поведінка, також вона нецензурно лаялась в його сторону. Разом з ОСОБА_1 в машині перебував її малолітній син ОСОБА_5 , а також її батько. Де в цей час знаходився їхній з ОСОБА_1 спільний син йому не відомо.
Окрім вище описаних показів свідка, вина ОСОБА_1 у скоєному доводиться також:
-відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №579528 від 13.02.2024 року, в якому зафіксовані подія і обставини справи. Даний протокол складений уповноваженою на те особою відповідно до вимог КУпАП. ОСОБА_1 було роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (а.с. 1);
-рапортом поліцейського СРПП Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Романа Плескуна від 08.02.2024 року (а.с. 2), з якого вбачається, що 08.02.2024 року о 19.30 год. після отримання на службовий планшетний пристрій повідомлення про «Домашнє насильство» від ОСОБА_1 , прибувши на місце події, було встановлено, що у ОСОБА_1 виникло непорозуміння з її чоловіком ОСОБА_3 . В ході спілкування із ОСОБА_1 від останньої було відчутно різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів. Також ОСОБА_1 в ході розмови повідомила, що 08.02.2024 року вживала спиртні напої, проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовилася. При цьому на місці події знаходилася неповнолітня дитина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-рапортом старшого інспектора Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Тюшко І.М. від 08.02.2024 року, відповідно до якого 08.02.2024 року о 19.29 надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_1 . В ході реагування на дане повідомлення, прибувши на місце виклику, при спілкуванні із заявницею було відчутно різкий запах алкоголю. Про присутність неповнолітньої дитини на місці події було повідомлено рапортом СЮП Калуського РВП (а.с.4);
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 (а.с.5), які узгоджуються з його показами, наданими в судовому засіданні;
-відеозаписом, який наявний на долученому до протоколу диску. Зокрема, на відео зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 в п'яному вигляді на момент приїзду працівників поліції. Також відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 поводила себе неадекватно, виражалася нецензурною лайкою в присутності свого сина.
Вказані докази є належними та допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки сумнівів у їх достовірності чи порушень під час їх підготовки та збирання у ході розгляду справи судом не виявлено. Доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки вона ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого сина.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , враховуючи характер вчиненого нею правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП у вигляді штрафу. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Штраф сплатити за наступними реквізитами: Калуська міська ТГ, отримувач ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ м.Калуш/21081100, код отримувача 37951998, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), номер рахунку UA628999980313060106000009614, код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету адміністративні штрафи та інші санкції, наявність відомчої ознаки "00" Без деталізації за відомчою ознакою.
Стягнути із на користь держави - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 - судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Володимир ОНУШКАНИЧ