Дата документу 13.02.2024
Справа № 334/10979/23
Провадження № 2/334/545/24
13 лютого 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя
в складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.
за участі секретаря - Прийменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -
01 грудня 2023 до Ленінського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 26535,09 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що 27.08.2023 о 22 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 під дією невідомої речовини хуліганськими діями пошкодив (розбив) скляний дах автомобіля «Пежо» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві власності.
12.10.2023 постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/7648/23 визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у 119,00 гривень.
У відповідність до Звіту №637 від 21.09.2023 по визначенню вартості відновного ремонту автомобіля «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1 , величина відновлювального ремонту в результаті ушкодження автомобіля складає 23535,09 гривень.
Відповідно до акту вартість виконаних експертних послуг по рахунку №43 від 18.09.2023 складає 3000,00 гривень без ПДВ, які позивач сплатив ФОП « ОСОБА_4 » за платіжним документом від 19.09.2023.
Таким чином, внаслідок правопорушення, здійсненного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу завдано матеріальної шкоди в розмірі 26535,09 гривень. Позивач вважає, що завдана йому матеріальна шкода, повинна бути відшкодована винним у правопорушенні ОСОБА_2 , або його матір'ю ОСОБА_3 .
Просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальні збитки в розмірі 26535,09 гривень, завдані внаслідок скоєного правопорушення її неповнолітнім сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою №334/10979/22 від 01.12.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, наполягає на задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають.
Згідно з приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У відповідності до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом встановлено, що 27.08.2023 о 22 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 під дією невідомої речовини хуліганськими діями пошкодив (розбив) скляний дах автомобіля «Пежо» державний номерний знак НОМЕР_1 ., який належить позивачу на праві власності.
12.10.2023 постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/7648/23 визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 119,00 гривень.
Відповідно до Звіту №637 від 21.09.2023 по визначенню вартості відновного ремонту в результаті ушкодження PEUGEOT 508 реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 23535,09 гривень.
Відповідно до акту виконаних робіт вартість виконаних експертних послуг по рахунку №43 від 18.09.2023 складає 3000,00 гривень без ПДВ, які позивач сплатив ФОП « ОСОБА_4 » за платіжним документом від 19.09.2023.
Таким чином, внаслідок правопорушення, здійсненного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу завдано матеріальної шкоди в розмірі 26535,09 гривень.
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди завданої неповнолітньою особою. Співвідповідачем позивач зазначив ОСОБА_3 , яка є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.3 ст.33 ЦК України неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 цього Кодексу.
Загальні положення відшкодування шкоди визначені ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
ОСОБА_2 , визнаний винним в адміністративному правопорушенні, є неповнолітньою особою, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
ОСОБА_2 не працює, власного майна не має.
Таким чином, у відповідність до статті 1179 ЦК України відповідальність по відшкодуванню матеріальних збитків, причинених внаслідок правопорушення здійсненного ОСОБА_2 покладається на його батьків, тобто в даному випадку на його матір, ОСОБА_3 .
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, суд вважає за можливе задовольнити позові вимоги.
У відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір.
Керуючись статтями: 12, 13, 76, 77, 81, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 спричинені матеріальні збитки завдані внаслідок скоєного правопорушення її неповнолітнім сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 26535 (двадцять шість тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень 09 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне: АДРЕСА_4 .
Суддя Ісаков Д.О.