Справа № 135/896/23
Провадження № 1-кп/135/21/24
іменем України
04.03.2024 року м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020240000109 від 16.05.2023 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, -
В провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України.
По вказаному кримінальному провадженню обвинуваченому ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про проведення медичного обстеження у закладі охорони здоров'я для встановлення стану його здоров'я та надання йому належної медичної допомоги, посилаючись на те, що останнім часом його стан здоров'я значно погіршився, проте незважаючи на його неодноразові звернення до медичної частини УВП №1, медичне обстеження йому не проводяться та належна медична допомога та лікування не надається.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_4 підтримав заявлене обвинуваченим клопотання, пояснив, що звертався з відповідним зверненням про медичний огляд і надання відповідного лікування обвинуваченому ОСОБА_5 , проте відповіді не отримав.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думки учасників судового процесу суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покладає на державу обов'язок дбати про фізичний добробут осіб, яких позбавлено волі.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях: «Пєтухов проти України», «Ухань проти України», «Віслогузов проти України», державний орган, повинен забезпечити ув'язненій особі достатній медичний нагляд для вчасного діагностування та лікування хвороб.
Відповідно до пункту 138 рішення ЄСПЛ від 15.05.2012 року у справі «Каверзін проти України»(Kaverzin v. Ukraine), заява №23893/03, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави (див., наприклад, рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пп. 72-74, з подальшими посиланнями). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов'язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров'я та «практичних вимог ув'язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з'ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції (див. рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява №3456/05, п.78, від 4 жовтня 2005 року, «Алексанян проти Росії» (Aleksanyan v. Russia), заява №46468/06, п.140, від 22 грудня 2008 року, і «Євген Олексеєнко проти Росії» (Yevgeniy Alekseyenko v. Russia), заява №41833/04, п.104, від 27 січня 2011 року).
Згідно ст. 21 Закону України «Про попереднє ув'язнення», адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема, забезпечити осіб, взятих під варту, медичним обслуговуванням.
Відповідно до пункту 1 розділу 4 глави 1 Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 14 червня 2019 №1769/5 ув'язнені і засуджені мають право на охорону здоров'я в обсязі, встановленому Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», за винятком обмежень, передбачених законодавством.
Таким чином, обов'язок по збереженню здоров'я особи, яка перебуває під вартою в умовах слідчого ізолятору покладається на керівника слідчого ізолятору. Із цього випливає, що керівник слідчого ізолятору в силу своїх обов'язків, зобов'язаний забезпечити належне здійснення лікувально-профілактичних заходів відносно обвинуваченого.
В той же час, ст. 206 КПК України, яка регламентує загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, зобов'язує його забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи при надходженні від особи відповідного клопотання, а ст. 55 Конституції України зазначає, що права і свободи людини та громадянина захищатися саме судом.
Стаття 2 КПК України передбачає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно ст.49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я та медичну допомогу.
Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104 затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі Порядок).
Відповідно до п.2.3. Порядку медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Пунктом 2.7 Порядку передбачено, що у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Суддею враховується, що надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави та саме держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини справи, наявність скарг обвинуваченого щодо погіршення стану його здоров'я, в сукупності з вищезазначеними положеннями національного законодавства та практики ЄСПЛ, з метою виконання імперативних завдань КПК України та з метою недопущення порушення права обвинуваченого ОСОБА_5 на отримання необхідної і достатньої медичної допомоги, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Вінницькій області» провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_5 для встановлення його дійсного стану здоров'я та надання йому належної медичної допомоги з наданням до суду відповідного медичного висновку.
Керуючись ст.ст. 369-372, 376 КПК України, Законом України «Про попереднє ув'язнення», Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про проведення медичного обстеження - задовольнити.
Зобов'язати начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Вінницькій області провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується в ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1», із залученням у разі необхідності відповідних закладів охорони здоров'я відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 р. №239/5/104, та повідомити Ладижинському міському суду Вінницької області про результати виконання ухвали суду.
Копію ухвали направити начальнику філії ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС» у Вінницькій області для виконання, та ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» для відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області ОСОБА_1