Справа № 128/42/24
05 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Ружицькій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернулось суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 71 950,00 грн..
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач зазначив, що 08.09.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №07176-09/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1.1 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. ТОВ «ФК «Інвеструм» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти. Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих в строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 14.04.2023 між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладений Договір факторингу №14042023, відповідно до умов якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги за кредитним договором №07176-09/2022 від 08.09.2022. Відповідно до Додатку №1 (Реєстру боржників) до Договору Факторингу №14042023 від 14.04.2023, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складала 15 600,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 11 600,00 грн. - заборгованість по відсотках.
Окрім того, 04.09.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №031756-09/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1.1 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. ТОВ «ФК «Інвеструм» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти. Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих в строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 14.04.2023 між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладений Договір факторингу №14042023, відповідно до умов якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги за кредитним договором №03175-09/2022 від 04.09.2022. Відповідно до Додатку №1 (Реєстру боржників) до Договору Факторингу №14042023 від 14.04.2023, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складала 53 350,00 грн., з яких: 14 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 42 350,00 грн. - заборгованість по відсотках.
На підставі викладеного позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 71 950,00 грн., а також понесені позивачем судові витрати. Розгляд справи просив проводити у відсутність представника позивача.
Ухвалою суду від 05.01.2024 позовну заяву ТОВ «Росвен Інвест Україна» прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив (а.с. 51).
Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав. Судова кореспонденція направлялась судом на зареєстровану адресу проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 50), яку відповідач не отримав у зв'язку із відсутністю адресата.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, приходить до наступного висновку.
Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст.205 ЦК України, правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до положень ч.ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана)та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом."
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Судом встановлено, що 08.09.2022 між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №07176-01/2022 (а.с. 6-7) шляхом підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W2506.
Окрім того, 04.09.2022 між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №03175-01/2022 (а.с. 23-24) шляхом підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W4537.
Кредитні договори були укладені в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договорів, товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі 2 000,00 грн. (договір №07176-09/2022) та в розмірі 7 000,00 грн. (договір №03175-09/2022) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту - кредит. Мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта. Кредити надюється строком на 25 днів, тобто до 02.10.2022 (договір №07176-09/2022) та до 03.10.2022 (договір №03175-09/2022). Дата надання кредиту 08.09.2022 (договір №07176-09/2022) та 04.09.2022 (договір №03175-09/2022). За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,50% на добу.
Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 договорів у разі якщо клієнт не сплатив кредит у строк передбачений в п.1.2 цього договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою (2,5% на добу) з першого дня користування кредитними коштами, при цьому клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом є односторонньою зміною умов договору. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Кредитні договори підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором: W2506 ((договір №07176-09/2022) та W4537 (договір №03175-09/2022). Позичальник також вказав свої паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер, номер особистого електронного платіжного засобу (а.с.6-7, 23-24) .
Таким чином, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також факт укладення договору про споживчий кредит та ознайомлення ОСОБА_1 з правилами та умовами даного договору вбачається з копій паспортів споживчого кредиту (а.с. 9-10, 26-27).
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки проводяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.
ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» належним чином виконало свої зобов'язання за кредитними договорами, надавши відповідачу кредитні кошти на суму 2 000,00 грн. за договором №07176-009/2022 та на суму 7 000,00 грн. за договором №03175-09/2022 шляхом перерахування 08.09.20222 та 04.09.2022 вказаних коштів на картку позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а.с. 13, 13-зворот, 30, 30-зворот).
Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 07176-09-2022 від 08.09.2022, за період з 08.09.2022 до 01.12.2023, у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 7 800,00 грн., в тому числі : 2 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 800,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 15-16).
При цьому нарахування відсотків по даному договору з 02.01.2023 зупинено.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 03175-09-2022 від 04.09.2022, за період з 04.09.2022 до 01.12.2023, у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 28 175,00 грн., в тому числі : 7 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21 175,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 32-33).
При цьому нарахування відсотків по даному договору з 03.01.2023 зупинено.
Наявність означеної заборгованості відповідачем не спростовано, відзив не подано.
14.04.2023 між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладений Договір факторингу №14042023 відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» передало (відступило) ТОВ «Росвен Інвест Україна» за плату права вимоги, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» прийняло належні ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.17-19).
Відповідно до платіжної інструкції №9081 від 14.04.2023 ТОВ «Росвен Інвест Україна» сплатила ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №14042023 від 14.04.2023 - 828 346,67 грн (а.с. 20).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу №14042023 від 14.04.2023 ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №07176-09/2022 від 08.09.2022 на суму 7 800,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - сума основного боргу за кредитом; 5 800,00 грн. - сума нарахованих процентів (а.с. 22) та за кредитним договором №03175-09/2022 від 04.09.2022 на суму 28 175,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. - сума основного боргу за кредитом; 21 175,00 грн. - сума нарахованих процентів (а.с. 39).
Дана сума встановлена судом на підставі наявних у справі доказів. Суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування суми заборгованості не надав.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач свої договірні зобов'язання не виконує належним чином, існує порушення виконання своїх зобов'язань, право позивача порушене, тому порушене право підлягає захисту, відповідач має нести відповідальність відповідно до умов договорів та сплатити на користь позивача суму заборгованості, розмір якої встановлений судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Вказуючи у позовній заяві, що у відповідача ОСОБА_1 внаслідок невиконання ним умов кредитних договорів утворилася заборгованість на загальну суму 71 950,00 грн., а саме: за кредитним договором №07176-09/2022 від 08.09.2022 в сумі 15 600,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 11 600,00 грн. - заборгованість по відсотках; за кредитним договором №03175-09/2022 від 04.09.2022. в сумі 53 350,00 грн., з яких: 14 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 42 350,00 грн. - заборгованість по відсотках, позивачем не доведено належними доказами наявність саме такої заборгованості.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, тобто, в межах сум заборгованості за кредитними договорами, що доведені відповідними доказами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно платіжної інструкції №686 від 15.2.2023 сплатив судовий збір в розмірі 2 684,00 грн. (за подання позовної заяви). Предметом позову є стягнення з відповідача суми заборгованості, яка у загальному розмірі складає 71 950,00 грн. Разом з тим, суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 35 975,00 грн. За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1 342,00 грн. (2 684,00грн. * 35 975,00/71 950,00).
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1065-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованість за договором фінансового кредиту №07176-09/2022 від 08.09.2022 в сумі 7 800 (сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, яка складається із: 2 000,00 грн. - сума кредиту, 5 800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованість за договором фінансового кредиту №03175-09/2022 від 04.09.2022 в сумі 28 175 (двадцять вісім тисяч сто сімдесят п'ять) гривень 00 копійок, яка складається із: 7 000,00 грн. - сума кредиту, 21 175,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» 1 342,00 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», адреса: 03124, бульвар Вацлава Гавела буд. 6, м. Київ, ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.П. Шевчук