Провадження № 1-кп/714/1/24
ЄУН : 715/1775/18
"05" березня 2024 р. м. Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області у складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю : секретаря судових засіданьОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисниківОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 (в режимі відео конференції)
дружини обвинуваченогоОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020260070000131 відносно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Глибока Чернівецького (колишнього Глибоцького) району Чернівецької області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_7 , 05 квітня 2016 року, близько 19 год., керуючи автомобілем марки «Форд Мондео», реєстраційний номер НОМЕР_1 та переслідуючи мету примусової зупинники автомобіля марки «УРАЛ 5557», реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом ТМЗ під керуванням ОСОБА_8 , перебуваючи у громадському місці, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи наслідки, які можуть настати після їх вчинення, грубо порушуючи громадський порядок та встановлені норми суспільної поведінки, бажаючи протиставити себе іншим громадянам, наздогнавши автомобіль яким керував потерпілий по вул. Небесної Сотні у смт. Глибока Чернівецької області, з метою його залякування, з особливою зухвалістю, з вікна передніх лівих дверцят легкового автомобіля марки «Форд Мондео» здійснив постріл у повітря з нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм, яку він придбав у невстановленому органом досудового розслідування місці та часі, яку носив та зберігав при собі не маючи на це передбаченого законом дозволу.
Продовжуючи свої протиправні хуліганські дії, ОСОБА_7 почав різко маневрувати перед автомобілем «УРАЛ 5557», створюючи аварійну обстановку для потерпілого, тим самим змусив його зменшити швидкість, напрямок руху та зупинитися на узбіччя, з лівої по руху автомобілів сторони дороги по вул.Центральній, 18, смт. Глибока Чернівецької області.
Зупинившись перед автомобілем «УРАЛ 5557» та заблокувавши його подальший рух, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 , кримінальне провадження відносно якого закрито ухвалою Глибоцького районного суд Чернівецької області від 13.07.2017 року (провадження № 1-кп/715/91/17 ЄУН: 715/1261/17), вибігли з салону автомобіля «Форд Мондео», підбігли до кабіни автомобіля «УРАЛ 5557», де ОСОБА_7 на продовження своїх протиправних хуліганських дій, знаходячись зі сторони лівої двері автомобіля «УРАЛ 5557», здійснив ще один постріл у повітря із вказаної нарізної вогнепальної зброї.
Після того, як ОСОБА_9 , відкрив праві двері кабіни автомобіля «УРАЛ 5557» та схопив руками ОСОБА_8 за праву руку й почав його витягувати з кабіни автомобіля, ОСОБА_7 відчинив передні ліві двері кабіни автомобіля «УРАЛ 5557» та продовжуючи свої протиправні дії, з особливою зухвалістю, наніс один удар нарізною вогнепальною зброєю (пістолетом) калібру 9 мм, який він тримав у правій руці по тім'яній ділянці голови ОСОБА_8 , чим заподіяв йому легкі тілесні ушкодження та водночас здійснив неконтрольований постріл з вказаної нарізної вогнепальної зброї, внаслідок чого було пошкоджено лобове скло кабіни автомобіля «УРАЛ 5557» вартістю 289 грн.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_7 , вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 263 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, поєднаному із застосуванням вогнепальної зброї яку останній незаконно придбав, носів та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Сукупність досліджуваних в судовому засіданні доказів та їх оцінка відображають обставини за яких було вчинено ОСОБА_7 кримінальні правопорушення та підтверджують його винуватість.
Так, потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що на той період часу був працевлаштований у підприємця ОСОБА_11 , та як водій автомобіля марки «УРАЛ 5557» реєстраційний номер НОМЕР_2 у його обов'язки входило перевезення деревини (лісу).
Того дня рухаючись за маршрутом Центральною дорогою смт. Глибока, його обігнав автомобіль марки Сітроен, який став перед ним, через що він був змушений зупинитися. На його запитання до вказаних осіб яких було троє, яких він не знав, про можливу поломку автомобіля, останні відповіли що далі він нікуди не поїде та треба буде чекати на представників з області, які будуть розбиратися з приводу незаконного перевезення лісу. З даного приводу він подзвонив синові ОСОБА_12 , який на той час був членом громадської організації «Козацька Варта». Через незначний проміжок часу, приїхав син та ще декілька його знайомих після розмови з якими він попрямував далі, а саме, слідував до місця знаходження території куди мав доставити вантаж. Особи які його зупинили та син із знайомими залишилися на місці.
Продовжуючи рух по вул. Небесної Сотні смт. Глибока, в дзеркалі помітив автомобіль марки «Форд Мондео», який його обігнав, почав різко гальмувати перед ним створивши для нього аварійну обстановку, через що він, аби уникнути зіткнення, повернув кермо вліво та зупинив автомобіль. За кермом автомобіля марки «Форд Мондео» він впізнав ОСОБА_7 , який на час коли він його обігнав, через вікно здійснив постріл у повітря. Одразу після зупинки, з легкового автомобіля вибігли декілька осіб, в т.ч. інші особи які вийшли з білого мікроавтобуса, обійшли його вантажний автомобіль. Сам ОСОБА_7 підійшов з лівої сторони та перед тим як відкрив двері водія здійснив ще один постріл у повітря. В той момент ОСОБА_9 відкрив праві двері вантажівки, зайшов до кабіни та почав його тягнути до себе. У свою чергу ОСОБА_7 , відкривши ліві двері наказав йому вийти з автомобіля та одразу, без будь-яких пояснень, наніс йому один удар пістолетом який тримав в руках по голові, під час чого пролунав постріл від чого він на якусь мить нібито втратив свідомість. За наслідками пострілу, побачив як у ОСОБА_9 який на той час знаходився в кабіні з обличчя потекла кров. Згодом на місце приїхав його син ОСОБА_13 якій подзвонив до поліції, а його відвезли до лікарні. Будь-яких претензій матеріального, морального характеру в нього відсутні.
Допитаний судом свідок ОСОБА_13 - син потерпілого, суду підтвердив покази батька, щодо обставин, які мали місце 05 квітня 2016 року, зокрема щодо зупинки його батька невідомими особами на вулиці Центральній смт. Глибока. На вказане місце приїхав він, ОСОБА_14 та знайомий на ім'я ОСОБА_15 , з яким у той вечір разом відпочивали. По приїзду на місце вони побачили, автомобіль марки Сітроен, який перекрив дорогу автомобілю Урал, яким керував його батько та трьох незнайомих йому осіб. Після того, як батько поїхав, а всі вони залишилися на місце, через невеликій проміжок часу під'їхав на автомобілі сірого кольору ОСОБА_7 , який не виходячи з автомобіля спитався де вантажівка з лісом. Дізнавшись що вантажівка поїхала, ОСОБА_7 одразу продовжив рух, після чого усі вони сіли до автомобіля та поїхали слідом. Проїхавши відстань близько до 1,5 км, на вулиці Небесної Сотні смт. Глибока з лівої сторони дороги побачив вантажівку Урал, а на відстані до 10 м перед ним був знаходився легковий автомобіль, той самий яким керував ОСОБА_7 на момент коли вперше його побачив. На місце побачив батька який тримався за голову та жалівся на біль, якого було доставлено до лікарні. Сам він залишив на місце пригоди, де на дорозі з правої сторони вантажівки побачив калюжі крові, а у лобовому склі вантажівки зі сторони пасажира була дірки наскрізь. Зі слів батька дізнався, що ОСОБА_7 наніс йому удар пістолетом по голові від чого пролунав постіл.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засідання дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_13 .
За показами свідка ОСОБА_16 надані суду, останній не був безпосереднім очевидцем подій, однак як громадський активіст, прийшов на місце події, побав вантажний автомобіль Урал, потерпілого який тримався за голову та скаржився на головну біль, а на дорозі плями бурого кольору схожі на кров.
Свідок ОСОБА_17 суду показав, що на той час як приватний підприємець займався лісодеревиною та як водій в нього працював потерпілій. О другій половині дня 05 квітня 2016 року йому подзвонив потерпілий, який повідомив, що його зупинили незнайомі йому особи, які вимагають документи на деревину. Приблизно через 30 хв. він приїхав на місце та мав розмову з даними трьома невідомими особами, які повідомили, що чекають на ОСОБА_7 . Після того як ОСОБА_8 від'їхав, то приблизно через 2-3 хв. на то місце під'їхав автомобіль сірого кольору, за кермом якого був ОСОБА_7 та спитався де лісовоз. Невідомі особи повідомили про напрямок руху, куди поїхав сам ОСОБА_7 . Він та незнайомі йому особи сіли по автомобілях та поїхали слідом за ОСОБА_7 , якого на той час вже в полі зору не побачив. Буквально за хвилину-дві приїхав на місце події, де побачив, що автомобіль «УРАЛ» знаходився майже на тротуарі з лівої сторони дороги, автомобіль марки» Форд Мондео» знаходився перед вантажним автомобілем, а автомобіль «Вольцваген Шаран» зупинився збоку пасажира автомобіля «Урал». На той час потерпілий жалівся на головні болі у якого була розбита голова, а у ОСОБА_9 з обличчя текла кров. На дорозі були калюжі крові біля автомобіля Урал, та вибоїна у вітровому склі автомобіля Урал, а також сліди крові в кабіні. Потерпілий подзвонив синові - ОСОБА_13 , який згодом приїхав та подзвонив до органів поліції.
Згідно з протоколом огляду місця події від 05 квітня 2016 року, об'єктом огляду є вулиця Небесної Сотні у смт. Глибока Чернівецької області, де на узбіччі між будинком № 15 А та будинком № 18 А, зі сторони розташування будинку 18А, був наявний вантажний автомобіль марки «УРАЛ 5557» держаний номер : НОМЕР_2 з причепом ТМЗ державний номер НОМЕР_3 , де поруч з передніми правими дверцями автомобіля виявлено сліди речовини бурого кольору, схожої на кров, у вигляді плями, що займає площу приблизно 1?0,5 м ; три плями та бризки різного розміру та форми. На передньому правому крилі автомобіля та у кабіні автомобіля ліворуч від сидіння водія наявні гільзи калібру 9 мм ; у правій верхній частині лобового скла автомобіля наявний отвір неправильної округлої форми. Також на передньому правому крилі з зовнішньої сторони та на червоному килимку переднього пасажирського сидіння наявні сліди речовини бурого кольору у вигляді крапель виявлені.
На узбіччі на відстані приблизно 2 м від передньої частини оглядуваного автомобіля наявний легковий автомобіль марки «Ford Mondeo» державний номер НОМЕР_4 , на якому наявні атрибути організації «Правий сектор». При огляді вказаного автомобіля між переднім водійським та пасажирським сидінням знайдено гільзу калібру 9 мм.
У протоколі місця події мітяться відомості про предмети та речі яких було вилучено, а таблиця ілюстрації як додаток до протоколу огляду відображає місце розташування у ілюстраціях транспортних засобів на місце події, їх вигляд на момент огляду, а також виявлених та знайдених слідів злочину.
Відповідно до протоколу огляду кабіни автомобіля «Урал» від 09 квітня 2016 року, у правій верхній частині лобового скла виявлено ушкодження у вигляді пробоїни округлої нерівної форми.
Згідно з висновком балістичної експертизи № 987-К від 10 червня 2016 року, гільзи вилучені з місця події 05 квітня 2016 року являються стріляними гільзами 9 мм патронів та являються складовими частинами (стріляними гільзами) 9 мм пістолетних патронів ПМ, призначених для проведення пострілів з нарізної вогнепальної зброї (ПМ, Іж-70-01 та ін.). Вказані гільзи стріляні з одного екземпляру зброї, на них наявні сліди зброї з якої вони були стріляні та придатні для ідентифікації зброї, з якої вони були стріляні.
За висновком експерта № 111-Х від 09 червня 2016 року щодо вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу, в марлевих тампонах зі змивами з внутрішньої сторони лобового скла автомобіля «УРАЛ» 5557» реєстраційний номер НОМЕР_2 навколо місця розташування пробоїни у правій верхній частині скла виявлено наявність речовин, сукупність яких є характерною для продуктів пострілу нітроцелюлозного пороху.
Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «УРАЛ 5557» держаний номер : НОМЕР_2 через пошкодження вітрового скла становить 289, 39 грн. про що свідчить висновок автоварознавчої експертизи №с 276 від 06.06.2016 року.
Зміст протоколу слідчого експерименту проведеного за участі потерпілого ОСОБА_10 відповідає його показам наданих суду, щодо часу і місця вчинення щодо нього протиправних ОСОБА_7 із нанесенням тілесних ушкоджень та застосуванням вогнепальної зброї.
Дослідженням висновку судово-медичної експертизи № 47-Г від 11 квітня 2016 року встановлено, що ОСОБА_8 за наслідками нанесених йому ударів, отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді синців по передньо-внутрішній поверхні правого плеча та садна в лівій тім'яній ділянці волосяної частини голови, які можуть відповідати строку та обставинам на які вказав потерпілий.
За відомостями Чернівецького НДЕКЦ МВС України (відповідь № 7І5/1775/18/3322/2023 від 11.12.2023 року) на запит Герцаївського районного суду Чернівецької області щодо про перевірку зброї та гільз за обласним та центральним балістичними обліками Експертної служби МЗС України, встановлено, що три гільзи, вилучені за фактом вчинення хуліганських дій 05.04.2016 року (вул. Небесної Сотні смт. Глибока Чернівецької області (кримінальне провадження № 12016260080000184) стріляні з пістолета «ПМ» № НОМЕР_5 , 1965 року виготовлення, вилученого 18.01.2020 року (с. Валя Кузьміна, Глибоцького району Чернівецької області (кримінальне провадження №12020260080000031).
З долученого стороною обвинувачення висновку експерта СЕ-19/126-20/8195-БЛ/І967-К від 11.12.2020 року (проведеного у кримінальному провадженні №12020260080000031) вбачається, що наданий на дослідження пістолет являється нарізною вогнепальною зброєю - 9 мм пістолетом ПМ № НОМЕР_6 року виготовлення, виробництва СРСР. Пістолет виготовлений промисловим способом та придатний для стрільби.
Аналіз та оцінка наведених доказів у їх сукупності, які повно і всебічно досліджені в судовому засіданні, дає можливість суду дійти висновку про доведеність обвинувачення ОСОБА_7 та кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України, так як останній перебуваючи у громадському місці, на дорозі загального користуванні, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки у суспільстві, бажаючи показати свою винятковість діяв з особливою зухвалістю, при цьому використав вогнепальну зброю, яку незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Що стосується посилань захисника ОСОБА_5 на те, що на даний час немає закону, якими би встановлювався режим використання вогнепальної зброї як цього вимагає диспозиція ч.1 ст. 263 КК України, через що ОСОБА_7 не може нести відповідальність за вказаною статтею, то слід зазначити наступне.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року №288/1158/16-к (провадження №13-28кс19) звернула увагу,на те, що об'єктивну сторону злочину, передбаченого частиною першою статті 263 КК, утворює носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв (далі зброя) без передбаченого законом дозволу. Конструкція наведеної правової норми є бланкетною, тобто містить відсилання до спеціального закону, яким установлено одержання дозволу на зазначені вище дії.
Поняття «закон» на нормативному рівні не визначено. У теорії права існують два основних підходи до визначення цього терміна, що ґрунтуються на широкому та вузькому розумінні його змісту.
У вузькому значенні законом є письмовий нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України або всеукраїнським референдумом, підписаний та оприлюднений у порядку, встановленому Конституцією України та Законом України «Про регламент Верховної Ради України».
У широкому значенні поняття «закон» охоплює все законодавство і включає як закони у вузькому розумінні, так і підзаконні нормативно-правові акти постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств та інших органів виконавчої влади тощо.
У КК термін «закон» використовується як у широкому, так і у вузькому значенні.
Якщо в КК поняття «закон» вжито у вузькому розумінні, нормативно-правовий акт конкретизується обов'язково зазначається назва закону або ж за словом «закон» слідує слово «України».
У зазначений спосіб сконструйовані бланкетні норми, що містяться, зокрема, в абзаці другому частини першої статті 55 (строк позбавлення права обіймати певні посади як додаткового покарання у справах, передбачених Законом України «Про очищення влади»), частині третій статті 59 (визначення законом України переліку майна, що не підлягає конфіскації), частині першій статті 74 і частині першій статті 86 (застосування амністії на підставі закону України), пункті другому Примітки до статті 2181 (вживання терміна «пов'язана з банком особа» у значенні, визначеному Законом України «Про банки і банківську діяльність»), статті 3661 (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції»).
Коли ж у тексті КК слово «закон» вживається лише як узагальнююче поняття, воно використовується у широкому значенні, тобто може охоплювати як власне закони, так і інші акти чинного законодавства.
У такому значенні слово «закон» вжито у статті 263 КК. У розумінні цієї статті «передбаченим законом дозволом» на поводження зі зброєю варто вважати дозвіл, що може бути встановлений будь-яким нормативно-правовим актом, у тому числі підзаконним.
Виходячи зі змісту статті 92 Конституції України правовий режим обігу зброї не належить до кола питань, які визначаються виключно законами України, тобто законами у вузькому розумінні.
Порядок поводження зі зброєю, в тому числі підстави і процедуру одержання спеціальних дозволів на її придбання, носіння і зберігання, на даний час установлено Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 з наступними змінами (далі Положення), та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі Інструкція).
Зазначені Положення та Інструкція, зміст яких не суперечить Конституції України та іншим нормативно-правовим актам вищого рівня, у контексті застосування статті 263 КК охоплюються поняттям «закон».
Тлумачення правових норм не може здійснюватись ізольовано від наслідків, які воно спричинить, зокрема з погляду захисту найвищих охоронюваних законом цінностей. Адже право не є «річчю в собі», а має бути чутливим до соціального контексту, в якому існує. На цьому акцентував увагу Конституційний Суд України в Рішенні від 02 листопада 2014 року №15-рп/2004.
Верховенство права вимагає звернення насамперед до суті нормативних актів, покладених у їх основу принципів і мети в системному зв'язку з іншими джерелами національного законодавства і міжнародними стандартами. Зазначений підхід вимагає надання пріоритету внутрішньому наповненню правової норми над зовнішньою формою її вираження.
Зміст і призначення закріпленої у статті 263 КК кримінально-правової заборони полягає насамперед у захисті суспільства й держави від найтяжчих насильницьких злочинів, умови для вчинення яких створює неконтрольований обіг зброї. Такі злочинні діяння є особливо небезпечними, адже ставлять під загрозу життя і здоров'я невизначеного кола осіб. Натомість згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя, здоров'я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей. З огляду на викладене, поводження з вогнепальною зброєю як предметом, пов'язаним із підвищеними ризиками, вимагає державного регулювання у спеціальнодозвільний спосіб.
Водночас закону у вузькому розумінні, який би регулював питання, пов'язані з обігом зброї, в Україні станом на сьогодні не прийнято. За таких обставин критерієм законності/незаконності поводження із зазначеними предметами є дотримання/недотримання вимог, установлених Інструкцією та Положенням.
За умови ж застосування вузького підходу до розуміння поняття «закон» у статті 263 КК всі дозволи на зброю, що були видані і видаються на підставі Інструкції та Положення, не вважатимуться передбаченими законом, а всі без винятку дії щодо зброї, в тому числі санкціоновані відповідними дозволами, набудуть протиправного характеру. Або ж межу між законним і незаконним поводженням із цими предметами буде втрачено, абсолютно весь обіг зброї, здійснюваний до прийняття спеціального закону як акта парламенту, опиниться поза сферою юридичного регулювання і фактично стане вседозволеним, що є несумісним із верховенством права й іншими принципами правової держави.
Зазначені вище аргументи підсилюються тією обставиною, що поняття вогнепальної зброї охоплює не лише мисливську і спортивну зброю, а й бойову: як стрілецьку, так і гранатомети, а також важке артилерійське озброєння (міномети, гармати, гаубиці, реактивні системи залпового вогню тощо). З огляду на викладене, з урахуванням суспільно-політичної обстановки в Україні, вільний обіг зброї може унеможливити належне виконання державою свого міжнародного зобов'язання щодо захисту права людини на життя, гарантованого статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Разом з тим відсутність закону як акта парламенту, що визначав би порядок поводження зі зброєю, не означає правомірності такого поводження. За наведених обставин притягнення до кримінальної відповідальності за статтею263ККне призведе до погіршення правового становища осіб, котрі не мали жодного дозволу на зброю (ні встановленого законом у вузькому розумінні, ні передбаченого підзаконним нормативно-правовим актом), порівняно із ситуацією, якби такий дозвіл вимагався джерелом права вищого рівня законом.
Застосування бланкетної норми статті 263 КК у взаємозв'язку з правилами, викладеними у Інструкції та Положенні, не суперечить вимогам статті 7 Конвенції, пункту22 частини першої статті 92 Конституції України щодо застосування кримінальної відповідальності, зокрема вирішення питання про злочинність діяння, лише на підставі закону.
Конституційний Суд України в Рішенні №6-рп/2000 від 19 квітня 2000 року (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) розмежував загальний і конкретизований зміст бланкетної диспозиції норми кримінального закону.
Як зазначено в цьому рішенні, загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документарною формою відповідної статті (частини статті) Особливої частини КК і включає положення інших нормативно-правових актів у тому вигляді, в якому вони сформульовані безпосередньо в тексті цієї статті (частини статті). Саме із загальним змістом відповідних правових норм пов'язана необхідність дотримання конституційних вимог про те, що виключно законом може визначатися діяння, яке є злочином, і положень статті 3КК щодо того, що злочинність діяння визначається тільки цим Кодексом.
Конкретизований зміст бланкетної диспозиції Конституційний Суд України пов'язує з її деталізацією іншими нормативно-правовими актами, які наповнюють кримінально-правову норму більш конкретним змістом, однак не впливають на її загальне формулювання, закріплене у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК.
Зміст бланкетної диспозиції статті 263 КК полягає у встановленні переліку дій щодо зброї, які за умови відсутності передбаченого законом дозволу визнаються злочинами. Вимоги Інструкції та Положення доповнюють зазначену кримінально-правову заборону детальною регламентацією підстав і процедури одержання дозволу, тобто встановлюють спеціальні критерії його законності. Таким чином, зазначені підзаконні нормативно-правові акти конкретизують зміст відповідних положень КК, проте не підміняють їх як підставу кримінальної відповідальності.
Норми Інструкції та Положення, оприлюднених в установленому законом порядку, чітко визначають умови, за яких придбання, зберігання, носіння та інші дії щодо зброї санкціонуються державою і таким чином набувають правомірного характеру. З положень частини першої статті263КК особа має можливість з достатньою точністю наперед передбачити, що за відсутності дозволу наведені дії становитимуть злочин і спричинять передбачені цим Кодексом правові наслідки.
З огляду на викладене, зміст диспозиції статті 263КК узгоджується з такими критеріями якості закону, як доступність і передбачуваність.
Аналогічний висновок зробив Касаційний кримінальний суд у постановах від 04 грудня 2018 року у справі № 161/3885/16-к, від 31 травня 2018 року у справі №127/27182/15-к та від 21 травня 2019 року у справі № 299/1530/16-к.
Відтак доводи ОСОБА_18 в означеній частині є безпідставні.
Щодо доводів захисника ОСОБА_4 про недоведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, з огляду на пред'явлене обвинувачення, а саме, щодо не встановлення часу і місця придбання вогнепальної зброї невстановленого зразка, то останні також не заслуговують уваги з огляду на наступне.
Завданням суду є оцінка доказів, зібраних слідчим і викладених слідчим чи прокурором в обвинувальному акті, на підставі якої суд вирішує питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону про кримінальну відповідальність він передбачений та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення (пункти 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК).
Наведені положення свідчать про те, що суд має оцінити висунуте обвинувачення з позиції підтвердження (непідтвердження) доказами обставин, що за ст. 91 КПК підлягають доказуванню, і за встановленими фактичними обставинами застосовує закон про кримінальну відповідальність, чим підтверджує або спростовує припущення (твердження) слідчого (прокурора), викладене в обвинувальному акті щодо юридичної оцінки кримінального правопорушення.
Виходячи із завдань кримінального провадження, визначених у статті 2 КПК, функція суду полягає в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тою метою, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений та засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як зазначено судом вище, тільки отриманий відповідно до законодавства в широкому розумінні цього дозвіл на «носіння, зберігання чи придбання вогнепальної зброї», виключає кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 263 КК України.
Відтак, для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України закон не вимагає аби орган досудового розслідування «абсолютної точно» встановив час та місце придбання такої вогнепальної зброї, обставини за яких особа зберігає таку зброю, носить її при собі, використовує.
Обов'язком суду у такому випадку, з огляду на положення ст. 91 КПК України є оцінка на предмет того чи є така зброя вогнепальною та якими доказами це підтверджується.
В судовому засіданні були дослідженні зокрема протокол огляду місця події згідно з яким на місце події вбуло виявлено та вилучено три стріляні гільзи, які за висновком балістичної експертизи № 987-К від 10 червня 2016 року являються стріляними гільзами 9 мм патронів та являються складовими частинами (стріляними гільзами) 9 мм пістолетних патронів ПМ, призначених для проведення пострілів з нарізної вогнепальної зброї (ПМ, Іж-70-01 та ін.).
Вказані обставини стороною захисту не були спростовані та підстав визнати такі докази недопустимими в суду немає.
Та обставина, що на час пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення за ч. 1 ст.263 КК України не було встановлено вогнепальну зброю за допомогою якою він здійснив постріли, не спростовує обставини використання ним саме вогнепальної зброї, що підтверджується як вже було зазначено висновком балістичної експертизи № 987-К від 10 червня 2016 року.
Окрім того, за центральним балістичним обліком ДНДЕКЦ МВС гільз та куль патронів калібру 9х18 мм (ПМ) три гільзи, вилучені за фактом вчинення хуліганських дій 05.04.2016 року (вул. Небесної Сотні смт. Глибока Чернівецької області (кримінальне провадження № 12016260080000184, тобто за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК) були стріляні з пістолета «ПМ» № НОМЕР_5 , вилученого 18.01.2020 року (с. Валя Кузьміна, Глибоцького району Чернівецької області (кримінальне провадження №12020260080000031), про що свідчить відповіді № 7І5/1775/І8/3322/2О23 від 11.12.2023 року на запит суду.
З приводу недоведеності мотиву вчинення ОСОБА_7 хуліганських дій ОСОБА_7 із застосуванням вогнепальної, на що послався захисник ОСОБА_19 та захисник ОСОБА_4 , суд звертає увагу на наступне.
Норми, передбачені ч. 1 ст. 296 КК, хуліганство (основний склад злочину) та ч. 4 цієї самої статті, з-поміж інших ознак, хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї (кваліфікований склад злочину), визначають обсяг (стан, зміст, певну сукупність) суспільних відносин, які охороняються їх дією, і водночас визначають умови, характер, підстави застосування заходів примусу до суб'єктів, які порушили встановлений ними обов'язок утримуватися від учинення дій певного змісту.
Об'єктом захисту цих норм є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у повазі та ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу. Хуліганські дії, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях. Водночас громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, у квартирі). Хуліганські дії можуть супроводжуватися ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об'єкти захисту. Особливість мотиву хуліганства (явна неповага до суспільства) полягає у причинній зумовленості. Спонукання вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони здебільшого позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), протиставити себе іншим чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і установлених у суспільстві правил поведінки.
На вказане звернув увагу Касаційний кримінальний суд в складі Верховного Суду у постанові по справі № 556/1576/17 (провадження № 51-5277 км 19) від 05 грудня 2019 року.
Оскільки ОСОБА_7 достовірно знав і розумів, що перебуває на дорозі загального значення, що є громадським місцем у зв'язку із цим налаштував себе на вчинення у той час відповідних протиправних дій, з метою показати свою винятковість, в т.ч. й перед особами які його супроводжували, здійснив постріл у повітря та проявляючи байдужість до норм поведінки у суспільстві, законі, в т.ч. Правил дорожнього руху, створив аварійну ситуацію для потерпілого, якого безпідставно зупинив, безпричинно здійснив другий постіл у повітря, після чого зухвало наніс потерпілому один удар по голові рукояткою пістолету, який тримав у руці, спричинивши йому тілесні ушкодження, то суд вважає встановленим, що ОСОБА_7 діяв з мотиву на вчинення хуліганських дій.
Вказане знайшло свого підтвердження у показах потерпілого ОСОБА_10 , протоколі слідчого експерименту проведеного за його участі про механізм розвитку подій, протокол огляду місця події на якому зафіксовано знайдені сліди гільз, висновком балістичної експертизи згідно з вилучено стріляні гільзи являються стріляними гільзами 9 мм патронів та являються складовими частинами (стріляними гільзами) 9 мм пістолетних патронів ПМ, призначених для проведення пострілів з нарізної вогнепальної зброї (ПМ, Іж-70-01 та ін.). Такі докази суд знаходить належними та допустимими.
Суд також зазначає, що відповідно до ст. 377 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
З огляду на вказану норму закону, суд не наділений процесуальними повноваженнями виходити за межі пред'явленого обвинувачення, збільшувати його об'єм, перекваліфіковувати дії обвинуваченого на більш тяжкі кримінальні правопорушення та пред'являти обвинувачення або притягати до кримінальної відповідальності інших осіб, яким не пред'являлося обвинувачення. Ці повноваження відносяться виключно до компетенції слідчого та прокурора, як сторони обвинувачення.
Тому, питання кваліфікацій дій ОСОБА_9 , на що послалася сторона захисту не може бути предметом розгляду в межах даного кримінального провадження.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається якщо помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку зі смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Згідно абзаців 2, 3 ч. 7 ст. 284 КІІК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження. Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених частиною десятою цієї статті.
У ч. 10 ст. 284 КПК України зазначено, що за наявності підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті суд - до постановлення ухвали про закриття кримінального провадження направляє у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення повідомлень одному з близьких родичів або члену сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захиснику обвинуваченого копію клопотання прокурори про закриття кримінального провадження із роз'ясненням права заявити клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження. Кримінальне провадження закривається, якщо у 10-денний строк не надійшло клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження. Клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження розглядається прокурором у строки та порядку передбачені статтею 220 цього Кодексу.
З урахуванням вказаних положень законодавство, зважаючи на те, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , то кримінальне провадження щодо останнього підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України та підставі п. 5 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження відносно останнього закрити у зв'язку із його смертю.
Речові докази :
СD-диск з відео сюжетом ТОВ «Телерадіокомпанії ТВА» -зберігати в матеріалах кримінального провадження;
чорну кепку з тризубом червоного кольору, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Глибоцького ВП - повернути законному володільцю ;
автомобіль марки «Форд Мондео», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки «УРАЛ 5557», реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом ТМЗ - повернути законним володільцям.
Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя