Справа № 646/10535/23
№ провадження 1-кп/646/451/2024
04 березня 2024 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
та обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221100002738 від 02.10.2023 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації, який приходить службу на посаді стрільця - помічника гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
04 березня 2024 року до суду надійшло клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ,
В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилалася на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання та просив продовжити відносно ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судовим розглядом встановлено, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.01.2024 року продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким злочином та санкція відповідної частини та статті Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Частина 2 ст.177 КПК України передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення,
Судом також враховується, що на даний час є наявними ризики, передбачені п.1,3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_5 проходить військову службу на посаді водія відділення електронної підтримки взводу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , місцезнаходження військової частини в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім того, вказані обставини утворять складності явки або запізнення обвинуваченого до органу досудового розслідування та суду.
??п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на потерпілих, свідків, понятих, як благаючі або умовляючи їх, маючи фізичну, психологічну підготовку, навички володіння вогнепальною зброєю та вибуховими речовинами і безперешкодний доступ до вогнепальної зброї та боєприпасів за допомогою яких може погрожувати свідкам, у кримінальному провадженні, тим самим примусити останніх змінити свої показання або взагалі відмовитись від них. Окрім того, перебуваючи на волі ОСОБА_5 , зможе, у тому числі шляхом грошових активів та соціальних зв?язків, незаконно впливати на свідків.
п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для ОСОБА_5 , незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.
??п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується підтверджується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, під загрозою тяжкості покарання, усвідомлюючи невідворотність покарання, маючи всі необхідні засоби та можливості, зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за кордоном або на території тимчасово непідконтрольній владі, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст.407 КК України, або дезертирство за ст.408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення особливо тяжкого злочину.
Встановлені під час розгляду клопотання прокурора ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, разом з обґрунтованою підозрою у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 злочину є підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть гарантувати належної процесуальної поведінки підозрюваного, враховуючи характер та обставини інкримінованого злочину.
Зазначені судом ризики не зменшились та не відпали, внаслідок чого відсутні підстави для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
На підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 183, 186, 193, 194, 369-372 КПК України, суддя
ухвалив:
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 02.05.2024 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали до 02.05.2024.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1