Справа № 405/1015/24
провадження № 1-кс/405/467/24
04.03.2024 м. Кропивницький
cлідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
ОСОБА_3 звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда зі скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування своєї скарги заявниця зазначила, що 03.02.2024 року вона звернулася до прокурора Кіровоградської області з заявою про вчинення посадовою особою Знам'янської окружної прокуратури прокурором ОСОБА_4 кримінального правопорушення. За фактами зазначеними в заяві про кримінальне правопорушення заявниця просила внести відомості до ЄРДР.
Прокурор у судове засідання не з'явився, проте про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. При цьому, прокурор надав письмове пояснення, відповідно до яких скаргу вважав не обґрунтованою, а її розгляд здійснити без його участі.
Заявник вказала на наявність підстав для проведення судового засідання без участі прокурора.
З урахуванням ч. 3 ст. 306 КПК України, а також думки заявниці, слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд скарги за даної явки та відповідно до наявних матеріалів скарги.
Заслухавши заявницю, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
03.02.2024 року заявниця звернулася з заявою (а.с.2) про вчинення кримінального правопорушення до прокуратури Кіровоградської області та до начальника поліції. Отже сама заява про вчинення кримінального правопорушення поділена на дві частини, одна з яких містить в собі, як вважає заявниця відомості про кримінальне правопорушення, про які, як вказала у судовому засіданні заявниця вона повідомила прокурора Кіровоградської області, а саме: за змістом вказаної вище заяви, заявниця повідомила прокурора, що 02.02.2024 року прокурор Знам'янської окружної прокуратури зловживаючи своїм службовим становищем та владними повноваженнями систематично грубо порушував правила прокурорської етики, безпідставно необґрунтовано зволікав з розглядом клопотань, заяв, відповіді свідомо не надав, неналежно виконував службові обов'язки. Вчиняв 02.02.2024 року дії, що порочать звання прокурора та знаючи безкарність знімав на свій телефон відео, як він повідомляв для прокурора Кіровоградської області, покриваючи злочини слідчих, дізнавачів та прокурорів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які відсутні постійно на робочих місцях. Мотиви знущання відомі, тому що безкарність та безконтрольність в Кіровоградській області та корупція. Прокурор, який зловживає службовим становищем, затягує та покриває злочин та відомих злочинців у смерті її батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . ОСОБА_4 , систематично неналежно виконує свою роботу, покриває злочини слідчих, які вступили в зговір з винуватцями по смерті батьків. Секретар прокуратури не надала відповіді на її та її сестри ОСОБА_9 клопотання, але в телефонній розмові повідомила їй щоб вона прибула та отримала під розпис відповіді, перейшла на бік прокурора ОСОБА_10 .
В заяві (а.с.2), з якою заявниця звернулася до прокурора Кіровоградської області зазначено прізвище заявниці, проте сама заява не підписана особою, яка подала таку заяву. Крім того, будь-яких додатків заява про вчинення кримінального правопорушення до прокуратури Кіровоградської області, не містить, що дає слідчому судді підставу зробити висновок, що прокурору заявниця подала виключно одну заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка заявницею складена на бланку протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення, без додатків. Про надходження до прокуратури Кіровоградської області виключно заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, без додатків (будь-якого пояснення) свідчать також листи начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_11 від 06.02.2024 року та заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_12 від 04.03.2024 року. Таким чином, враховуючи зазначене вище, слідчим суддею не береться до уваги пояснення від 03.02.2024 року, складене на 2-х аркушах, яке не містить найменування особи, якій таке пояснення адресується (а.с.4-5), оскільки, як передбачено ч. 1 ст. 214 КПК України для слідчого, дізнавача та прокурора, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначальним є надходження саме заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
Згідно з Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 року № 139, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 року, за № 680/28810, до Реєстру вносяться відомості, зокрема про: повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.2 Порядку).
Системний аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до п.18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема щодо бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Отже, з урахуванням зазначеного вище слідчим суддею зроблено висновок про те, що такі словосполучення, як: «заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення» та «обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» зводяться не до звичайних заяв або повідомлень чи обставин, а виключно до тих, що стосуються кримінальних правопорушень.
Тобто, кримінальне правопорушення, як соціальне явище, характеризується сукупністю таких обов'язкових ознак: 1) суспільна небезпечність діяння; 2)кримінальна протиправність; 3) караність; 4) винність. При цьому, як вказано в частині 2 ст. 11 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Як зазначено вище кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчим суддею відзначається, що будь - яке діяння вважається кримінальним правопорушенням тільки тоді, коли йому притаманна сукупність всіх чотирьох обов'язкових ознак, відсутність хоча б однієї з них, не відносить діяння до кримінальних правопорушень. При цьому суспільна небезпечність, як обов'язкова ознака кримінального правопорушення, є самостійною та достатньою підставою, яка виступає індикатором початку застосування процесуальної норми, а саме ч. 1 ст. 214 КПК України. Тобто, заява заявниці, з якою вона звернулася до прокурора повинна була містити у собі хоча б мінімум допустимих ознак, які б вказували на наявність факту кримінального правопорушення. Дана ж заява, яку заявниця додала до скарги на підтвердження факту її звернення до прокурора за своїм змістом таких відомостей не містить, а тому не є заявою про вчинення кримінального правопорушення.
За правилами ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема про відмову у задоволенні скарги.
Отже, скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 214, 303-309, 369-372, 376 КПК України,
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_13