про залишення позовної заяви без руху
Справа №348/477/24
2/348/451/24
05 березня 2024 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175,177 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав:
- в порушення вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача; не зазначена ціна позову;
- в порушення вимог п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, позивач вказує, «…. у зв'язку з чим не виходила до роботи і теж втратила заробіток в сумі біля 30000 грн., оскільки тимчасово підробляю в кафе», позивач не зазначає, чим підтверджується вказана сума втраченого заробітку, на підтвердження суми не посилається на наявність відповідного розрахунку та не долучає такий до позовної заяви;
-крім того, викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, позивач вказує, що «….змушена була купити собі новий одяг на базарі, вартість якого становить 10000 грн.», позивач також не зазначає, чим підтверджується вказана сума, на підтвердження зазначеної суми не посилається на наявність відповідних доказів та не долучає такі до позовної заяви.
- в порушення п.8,9 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено відомості про те у кого знаходяться оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви, а також не зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
-в порушення вимог п. 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У пункті 7 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Також, частиною 5 ст. 177 ЦПК передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, зауважую, що відповідно до ч. 2,4 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
В порушення зазначених вимог позивачем долучені ксерокопії документів, належним чином не посвідчені.
Крім того, долучені копії чеків є низької якості, текст яких неможливо прочитати.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд акцентує увагу заявника на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.
При таких обставинах, відповідно до ст.185 ЦПК України, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачу слід надати строк для усунення недоліків.
Керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання даної ухвали та роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною і та буде повернута.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А.Бурдун