Справа № 348/281/24
Провадження № 3/348/220/24
04 березня 2024 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської обасті
в складі: головуючого судді - Бурдун Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Дмитрук С.І.,
особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника -адвоката Васютина Я.В.,
потерпілого - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Надвірна матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Надвірнянського РВП ГУНП України в Івано-Франківської області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштованого, інваліда 3 групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на якого протягом року не накладали адміністративне стягнення,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
встановив:
30 січня 2024 року о 20 год. 50 хв. на а/д Н-09 Мукачево-Львів, км. 272+300 м, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки KIA SORENTO, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з транспортним засобом RENAULT DASTER, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю KIA SORENTO завдано механічні пошкодження задньої центральної, задньої правої та задньої лівої частин. Транспортному засобу RENAULT DASTER завдано механічні пошкодження передньої правої частини, передньої центральної частини, передньої лівої частини, бокової лівої частини та переднього лівого колеса. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.12.1, 2.3.б, 11.4 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав, що за його участі відбулася дорожньо-транспортна пригода. Зазначив, що він рухався з м. Надвірна, в крайній правій смузі, зі швидкістю приблизно 60-65 км/год, була ожеледиця. Його автомобіль почало заносити, він намагався скинути швидкість, та уникнути зіткнення, але його розкрутило та винесло на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з автомобілем потерпілого. В його транспортному засобі було пошкоджено задню частину автомобіля, тілесних ушкоджень він та його пасажир не отримали. На його транспортному засобі зимові шини, водійський стаж він має з 2008 року.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Васютин Я.В. зазначив, що дорожнє покриття було слизьким, а ОСОБА_1 діяв в умовах крайньої необхідності, він намагався уникнути зіткнення та більш значних пошкоджень, тому просить закрити провадження у зв'язку із вчиненням правопорушення в стані крайньої необхідності.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 30 січня 2024року він рухався з с. Гвізд в сторону м. Надвірна на службовому автомобілі. На дорозі була ожеледиця, рухався приблизно із швидкістю 50-60 км/год., побачив, що автомобіль, який рухався по зустрічній смузі, почало носити по дорозі, тому він «прижався» до відбійника та зупинився. Інший автомобіль винесло на його смугу руху, сталося зіткнення, після чого він викликав працівників поліції. Автомобіль, яким він керував отримав механічні ушкодження, більше з лівого боку.
Для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи суд повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення серед інших є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції ст.124 КУпАП відповідальність за цією статтею настає в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно приписів п. 2.3.Б ПДР України визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 12.1 ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 11.4 на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Особи, які порушують правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством, що відповідає положенням п.1.9 ПДР України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для використання доказів при розгляді справи необхідно, щоб вони був належними і допустимими.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Васютина Я.В., потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, не зважаючи на позицію сторони захисту, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена, оскільки також підтверджується дослідженими судом письмовими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 586995 від 30.01.2024 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.01.2024 року, складеної за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з якої встановлено розташування транспортного засобу KIA SORENTO, державний номерний знак НОМЕР_1 , та транспортного засобу RENAULT DASTER, державний номерний знак НОМЕР_2 , відносно проїжджої частини вулиці та механічні пошкодження, які отримали вказані транспортні засоби; при цьому, суд зазначає, що будь-яких заперечень щодо зафіксованого вказана схема не містить;
- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 30.01.2024 року щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася за його участю;
- письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 30.01.2024 року, щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася за його участю.
Зазначені докази є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності дають можливість встановити відсутність підстав для закриття провадження у даній справі за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП (за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення).
Сумніви у достовірності та істинності доказів, які містяться в матеріалах справи - відсутні.
Будь-яких порушень при провадженні справи про адмінправопорушення з боку працівників поліції судом не встановлено
Клопотань про долучення доказів на спростування складеного матеріалу від ОСОБА_1 не надходило.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, суд до уваги не приймає, враховуючи наступне.
Згідно з положеннями ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна школа є менш значною, ніж відвернена шкода.
У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Крайня необхідність - це стан, в якому була вчинена дія, передбачена цим Кодексом або іншими законами України, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, і який виключає можливість кваліфікації цієї дії як адміністративного правопорушення. Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії 1) з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, 2) якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, 3) якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.
За наявності усіх трьох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі ст. 17 КУпАП, а провадження по справі про адмінправопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю.
Зазначені ОСОБА_1 та його захисником обставини не відносяться до обставин, визначених у ст. 17 КУпАП, які виключають адміністративну відповідальність.
Суд виходить з того, що дорожній рух становить діяльність з підвищеним ризиком, під час якої можуть виникати передбачувані ситуації як в силу певних зовнішніх факторів (наприклад ожеледиця, інші складні погодні умови або повалене дерево), так і виду людських помилок, необережності, необачності, а також порушення ПДР. Тому на всіх учасників дорожнього руху покладається обов'язок дотримуватися не лише чітко визначених правил, як наприклад обмеження швидкості, але й загальних засад безпеки руху, що визначаються дорожньої обстановкою, що склалася.
Водій юридично зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для всіх інших учасників руху об'їзду перешкоди. Закон не передбачає модифікації цих обов'язків або звільнення від них залежно від причин виникнення перешкоди, тому ці причини можуть включати також і порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху.
Виходячи з цього, суд вважає, що наявність несприятливих погодних умов зобов'язувало водія ОСОБА_1 враховувати вказану дорожню обстановку та вживати заходи щодо безпечності дорожнього руху (дотримуватись безпечної швидкості), тобто враховуючи погодні та технічні обставини він повинен був виконувати вимоги п.12.1 ПДР України, а саме контролювати швидкість автомобіля та враховувати дорожні обставини під час руху.
Виходячи зі змісту положень п. 12.1 ПДР України, саме на водієві лежить обов'язок щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, який під час керування транспортним засобом повинен враховувати дорожню обстановку, в тому числі пору року, атмосферні явища, стан поверхні проїзної частини і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Таким чином, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 порушень п. 12.1, п. 2.3 «б», 11.4 ПДР України, які знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням цієї дорожньо-транспортної пригоди, тому дії останнього суд кваліфікує за ст. 124 КупАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують правопорушення судом не встановлено.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, слід врахувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, те, що він є інвалідом 3 групи, сімейний та майновий стан, те, що особа вперше протягом року притягується до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне піддати правопорушника такому виду адміністративного стягнення, як штраф, в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП, оскільки така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Крім того, відповідно до п.5 ст. 4 ЗУ Про судовий збір, ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України. Будь-яких даних про те, що останній підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.
На підставі викладеного,
керуючисьст.ст. 9, 40-1, ст.124, 221,280, 283-284, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Отримувач: ГУК у Ів.Франк.об./Ів.-Фран.о./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (стандарт IBAN) UA148999980313070149000009001, Код класифікації доходів бюджету 21081300, протокол про адміністративне правопорушення: серії АДД №586995 від 30.01.2024 року).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106. Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Згідно ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня отримання ним постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови стягується подвійний розмір штрафу з правопорушника, що становить 1 700,00 грн. (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Повний текст постанови складено 05.03.2024 року.
Суддя Т.А.Бурдун