Справа №345/1/24
Провадження № 2/345/219/2024
28.02.2024 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Онушканича В. В.
з участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Іваніва О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. Позов мотивує тим, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав заяву №б/н від 17.06.2017 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Відповідач, ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 26.09.2019 року, отримав картку типу: преміальна картка Infinite (кредитний ліміт до 800 000,00 грн.). Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати а витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню овердрафту.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме згідно із п.2.1.1.12.3 договору погашення кредиту та процентів здійснюється наступними шляхами:
-договірним списанням - клієнт доручає банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта за цим договором;
-внесенням клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту.
Таким чином, у разі відсутності коштів на рахунках, відповідач здійснює погашення кредиту та процентів, шляхом внесення грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу. Згідно до п.1.1.1.60 договору мінімальний обов'язковий платіж - розмір боргових зобов'язань відповідача, розрахованих в процентах від загальної заборгованості, які щомісяця повинен сплачувати клієнт протягом строку кредиту.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями. В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 року, згідно із п.2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 74,4% - для преміальних карток Infinite.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 13.12.2023 року має заборгованість - 992 149,40 грн., яка складається з наступного: 817 249,29 грн. - заборгованість за кредитом; 174900,11 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, тому позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з відповідача 992 149,40 грн. заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з вищенаведених з підстав. Додатково наголосила, що за умовами договору, укладеного між сторонами, відповідачу було надано кредит, шляхом встановлення кредитного ліміту у розмірі 800 000,00 грн. Відповідач активно користувався кредитною карткою, виконуючи по декілька банківських операцій на день. 18.09.2020 року відповідач підписав заяву про приєднання Умов та Правил надання банківських послуг, тобто погодився із запропонованими умовами, зокрема, що відсоткова ставка складає 36% річних. Водночас відповідач неналежно виконував зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 992 149,40 грн.
Також представник позивача зазначила, що їй нічого не відомо про блокування кредитного рахунку відповідача. При цьому зауважила, що навіть у разі блокування рахунку у відповідача був наявний обов'язок здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором. Тому представник позивача просить позов задоволити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову. Визнав, що дійсно між сторонами було укладено кредитний договір №б/н від 17.06.2017 року. Водночас просить врахувати, що з травня 2023 року позивачем з незрозумілих причин було припинено обслуговування банківського рахунку відповідача. Тобто АТ КБ «Приватбанк» було в односторонньому порядку розірвано договір №б/н від 17.06.2017 року. Оскільки відповідач безпідставно був позбавлений права користуватися вказаним банківським рахунком, він не мав змоги погашати заборгованість за кредитом. За таких обставин наявна заборгованість виникла не з вини відповідача. Тому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ст. 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що віднесення кредитних договорів до договорів приєднання за тією ознакою, що позичальник позбавлений можливості запропонувати свої умови договору, можливе у разі укладення такого договору між банком (іншою фінансовою установою) та фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Як встановлено в судовому засіданні, 17.06.2017 року відповідач ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (т. 1 а.с. 46). При цьому відповідач погодився з тим, що його заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Також власноручним підписам на анкеті-заяві відповідач підтвердив, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати, шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua.
Також 18.09.2020 року відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (т. 1 а.с. 30-45). Зокрема, сторони погодили, що банк за наявності вільних грошових коштів та на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта надає йому споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах, встановлених договором.
Тип кредиту - відновлювана кредитна лінія (п.2.1.1.2.2 Умов та Правил). Загальний розмір кредиту для преміальної картки Infinite погоджено сторонами в розмірі 800 000,00 грн. (п.2.1.1.2.2 Умов та Правил). При цьому сторони узгодили, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта та не потребує додаткового погодження з клієнтом.
Сторони узгодили, що при користуванні кредитом банк встановлює пільговий період. За користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку фіксовану процентну ставку в розмірі 0,00001% річних від суми трат, здійснених за рахунок кредиту. Тривалість пільгового періоду - до 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредиту. В разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань до 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредиту, за користування кредитом клієнт сплачує банку процент (п.2.1.1.2.9 Умов та Правил). А саме для власників картки Infinite процентна ставка за користування кредитом складає 36,0% річних.
Також сторонами погоджено порядок повернення кредиту. А саме визначено, що погашення кредиту та процентів здійснюється клієнтом щомісяця в такому порядку:
-клієнт доручає банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта за цим договором (здійснювати договірне списання). В разі, якщо у клієнта повністю використаний кредитний ліміт та/або в разі виникнення у клієнта прострочених зобов'язань зо договором, доручення клієнта про договірне списання за рахунок кредитного ліміту не застосовується;
-крім погашення процентів в порядку та на умовах, визначених абзацом другим п.2.1.1.3.1, погашення кредиту та процентів здійснюється, шляхом внесення клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту. При цьому, якщо до 25 числа (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредиту, клієнт самостійно не здійснить платіж у готівковій або безготівковій формі у розмірі мінімального платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, клієнт доручає банку при настанні термінів платежів здійснювати списання грошей у валюті кредитного ліміту з усіх рахунків клієнта, відкритих в банку та рахунків, що будуть відкриті клієнтом банку в майбутньому, в розмірі заборгованості, яка підлягає сплаті банку за цим договором (здійснювати договірне списання). В разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредиту, зобов'язання клієнта вважаються простроченими (п.2.1.1.3.1 Умов та Правил).
Відповідно до п.2.1.1.3.4 Умов та Правил кошти, отримані від клієнта для погашення заборгованості за кредитом, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язань за договором у повному обсязі, насамперед, направляються для погашення: прострочених процентів за користування кредитом, далі - простроченої до повернення суми кредиту (тіла кредиту), далі - процентів по сплаті по кредиту, далі - тіла кредиту до оплати, далі - проценти від суми неповернутого в строк кредиту згідно із п.2.1.1.2.12 цього договору, далі - пені згідно п.2.1.1.8.1 цього договору.
За умовами п.2.1.1.5.1 Умов та Правил відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту у строки та в розмірах, визначених п.2.1.1.3.1, 2.1.1.3.2 цього договору.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між товариством та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що при укладенні договору із ОСОБА_2 АТ КБ «Приватбанк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які були укладені. Перед укладенням кредитного договору ОСОБА_2 був ознайомлений з усіма його умовами і погодився укласти договір саме на таких умовах, що підтверджується його власноручним підписом (а.с.45).
Крім того, з виписки з карткового рахунку позичальника ОСОБА_2 за період з 28.10.2015 року по 15.12.2023 року вбачається, що він активно користування кредитною картою, щодня здійснюючи по декілька операцій по переказу коштів (т.2 а.с.1-194), що свідчить про те, що відповідач погоджувався із запропонованими йому умовами кредитного договору.
З розрахунку заборгованості (т.1 а.с.47-67) вбачається, що заборгованість відповідача перед АТ КБ «Приватбанк» становить 992 149,40 грн., що складається з: 817 249,29 грн. - заборгованість за кредитом; 174900,11 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Вказаний розмір заборгованості підтверджується також долученою до матеріалів справи випискою з карткового рахунку (т.2 а.с.1-194).
Жодних доказів на спростування вказаного розрахунку стороною відповідача не надано, що є його, а не суду, процесуальним обов'язком. Також клопотань про призначення судової економічної експертизи для перевірки правильності розрахунку умовам договору не заявлялось, наданий позивачем розрахунок є чітким, зрозумілим і приймається судом за достовірний.
Суд відхиляє заперечення представника відповідача, що заборгованість за договором виникли не з вини відповідача з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Водночас покликання сторони відповідача про блокування карткового рахунку є голослівними, не підтверджені жодними доказами. Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Водночас стороною відповідача не було заявлено жодних клопотань про витребування чи забезпечення доказів.
Відповідно ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Також відповідно до п.2.1.1.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг сторони узгодили, що в разі затримання клієнтом сплати кредиту та/або процентів. які підлягають сплаті в порядку, передбаченому п.2.1.1.3.1 договору, щонайменше на один календарний місяць, банк має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, в повному обсязі, виконати інші зобов'язання за договором, в тому числі щодо сплати пені, в повному обсязі.
Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що відповідач порушив умови укладеного з АТ КБ «Приватбанк» кредитного договору, своєчасно кредит не погашав та не повернув позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення і з нього на користь позивача слід стягнути 992 149,40 грн. заборгованості.
Підставою для задоволення позовних вимог є невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо повернення суми боргу.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід також стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 536, 549, 572, 589, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 259, 263 - 265 ЦПК України,
Позов задоволити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 992 149,40 грн. заборгованості по кредитному договору № б/н від 17.06.2017 року та 11905,79 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 05.03.2024 року.
Суддя