04 березня 2024 року м. Рівне №460/21936/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі, - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі по тексту, - ГУ ПФУ в Рівненській області), яким просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не здійснення з 01.01.2016 перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% відповідних сум грошового забезпечення;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2016 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №460/26925/22 та раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (в редакції, чинній на дату призначення пенсії). Розмір призначеної на час звільнення пенсії, з врахуванням 26 років вислуги в пільговому обчисленні, становив 73% сум грошового забезпечення. Проте, відповідачем з 01.01.2016 проведено перерахунок пенсії позивача з розміру 70% грошового забезпечення. Вважає дії відповідача щодо зменшення первинно встановленого розміру пенсії з 73% до 70% сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії протиправними, а тому просить суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 27.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) у справі.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав через підсистему “Електронний суд”. У встановлений судом строк відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то у відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши заяви по суті та матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та з 04.07.2002 отримує пенсію за вислугу років, призначену з врахуванням 26 років вислуги в пільговому обчисленні, в розмірі 73% грошового забезпечення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
З 01.01.2016 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення, на підставі пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з основного розміру пенсії 70% від сум грошового забезпечення. Даний факт підтверджується копією перерахунку пенсії по пенсійній справі № 035807-МВС від 01.01.2016 (а.с. 12 зв.бік).
Позивач звернувся до відповідача із запитом щодо відсоткового розміру його пенсії та надання копій матеріалів з пенсійної справи щодо призначення пенсії.
У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 30.08.2023 повідомив, що пенсію за вислугу років позивачу було призначено з 04.07.2002 у розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Однак, з 01.05.2014 Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зокрема, максимальний розмір пенсії за вислугу років з цієї дати не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. У зв'язку з прийняттям Кабінету Міністрів України постанови від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з 01.01.2016 проведено перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", зі встановленою максимальною величиною розміру пенсії за вислугу років в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Підстав для встановлення пенсії в вищому відсотковому розмірі немає (а.с. 11).
Не погодившись з діями пенсійного органу щодо такого перерахунку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі, - Закон №2262-ХII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VIII від 23.12.2015.
Цим Законом були внесені зміни до статті 63 Закону 2262-XII, а саме: доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) , яка набрала чинності 02.12.2015 року, встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, які перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
У зв'язку із прийняттям Постанови №988, у позивача з 01 січня 2016 року виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Статтею 51 Закону №2262-ХII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
На виконання зазначених норм Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб" (далі, - постанова №103).
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, пунктом 3 постанови №103 постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Судом встановлено, що відповідачем з 01.01.2016 було здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі пункту 3 постанови №103, відповідно до якого основний розмір його пенсії зменшено із 73% грошового забезпечення до 70% сум грошового забезпечення (а.с.12 зв.бік).
Водночас, пенсія позивача була призначена згідно з п. «а» статті 13 Закону №2262-ХІІ і з урахуванням 26 років в пільговому обчисленні, її розмір склав 73% відповідних сум грошового забезпечення.
Згодом, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
27 березня 2014 року прийнято Закон України №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року (далі - Закон №1166-VII), пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Отже, зміна встановленого законом максимального розміру пенсії з 90% до 80%, і згодом до 70% відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
При цьому, згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України « Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновку, що положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.05.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 за №103 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області застосувало норми, які визначають максимальний відсотковий розмір пенсії, що були чинні на момент перерахунку пенсії, а не її призначення позивачу.
При цьому, суд наголошує, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а згодом 70 відсотків грошового забезпечення стосуються лише порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяких інших осіб, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та в жодному разі не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії колишньому працівнику органів внутрішніх справ. При перерахунку пенсії відповідним категоріям працівників органів внутрішніх справ повинна застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічні за змістом правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду, за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18, які в силу вимог ч.5 ст.242 та ч.3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує при ухваленні рішення у цій справі.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У рішенні N 3-рп/2001 від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України витлумачив зміст принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст.58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Так, згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, оскільки у даному випадку перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру призначеної йому раніше пенсії, то при визначенні її розміру не може застосовуватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
За таких обставин, у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії за вислугу років позивача при здійсненні її перерахунку з 01.01.2016 р.
Іншими словами, розрахувавши основний розмір пенсії як 70% від розміру грошового забезпечення, замість первинно встановлених 73 %, відповідач порушив право на належний соціальний захист позивача, оскільки тим самим зменшив розмір належної йому пенсії.
Отже, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 73% до 70% сум грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2016 перерахунку його пенсії є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.
З огляду на те, що в ході розгляду цієї справи судом встановлено протиправність дій відповідача у спірних правовідносинах, то наявні підстави для задоволення і похідної позовної вимоги.
Щодо позовних вимог в частині виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд зазначає таке.
Позивач при зверненні до суду з цим позовом оскаржує дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру його пенсії з 73% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.01.2016. Відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку і виплаті пенсії з 01.01.2016, зазначив про відсутність підстав для цього, оскільки максимальний розмір пенсії з 01.05.2014 відповідно до Закону України №1166 не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, спору щодо застосування з 01.01.2016 обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Будь-яких доказів зворотного позивачем суду не надано і матеріали справи не містять. Відповідно, відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Отже, враховуючи те, що судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Водночас суд звертає увагу, що право позивача на отримання з 01.12.2019 пенсії без обмеження максимальним розміром захищене в судовому порядку рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/26925/22 від 27.09.2022. Так, вказаним судовим рішенням зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” від 11.11.2015 №988, із обов'язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи “Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області” про розмір грошового забезпечення від 10.06.2022 № 2336, без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/26925/22 від 27.09.2022 набрало законної сили, а тому підстав для його невиконання у відповідача немає.
Таким чином, похідна позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з відсоткового значення розміру призначеної пенсії 73% відповідних сум грошового забезпечення, з врахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/26925/22 від 27.09.2022 та раніше проведених виплат.
Інші доводи та аргументи учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 73% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку з 01.01.2016 року раніше призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру призначеної пенсії 73% сум грошового забезпечення, з врахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/26925/22 від 27.09.2022 та раніше проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 04 березня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Н.С. Гудима