04 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7482/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Управління соціального захисту населення Голованівської районної військової адміністрації (26500, Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Соборна, 23, код ЄДРПОУ 03197693)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через адвоката Марущака О.Є., звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Голованівської районної військової адміністрації (надалі - УСЗН Голованівської РВА) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та відповідно до довідки МСЕК з 28.03.2016 року йому встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У серпні 2023 року позивач звернувся до УСЗН Голованівської РВА із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни на підставі пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та про видачу відповідного посвідчення. До заяви позивач додав усі необхідні документи, що підтверджують факт його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та причини захворювань. Однак, листом від 18.08.2023 року відповідач повідомив про відсутність підстав для видачі позивачу посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Позивач вважає таку відповідь незаконною, а тому його представник просить суд:
- визнати протиправними дії УСЗН Голованівської РВА щодо відмови у встановлені позивачу статусу інваліда війни;
- зобов'язати УСЗН Голованівської РВА встановити позивачу статус інваліда війни.
Ухвалою судді від 08.09.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що позивач не надав належного документального підтвердження своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони, як умови набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни згідно з пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Доводячи правомірність своїх дій, просив суд у задоволенні позовну відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працював у зоні відчуження у період з 2 по 6 травня 1986 року.
У зв'язку з цим йому було надано статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2).
Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №6742 від 03.02.2016 року ОСОБА_1 має захворювання, які пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК №0446631 позивачу з 28.03.2016 року довічно встановлена друга група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У зв'язку з цим позивачу було надано статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1), як особі з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, та 26.02.2019 року видане відповідне посвідчення.
У серпні 2023 року позивач звернувся до УСЗН Голованівської РВА із заявою від 02.08.2023 року, в якій просив надати йому статус особи з інвалідністю внаслідок війни, оскільки його захворювання пов'язані з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. До заяви додав копію експертного висновку ЦМЕК №6742 від 03.02.2016 року та довідки до акта огляду МСЕК №0446631.
УСЗН Голованівської РВА надало відповідь №570/11-25 від 18.08.2023 року, у якій повідомило позивача про відсутність законодавчих підстав для видачі йому посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що він виник у зв'язку з відмовою відповідача у наданні позивачу статусу ветерана війни, а саме особи з інвалідністю внаслідок війни, інвалідність якого зумовлена захворюваннями, пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
У статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" наведений перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Так, частиною 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з інвалідністю з числа:
1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;
9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12.05.1994 року "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" затверджено Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, яке містить такі норми:
1. Це Положення регулює правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни.
2. Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
3. Особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни".
7. "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" і відповідні нагрудні знаки видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.
10. "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Позивач стверджує, що він став особою з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, і має право на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни згідно з пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Суд зазначає, що відповідно до цієї норми обов'язковими умовами для надання особі статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є: 1) настання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 2) участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено приміткою до цієї статті, тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Суд зазначає, що статус особи з інвалідністю внаслідок війни поширено на осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони, на підставі Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №1770-IV від 15.06.2004 року.
З пояснювальної записки до проекту цього Закону вбачається, що до такої категорії осіб законодавець запропонував віднести малочисельну категорію ліквідаторів (1300 осіб), які з перших днів аварії на Чорнобильській АЕС разом з особами, мобілізованими військоматами, виконували роботи у 30-ти кілометровій зоні найвищого радіоактивного забруднення у складі мобільних загонів спецзахисту формувань Цивільної оборони Чернігівської, Житомирської та Київської областей. На той час загони Цивільної оборони знаходилися в структурі Міністерства оборони колишнього Союзу РСР, діяли за його статутом та підпорядковувалися військовому командуванню. Цими загонами проводилися такі роботи: проведення радіаційної розвідки, гасіння пожеж на забруднених радіонуклідами торфовищах, дезактивація доріг, жилих та адміністративних будинків, спецобробка техніки на пунктах дезактивації, доставка дезактиваційних речовин та інші. Роботи провадились у складі військових формувань.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2018 року (справа №377/797/17) висловив правову позицію стосовно того, що при вирішенні подібних спорів обставина щодо безпосередньої участі особи у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони є істотною, позаяк у протилежному випадку статус інваліда війни на підставі п.9 ч.2 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" поширюватиметься на всіх, хто належить до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її наслідків, і відповідно мають статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно з п.1 ч.1 ст.9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд установив, що ОСОБА_1 у період з 2 по 6 травня 1986 року приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у с. Старі Шепеличі Чорнобильського району Київської області, куди був відряджений Гайворонським ремонтно-транспортним підприємством. На той час позивач не проходив військову службу та не був призваний/направлений на військові збори, обов'язки військової служби не виконував.
Позивач не надав документів про його залучення до складу мобільних загонів спецзахисту формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .
За відсутності таких доказів у позивача немає достатніх підстав для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, зокрема з підстав, встановлених пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 15.04.2021 року (справа №377/27/17) від 16.06.2021 року (справа №810/372/18), від 23.11.2023 року (справа №810/4287/18) у подібних правовідносинах.
Суд вважає, що відповідач при розгляді заяви позивача від 02.08.2023 року про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та наданні відповіді від 18.08.2023 року діяв правомірно, прав позивача не порушував.
За таких обставин у задоволенні позову про зобов'язання відповідача встановити позивачу статус особи з інвалідністю внаслідок війни слід відмовити.
Судові витрати сторони у справі не понесли.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ