про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2024 року' м. Київ № 320/7861/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Генерального консульства України в Дюссельдорфі
про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Генерального консульства України в Дюссельдорфі, в якому просить:
- визнати незаконним рішення Головного консульства України в Дюссельдорфі про відмову в прийнятті заяви про набуття громадянства України за територіальним походженням;
- зобов'язати Генеральне консульство України в Дюссельдорфі прийняти заяву ОСОБА_1 про набуття громадянства України за територіальним походженням.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Відповідно до частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно частини першої та третьої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно пункту 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
При цьому, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч. 1 ст.4 КАС України).
Відповідно до положень статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
У позовній заяві в якості відповідача позивач зазначив Генеральне консульство України в Дюссельдорфі.
Згідно частини другої статті 25 Закону України "Про громадянство" Міністерство закордонних справ України, посольства та консульські установи України здійснюють повноваження, передбачені пунктами 1 - 10-1 частини першої цієї статті, стосовно осіб, які відповідно до законодавства України є такими, що постійно проживають за кордоном, а також приймають рішення про оформлення набуття громадянства України на підставі, передбаченій пунктом 1 статті 6 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство закордонних справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №281 (далі-Положення №281), Міністерство закордонних справ України (МЗС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МЗС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин.
Пунктом 4 Положення №281 встановлено, що МЗС відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує підтримання дипломатичних і консульських зносин з іноземними державами, представництво України у міжнародних організаціях та спеціальних місіях; розробляє та вносить пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання питань співпраці із закордонними українцями, забезпечення прав закордонних українців, створення сприятливих умов та можливостей для задоволення їх соціальних, культурно-освітніх, мовних, інформаційних та інших потреб; здійснює керівництво органами дипломатичної служби України; забезпечує виконання в Україні та за кордоном консульських функцій, вчиняє консульські дії на території України та за кордоном.
Згідно пункту 7 Положення №281 МЗС здійснює свої повноваження безпосередньо та через систему органів дипломатичної служби.
Відповідно до пункту 5 Положення №281 МЗС з метою організації своєї діяльності, зокрема, забезпечує самопредставництво органів дипломатичної служби та їх посадових осіб в судах України, яке здійснюється без окремого доручення Міністра, його заступників, державного секретаря посадовими особами юридичної служби апарату МЗС відповідно до положення, що затверджується наказом Міністра.
Пунктом 2 Положення про закордонні дипломатичні установи України, затвердженого Указом Президента України від 15.03.2021 №99/2021 (далі-Положення №99/2021), визначено, що закордонні дипломатичні установи України є постійно діючими органами дипломатичної служби, основними завданнями яких є представництво України в державах перебування або при міжнародних організаціях та підтримання з ними офіційних відносин, відстоювання національних інтересів України, виконання консульських функцій, у тому числі захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.
Згідно пункту 3 Положення №99/2021 закордонними дипломатичними установами України є, зокрема, Посольство України.
Відповідно до пункту 5 Положення №99/2022 завданнями закордонних дипломатичних установ України є: 1) представництво України в державі перебування або при міжнародній організації, підтримання з нею офіційних відносин; 2) захист національних інтересів України у державі перебування або при міжнародній організації; 3) розвиток політичних, економічних, культурних, гуманітарних, наукових та інших зв'язків з державою перебування або міжнародною організацією; 4) захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України в державі перебування або міжнародній організації; 5) координація діяльності державних органів щодо забезпечення реалізації єдиного зовнішньополітичного курсу України у відносинах з державою перебування або міжнародною організацією.
Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що Посольство України в Грузії є закордонною дипломатичною установою, яка не має статусу юридичної особи, підконтрольна Міністерству закордонних справ України та виконує представницькі функції України в державі перебування або при міжнародній організації, підтримання з нею офіційних відносин та захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України в державі перебування або міжнародній організації.
У свою чергу, Міністерство закордонних справ України здійснює керівництво органами дипломатичної служби України та забезпечує самопредставництво таких органів та їх посадових осіб в судах України.
Аналіз вищенаведеного дозволяє зробити висновок про те, що адміністративна процесуальна правосуб'єктність, яка надає можливість виступати відповідачем у справі, належить саме Міністерству закордонних справ України, а не дипломатичним установам України за кордоном.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що належним відповідачем у даній справі має бути саме Міністерство закордонних справ України, що свідчить про невідне визначення позивачем відповідача у справі, і, як наслідок, невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 КАС України.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити склад учасників справи, з урахуванням вказаних судом зауважень, подавши до суду виправлений примірник позовної заяви із зазначенням у ньому належного відповідача.
Згідно частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.