04 березня 2024 року № 640/6718/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень,
11.03.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 лютого 2021 року Департаменту з питань Державного Архітектурно-будівельного контролю міста Києва;
- визнати протиправною та скасувати Постанову № 16/21/073-1836 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 2 березня 2021 року Департаменту з питань Державного Архітектурно-будівельного контролю міста Києва.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що з огляду на наявність дозвільних документів, з огляду на наявність неправомірних дій замовника щодо неналежного прийняття проектної документації, неукладання договору про авторський нагляд, самовільної спроби використання невідкоригованої проектної документації та відсутності вини Позивача, як іншого суб?єкта містобудівної діяльності а саме проектувальника, а також винесення спірної Постанови неповноваженою особою, із порушенням процедури проведення перевірки застосування адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 204 300 гривень є занадто суворим та несправедливим покаранням.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2021 (суддя Васильченко І.П.) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
21.12.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 13.01.2023 №03-19/2241/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/6718/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/6718/21 передано 26.12.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
У зв'язку з перебуванням судді Парненко В.С. у відпустці, у період з 27.12.2023 по 05.01.2024 (включно), питання про прийняття до провадження справу вирішено, після виходу з відпустки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 прийнято адміністративну справу №640/6718/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., ухвалено здійснювати розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В матеріалах справи міститься поданий 25.03.2021 відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити.
Також в матеріалах справи наявна подана 29.03.2021 відповідь на відзив, згідно якої позивач наполягає на своїй правовій позиції, викладеній у позові.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
21.02.2020 року Замовнику будівництва ОСОБА_2 було зареєстроване Повідомлення про початок виконання будівельних робіт в реєстрі ДАБІ за номером КВ 061200570303 www.dabi.gov.ua.
11.11.2020 року Замовнику будівництва ОСОБА_2 була зареєстрована Декларація про готовність до експлуатації об?єкта в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за номером КВ101201111740 https://e-construction.gov.ua.
02.03.2021 року в.о. Директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Попович Оксаною Миколаївною була винесена Постанова №16/21/073-1836 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо позивача та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 204300,00 гривень.
Вказана Постанова була винесена на підставі Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2021 року, відповідно до якого позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абзацом 2 частиною 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Також 17.02.2021 року був винесений Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Суть виявлених порушень полягає у тому, що ФОП ОСОБА_1 передала замовнику будівництва ОСОБА_3 проектну документацію «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 , розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об?єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил зокрема:
1) уклон зовнішнього пандусу запроектовано більше ніж 8% (27,5%), чим порушено п.6.2.3 ДБН В.2.2-17:2006 "Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення";
2) на зовнішніх сходах шириною 3.58 м не запроектовано додаткові розділові поручні, чи порушено п.6.1.2 ДБН В.2.2-17:2006 "Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення";
3) ширина двері вхідної групи (у просвіті) запроектовано менше ніж 900 мм (800мм), чи порушено п.6.1.11 ДБН В.2.2-17:2006 "Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення";
4) не відкоригована проектна документація "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 , відповідно до ДБН В.2.2-40:18 "Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення", який набрав чинності з 1.04.2019 року, чим порушено п.4.8 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;
5) порушено п.5 містобудівних умов та обмежень, до початку проектування не отримано згоду балансоутримувача житлового будинку, користувача земельної ділянки на влаштування вхідної групи (лист КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району міста Києва" від 10.02.2021 року №8-457/03),
Не погоджуючись із виявленими порушеннями та накладенням штрафу, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.
Департамент здійснює повноваження державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій щодо об?єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12.10.2016.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об?єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).
Згідно з пунктом 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об?єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Згідно зі статтею 41 Закону, Порядку №553, на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об?єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об?єктів з незначними наслідками від 11.11.2020 №КВ 101201111740 Департамент розпочав проведення перевірки на предмет дотримання, зокрема проектувальником ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об?єкті: «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (перукарню) з влаштуванням вхідної групи» на АДРЕСА_3 .
Відповідно до абзацу 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов?язана пред?явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб?єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об?єкт будівництва.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Посадовою особою Департаменту, а саме: заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом С. Мосуром було пред?явлено направлення від 04.02.2021 (строк дії з 04.02.2021 по 17.02.2021) разом із службовим посвідченням, у зв?язку з чим останнього було допущено до проведення перевірки.
Крім того, Департамент направив лист від 05.02.2021 №073-1013 на адресу проектанта - ФОП ОСОБА_1 щодо необхідності надання документів для проведення позапланової перевірки щодо вказаного вище об?єкта будівництва.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 41 Закону, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з пп. 8 абз. 1 п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Враховуючи викладене, Департамент направив лист від 05.02.2021 № 073-1019 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району міста Києва» щодо надання інформації про згоду на влаштування вхідної групи та на порушення благоустрою прибудинкової території щодо вказаного вище об?єкта будівництва.
Під час перевірки було встановлено наступне.
Департамент керуючись Законом, Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України Від 13.04.2011 № 461, Порядком ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 №559 зареєстрував подані замовником будівництва, ОСОБА_2 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об?єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними наслідками (СС1) від 26.02.2020 №КВ 061200570303 та декларацію про готовність до експлуатації об?єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об?єктів з незначними наслідками (СС1) від 11.11.2020 №КВ 101201111740 на об?єкт: «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 .
Уповноваженою особою замовника будівництва ОСОБА_4 (довіреність від 01.09.2020) були надані наступні документи:
містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об?єкта будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (перукарню) з влаштуванням вхідної групи» на АДРЕСА_3 , затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.06.2018 №536 (далі - містобудівні умови та обмеження);
проектну документацію «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 (ТОМ 1, ТОМ 2), розроблену ФОП ОСОБА_1 ;
звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об?єкта будівництва: житлова квартира АДРЕСА_1 , розроблений ФОП ОСОБА_5 :;
договір на виконання проектних робіт від 24.06.2018 №19;
наказ замовника будівництва від 28.08.2018 №1 про затвердження проектної документації;
наказ ФОП ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_1 головним інженером проекту, ОСОБА_6 головним архітектором проекту від 03.07.2018 №14-АН;
наказ ФОП ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_1 відповідальною особою за проведення авторського нагляду від 20.01.2020 №2/2020;
наказ ФОП ОСОБА_7 про призначення ОСОБА_8 відповідальною особою за проведення технічного нагляду від 20.01.2020 №20/01./20.
Під час перевірки з виїздом на місце встановлено, що на об?єкті будівництва замовником ОСОБА_2 виконані будівельні роботи з відхиленням від проектної документації та державних будівельних норм, стандартів і правил, а саме:
влаштовано опорні стійки площадки вхідної групи з опиранням на земельну ділянку (підтверджується матеріалами фотофіксації), яка не перебуває у власності або користуванні ОСОБА_2
ФОП ОСОБА_1 передано замовникові будівництва проектну документацію розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об?єктів містобудування, а саме:
-уклон зовнішнього пандусу запроектовано більше ніж 8% (27,5%), чим порушено п. 6.2.3 ДБН В. 2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення».
Відповідно до п. 6.23 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення» максимальна висота одного підйому (маршу) пандуса не повинна перевищувати 0,8 м при уклоні не більше 8 %. При перепаді висот підлоги на шляхах руху 0,2 м і менше допускається збільшувати уклон пандуса до 10 %. У виняткових випадках допускається передбачати гвинтові пандуси.
Ширина пандуса при виключно однобічному русі повинна бути не менше 1,0 м, в решті випадків її слід приймати за шириною смуги руху згідно з 6.2.1. С.8 ДБН В.2.2-17:2006.
Площадка на горизонтальній ділянці пандуса при прямому шляху руху або на повороті повинна бути глибиною не менше 1,5 м.
-на зовнішніх сходах шириною 3,58 м не запроектовано додаткові розділові поручні, чим порушено п. 6.1.2 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення».
Відповідно до п. 6.2.3 ДБН В.22-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення» ширина маршу сходів, доступних МГН, повинна бути не менше 1,35 м. При розрахунковій ширині маршу сходів 2,5 м і більше слід передбачати додаткові розділові поручні.
Усі сходинки в межах маршу повинні бути однакової геометрії і розмірів по ширині проступу і висоті підйому сходинок. Допускається змінювати малюнок проступів нижніх сходинок першого маршу відкритих сходів.
-ширина двері вхідної групи (у просвіті) запроектовано менше ніж 900 мм (800 мм), чим порушено п. 6.1.11, п. 6.4.3 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення».
Відповідно до п. 6.1.11 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення» ширина дверних і відкритих прорізів у стіні, а також виходів із приміщень і з коридорів у сходову клітку повинна бути не менше 0,9 м. При глибині косяка відкритого прорізу більше 1,0 м ширину прорізу слід приймати по ширині комунікаційного проходу, але не менше 1,2 м.
Дверні прорізи не повинні мати порогів і перепадів висот підлоги. За необхідності влаштування порогів їх висота або перепад висот не повинні перевищувати 0,025 м.
Згідно з п. 6.4.3 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення» ширина (у просвіті) ділянок евакуаційних шляхів, які використовуються МГН, повинна бути не менше, м:
дверей із приміщень, у яких перебуває не більше 15 осіб 0,9;
прорізів і дверей в інших випадках, проходів усередині приміщень 1,2;
перехідних лоджій і балконів 1,5;
коридорів, пандусів, що використовуються для евакуації 1,8.
-не відкоригована проектна документація «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (перукарню) з влаштуванням вхідної групи» на АДРЕСА_3 відповідно до ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», який набрав чинності з 01.04.2019, чим порушено п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Згідно наявних матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 здійснює авторський нагляд на об?єкті будівництва.
Крім того, ФОП ОСОБА_1 у якості інженера з інвентаризації нерухомого майна у 2020 році проведено інвентаризацію та виготовлено технічний паспорт на вказаний об'єкт.
Відповідно до п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація на будинки, будівлі, споруди, лінійні об?єкти інженерно-транспортної інфраструктури, їх черги та або пускові комплекси має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на час передачі її замовнику.
Проектна документація на будинки, будівлі, споруди та лінійні об?єкти інженерно-транспортної інфраструктури, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв?язку з введенням нових нормативних актів, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових нормативних актах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об?єкта та доступності для маломобільних груп населення.
Судом встановлено, що ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» чинні з 01.04.2019 та прийняті на заміну ДБН 3.2.2-17:2006 ПАТ «КиївЗНДІЕП», проте проект на даний об?єкт будівництва не було відкориговано після 01.04.2019 відповідно до ДБН В.2.2-40:2018.
-порушено п. 5 містобудівних умов та обмежень, до початку проектування не отримано згоду балансоутримувача житлового будинку, користувача земельної ділянки на влаштування вхідної групи та порушення благоустрою прибудинкової території для влаштування вхідної групи (лист КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району м. Києва» від 10.02.2021 №38-457/03).
На запит Департаменту від 05.02.2021 №073-1019 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району м. Києва» листом від 10.02.2021 №38-457/03 повідомило, що інформація стосовно надання згоди на влаштування вхідної групи та на порушення благоустрою прибудинкової території на вказаному об?єкті відсутня.
Суд звертає увагу, що під час перевірки замовником будівництва було надано проектну документацію «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 , розроблену ФОП ОСОБА_1 , які відрізняться від проектної документації, долученої останньою до позову, А саме у позові зроблено посилання на додаток 7 - аркуш 8 проекту, проте відповідно до проекту, наданого замовником посадовій особі Департаменту під час проведення перевірки цей аркуш обліковується як 31 та містить підписи проектанта ФОП ОСОБА_1 , і розбіжності у показниках в частині уклону зовнішнього пандусу, ширини двері вхідної групи (у просвіті), площ частин приміщень.
З даного приводу позивачем спростувань під час судового розгляду справи не надано.
Відповідно ч. 1 ст. 31 Закону визначено, що проектна документація на будівництво об?єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Статтею 29 Закону встановлено, що основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування (дана норма також регламентована п. 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»).
Статтею 26 Закону встановлено, що суб?єкти містобудування зобов?язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об?єктів.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» проект - документація для будівництва об?єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об??ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об?єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об?єктів архітектури, зобов?язані, зокрема, додержуватися державних норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.
Частиною 3 статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що замовники на проектування і будівництво об?єктів архітектури мають право, зокрема затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.
Статтею 1 Закону України «Про будівельні норми» визначено, що будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.
З наведеного слідує висновок, що стадії виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованих повідомлення/декларації передують стадії, зокрема, розроблення та затвердження проектної документації, яка має відповідати вимогам містобудівної документації та вихідним даним з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних правил.
За приписами пункту 4.8 ДБН А.2.2-3:2014 проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв?язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об?єкта та доступності для мало мобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об?єкта будівництва, які, зокрема, полягають і в обов?язковому врахуванні будівельних норм, стандартів і правил, вимог вихідних даних на проектування.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 27.01.2020 у справі №809/772/16, від 02.04.2020 у справі №809/998/16 та від 28.04.2020 №808/3616/16.
Проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.
Такий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №815/5987/16.
Отже, під час судового розгляду справи встановлено, що замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 26.02.2020 №КВ 061200570303 в частині належно розробленої та затвердженої проектної документації на об?єкт будівництва, а також у декларації про готовність об?єкта до експлуатації від 11.11.2020 №КВ 101201111740 в частині належно розробленої та затвердженої проектної документації на об?єкт будівництва та щодо готовності об?єкта до експлуатації, зокрема: не збільшено дверній проріз вхідної групи, що передбачено проектною документацією.
Відповідно до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених Порядком.
Згідно пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов?язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 19 Порядку №553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
За результатами перевірки посадовою особою Департаментом складено акт перевірки від 17.02.2021, та враховуючи виявлені порушення видано, зокрема ФОП ОСОБА_1 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.02.2021, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2021.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі №808/3616/16 за результатами перевірки органом державного архітектурно-будівельного контролю у присутності посадової особи суб?єкта містобудівної діяльності складається акт перевірки, а при виявлені порушень у сфері містобудівної діяльності додатково складається протокол, які підписуються посадовою особою органу контролю та представником (керівником) суб?єкта містобудівної діяльності, при цьому присутності проектної організації законодавство не вимагає:
Даний висновок також узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №809/772/16.
У зв?язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 відмовилась від підписання вказаних вище документів, останні буди направлені Департаментом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.02.2021 №073-1524 (0104405206722).
Згідно з пунктом 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів, які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.
Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв?язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб?єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб?єктом містобудування.
Відповідно до пункту 15 Порядку №244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.
Згідно з пунктом 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Пунктом 17 Порядку №244 передбачено, що справа може розглядатися за участю суб?єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб?єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб?єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб?єкти містобудування, які здійснюють проектування об?єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об?єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об?єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об?єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб
Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Департаментом, було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.03.2021 Лє 16/21/073-1836, якою ФОП ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф.
У зв?язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 своїм правом не скористалась, на розгляд справи не з'явилась, Департамент направив оскаржувану постанову рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення від 02.03.2021 №073-1836 (0104404982125).
За наведених обставин у сукупності, судом не встановлені процедурні порушення відповідача при прийнятті оскаржуваних рішень, натомість позивачем жодних належних та достатніх доказів у спростування виявлених порушень до суду не надано.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулювали спірні правовідносини, а також те, що позивачем не наведені конкретні підстави в обґрунтування своєї правової позиції, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень,- відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.