Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
14.10.2010 р. справа № 2а- 7145/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденко А.В.,
при секретарі судового засідання -Алексєєнко О.В.,
за участі представників :
позивача - не прибув,
відповідача, ТОВ "Регіон-Знак" - Шинкарчук А.В.,
відповідача, ТОВ "Релан" - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Знак" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Релан"
простягнення коштів за нікчемним правочином, -
Позивач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив 1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Релан»на користь ТОВ «Регіон-Знак»кошти в сумі 92.752,80грн., які були отримані за договорами підряду №7-нп-08 від 01.08.2008р., №8нп-08 від 25.08.2008р., №9нп від 19.12.2008р., 2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Знак»в доход державного бюджету кошти в сумі 92.752,80 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. Договори підряду №7-нп-08 від 01.08.2008р., №8нп-08 від 25.08.2008р., №9нп-08 від 19.12.2008р. є нікчемними, так як ТОВ «Релан»(генеральний підрядник) не мало фізичної можливості виконати перелічені правочини, бо штат даного суб'єкта господарювання складався лише з однієї особи -директора, місце розташуванням ТОВ «Релан»є м.Київ, а будівельні об'єкти знаходяться на території Харківської області, ТОВ «Регіон-знак»має власну ліцензію на проведення будівельних робіт, а тому не мало об'єктивної потреби у залученні до організації своєї господарської діяльності іншого суб'єкта права.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-знак»з поданим позовом не погодився.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. Договори №7-нп-08 від 01.08.2008р., №8нп-08 від 25.08.2008р., №9нп-08 від 19.12.2008р. були укладені між право і дієздатними суб'єктами права, реально виконані, претензій між сторонами перелічених договорів немає. Отже, відсутні підстави для визнання цих договорів нікчемними правочинами. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Релан»своїх уповноважених представників до суду не направив, подав заяву про слухання справи без участі його представника.
За таких обставин, суд доходить висновку, що справа підлягає вирішенню на підставі наявних в ній документів, позаяк матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, а тому спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Лозівська ОДПІ в силу положень Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та за визначенням ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень. Право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом передбачено п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, а одержаного за нікчемним правочином - ч.1 ст.207 ГК України.
Відтак, дана справа є справою адміністративної юрисдикції і підлягає вирішенню адміністративними судами за правилами КАС України.
При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Системний аналіз норм КАС України засвідчив відсутність виключення з наведеного правила, а тому приписи ч.1 ст.2 КАС України стосовно завдань адміністративного судочинства підлягають застосуванню в тому числі і при розв'язанні спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень.
Тому, справа за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення одержаного за нікчемним правочином має бути розглянута виключно на підставі зазначених в адміністративному позові доводів та наданих на їх підтвердження доказів.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-знак»пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з ідентифікаційним кодом - 33010974, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Лозівській ОДПІ у Харківській області. Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Релан»також пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з ідентифікаційним кодом -34994894.
Як з'ясовано, судом 01.08.2008р. між ТОВ «Регіон-знак»(в якості підрядника) та ТОВ «Релан»(в якості субпідрядника) було укладено договір будівельного підряду №7нп-08, 25.08.2008р. між ТОВ «Регіон-знак»(в якості підрядника) та ТОВ «Релан»(в якості субпідрядника) було укладено договір будівельного підряду №8нп-08, 19.12.2008р. між ТОВ «Регіон-знак»(в якості підрядника) та ТОВ «Релан»(в якості субпідрядника) було укладено договір будівельного підряду №9нп-08.
В ході розгляду справи з пояснень представника позивача судом встановлено, що ОДПІ не заперечує наявності у сторін указаних договорів загальної та спеціальної правоздатності суб'єктів права -юридичних осіб, правового статусу платників податків, в тому числі і ПДВ.
При вирішенні спору, суд зауважує, що вимоги до договору будівельного підряду визначені законодавцем у ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України, де указано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Невиконання сторонами договору будівельного підряду визначених законодавцем вимог за правилами ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з правилами ч.1 і ч.2 ст.181 Господарського кодексу України, має своїм юридичним наслідком не досягнення згоди з усіх істотних умов договору.
До суду відповідачами не подано проектно-кошторисної документації за переліченими договорами. Доводів про наявність такої документації ні під час проведення документальної невиїзної перевірки (акт від 28.01.2010р. №50/18-008/33010974) та оформлення її результатів, ні в ході судового засідання відповідач, ТОВ «Регіон-знак»не наводив.
Отже, перелічені договори є неукладеними, а отже нікчемними, бо відповідач, ТОВ «Регіон-знак»відніс на розрахунки з державою по ПДВ документи, складені з посиланням на договори, які не відповідають вимогам ст.203 ЦК України, зокрема, ч.5 цієї статті, згідно з якою правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Окрім того, з приєднаних до справи копій актів приймання виконаних підрядних робіт вбачається, що дані акти підписані ТОВ «Регіон-знак»та ТОВ «Релан»в якості замовника та генпідрядника відповідно, хоча за договорами №7-нп-08 від 01.08.2008р., №8нп-08 від 25.08.2008р., №9нп-08 від 19.12.2008р. перша з названих осіб є підрядником, а друга - субпідрядником.
Вирішуючи спір, суд додатково зважає також і на положення п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, згідно з яким загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Оглянувши договори №7-нп-08 від 01.08.2008р., №8нп-08 від 25.08.2008р., №9нп-08 від 19.12.2008р., суд зауважує, що відповідно до умов перелічених правочинів відповідач, ТОВ «Регіон-знак»мав право здійснювати контроль за станом, якістю та обсягом виконання робіт, однак до суду жодних доказів реалізації згаданого права не подав, що об'єктивно свідчить про нерозумність та нерозсудливість правової поведінки даної особи у спірних правовідносинах.
З огляду на сукупність зібраних судом по справі фактичних даних, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про нікчемність спірних правочинів.
За таких обставин, до спірних правовідносин слід застосувати приписи ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, відповідно до яких якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
При вирішенні справи суд враховує, що за своєю правовою суттю вимога про стягнення одержаного за нікчемним правочином (можливість заявлення якої передбачена ч.1 ст.208 Господарського кодексу України) є конфіскаційною санкцією і в силу цього повинна застосовуватись з урахуванням правил ст..250 ГК України.
Згідно з названою статтею адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З положень ст..250 ГК України слідує, що сплив будь-якого з передбачених цією статтею строку, які є рівнозначно присікальними, унеможливлює застосування адміністративно-господарської санкції.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що спірні правочини були укладені 01.08.2008р. (договір будівельного підряду №7-нп-08), 25.08.2008р. (договір будівельного підряду №8нп-08), 19.12.2008р. (договір будівельного підряду) №9нп. Згідно з актом перевірки від 28.01.2010р. №50/18-00/33010974 документи, які були складені з посиланням на перелічені правочини, віднесені позивачем, ТОВ «Регіон-знак»до податкового обліку в період з вересня 2008р. по березень 2009р. Останній платіж з боку ТОВ «Регіон-знак»на користь ТОВ «Релан»в межах перелічених договорів було проведено 29.12.2008р., що засвідчено витребуваною судом та долученою до справи довідкою ТОВ «Регіон-знак»та узгоджується з іншими фактичними даними зібраними судом по справі.
До суду позивач, ОДПІ звернувся лише 04.06.2010р., тобто поза межами встановлених ст.250 ГК України строків.
Законодавчо запроваджених підстав для поновлення у спірних правовідносинах визначених ст.250 ГК України строків суд не знаходить.
Таким чином, поданий ОДПІ позов належить залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Знак" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Релан" про стягнення коштів за нікчемним правочином - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова у повному обсязі виготовлена 19.10.2010р.
Суддя Сліденко А.В.