01 березня 2024 року Справа № 280/10791/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання здійснити виплати, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Зобов'язати Військову частину № НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за серпень 2023, передбачену Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особами, затвердженого наказом міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, а також додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану», за серпень 2023 року.
Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Позовну заяву подано та підписано представником позивача адвокатом Вишняковою Н.В., на підтвердження повноважень наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1153678 від 17.12.2023.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у вересні 2023 року позивачу не виплачені премія та додаткова винагорода за серпень 2023 року. Позивачу жодних наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності або позбавлення його премії та додаткової винагороди не вручались. Підстави позбавлення позивача виплат чітко не були зазначені відповідачем, але в відповідях було посилання здійснення позивачем правопорушення передбаченого на ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) - Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в особливий період), факт наявності двох наказів - від 29.08.2023 №6135, від 19.09.2023 №6380. Документальні підстави для позбавлення премії та додаткової винагороди позивачу не відомі, крім того, що 27.08.2023 був складений Акт №561 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, який став підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення серія ДНЛ № 2/1229 від 27.08.2023 про військове адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП. Позивач до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП притягнутий не був. Належних та допустимих доказів того, що позивач перебував 27.08.2023 в стані алкогольного сп'яніння немає. Позбавлення позивача премії та додаткової винагороди за серпень 2023 року є протиправним. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 01 січня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 29 січня 2024 року надав до суду відзив, у якому відповідач не погоджуються з позовними вимогами в повному обсязі з наступного. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №6135 від 29.08.2023 на позивача накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» за порушення вимоги абз.5 ст.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, ч.3 ст.172- 20 КУпАП в порядку ст.48 п. «в» Дисциплінарного статуту ЗСУ. Позивач був позбавлений премії за серпень 2023 року в повному обсязі та винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану». Відповідач діяв в межах чинного законодавства. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.
06.02.2024 представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог (заяву про зміну предмету позову) та докази надсилання такої заяви на адресу електронної пошти відповідача.
Ухвалою суду від 01 березня 2024 року заяву про уточнення позовних вимог (заяву про зміну предмету позову) подану представником позивача у справі № 280/10791/23 - повернуто без розгляду.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_1 з травня 2022 мобілізований на військову службу, та проходить військову службу у званні солдата, посада - водій 2 відділення автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів, батальйону матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.08.2023 №6135 про накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , наказано: накласти дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА» за наступні порушення:
2.10 За порушення вимоги абзацу 5 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, частини 3 етапі 172-20 КУпАП в порядку ст. 48 п. «в» Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накласти дисциплінарне стягнення «сувора догана» на наступних військовослужбовців:
солдата ОСОБА_1 , водія 2 відділення автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , адміністративний протокол від 27.08.2023 ДНЛ №2/1229 ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Помічнику командира військової частини з фінансово-економічної роботи - начальнику служби врахувати факт накладення дисциплінарного стягнення при нарахуванні премії за серпень 2023 року, та винагороди за серпень 2023 року передбаченої постановою КМУ від 24.02.2022 №168.
Помічнику командира військової частини з фінансово-економічної роботи - начальнику служби фінансово-економічної служби позбавити премії в повному обсязі за серпень 2023 року, та позбавити винагороди за серпень 2023 року передбаченої постановою КМУ від 24.02.2022 №168 солдата ОСОБА_1 , водія 2 відділення автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 13 січня 2024 року №1/45, позивач проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 09.05.2022 по т.ч. В вересні 2023 року зараховано на картковий рахунок ПриватБанку: 6805,74 грн - грошове забезпечення за серпень 2023 року (утримано 14 748,60 грн премію в повному обсязі - сувора догана, ч.3 ст. 172-20 КУпАП (наказ від 29.08.2023 №6135), ПНСВ (наказ від 19.09.2023 №6380). Виплата додаткової винагороди під час дії воєнного стану згідно постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 зa серпень 2023 року не здійснювалась, в зв'язку з не включенням військовослужбовця до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.09.2023 №6267 (вживання алкогольних напоїв (наркотичних та психотропних речовин) на території військової частини, виконання службових обов'язків в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння), наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2023 №6135).
Позивач звернувся до суду з цим позовом про зобов'язання здійснити виплати.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII.
Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон України №2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону України №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За приписами частини першої статті 9 Закону України №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно частин другої, третьої статті 9 Закону України №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року.
Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 постанови №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 8 постанови №704 установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
На виконання постанови №704 наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Порядок №260), який застосовується з дня набрання чинності постановою №704.
Як встановлено пунктом 2 розділу І Порядку №260, премія належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу включає поряд із щомісячними основними видами грошового забезпечення (серед них посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років) також і премію у складі інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення пункт 4 розділу І (Порядку №260).
За приписами пунктів 3, 8 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є, зокрема, штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина), накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення. Щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення виплачується в поточному місяці за минулий. Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Питанню преміювання військовослужбовців присвячений розділ ХVI Порядку №260. Так зокрема, відповідно до пунктів 1, 2 розділу ХVI зазначеного Порядку командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби. Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
Пунктом 5 розділу ХVI Порядку №260 установлено, що військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини;
у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення "зауваження", - за місяць, у якому накладено дисциплінарні стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
у разі відрахування з ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи через невиконання індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи) або недисциплінованість - за місяць, у якому було здійснено відрахування;
у разі неуспішного закінчення ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи - за місяць, у якому закінчилося навчання;
у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення;
у разі порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків, - за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності;
у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів - за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов'язана із загибеллю людей.
Отже, кожна з наведених у пункті 5 розділу ХVI Порядку №260 обставин є самостійною підставою для позбавлення військовослужбовця премії на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1-1 якої (далі - Постанова №168) в редакції від 11.08.2023 було установлено, що на період воєнного стану:
військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням заінтересованих центральних органів виконавчої влади та державних органів.
Відповідно до пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:
порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;
особливості виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пунктах 1-1 і 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;
порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.
Виплата додаткової винагороди врегульована розділом XXXIV Порядку №260 (доповнено наказом Міністерства оборони від 25 січня 2023 року №44, застосовується з 01 лютого 2023 року), згідно з пунктом 2 якого на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до пунктів 8, 9 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
За приписами пункту 14 розділу XXXIV Порядку №260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зокрема, які: вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).
Отже, є підставою для невиплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за місяць, у якому здійснено порушення, згідно з наказом командирів (начальників) військових частин щодо виплати додаткової винагороди за минулий місяць, що видається до 5 числа поточного місяця, які вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).
Як встановлено судом, відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.08.2023 №6135 про накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , на позивача накладене дисциплінарне стягнення та позбавлено премії в повному обсязі за серпень 2023 року, та додаткової винагороди за серпень 2023 року.
Отже, у відповідача були наявні підстави для невиплати позивачу премії та додаткової винагороди за серпень 2023 року відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2023 №6135.
Також суд зазначає, що ухвалою суду від 01 березня 2024 року повернуто без розгляду заяву про уточнення позовних вимог (заяву про зміну предмету позову) подану представником позивача, якою позивач, серед іншого, доповнив позовні вимоги новими - про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.08.2023 №6135 (в частині), який не був предметом первинного позову, та про існування якого як підстави для невиплати позивачу премії та додаткової винагороди за серпень 2023 року достеменно було відомо представнику позивача під час звернення до суду.
Таким чином, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2023 №6135 є чинним, правомірність прийняття відповідачем цього наказу не є предметом розгляду цієї справи.
Суд наголошує, що відповідно до норм статті 5 КАС України судовому захисту підлягає лише порушене право, а не спосіб відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Згідно із положеннями статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Крім того, суд звертає увагу, що повернення Павлоградським міжрайонним судом Дніпропетровської області на доопрацювання справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (Постанова від 05.10.2023 №185/11411/23) за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не спростовує встановлених у цій справі обставин, та не є підставою для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу премію та додаткову винагороду за серпень 2023.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання здійснити виплати, - відмовити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 01.03.2024.
Суддя Б.В. Богатинський