23 лютого 2024 року Справа № 280/6771/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мінаєвої К.В.,
за участю секретаря судового засідання Швидкої К.В.,
представника позивача - Безуха А.М.,
представника відповідачів 1, 2 - Голікова О.Ю.,
представника відповідача 3 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області,
Державної податкової служби України,
Головного управління ДПС у Закарпатській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» (далі - позивач, ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними та незаконними дії відповідача 1 стосовно зупинки реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 489 139,62 грн (ПДВ 81 523,27 грн);
2) зобов'язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну № 2 від 31.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 489 139,62 грн (ПДВ 81 523,27 грн).
Крім того, просить стягнути на користь позивача судовий збір та понесені витрати на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» створено з метою здійснення господарської діяльності у сфері генерації електроенергії із відновлювальних / альтернативних джерел (використання сонячної енергії). Місцезнаходженням позивача спочатку був місто Мелітополь, проте після окупації міста підприємство змінило адресу знаходження на Рибник урочище(пн) територіальної громади Середнянська Ужгородського району Закарпатської області. Єдиним покупцем електричної енергії, виробленої ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» є Державне підприємство «Гарантований покупець». 21.06.2023 позивач отримав лист ДП «Гарантований покупець», в якому було повідомлено про недоотримання податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 81 523,27 грн за фактично оплачену електроенергію у серпні 2020 року, підставою чого є зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2020 на загальну суму 489 139,62 грн. При цьому, реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена у зв'язку з відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Враховуючи те, що місто Мелітополь є тимчасово окупованою територією, товариство було обмежено у веденні господарської діяльності і доступу до бухгалтерських документів та тривалий час до програми «1С бухгалтерія». Представник зауважує, що рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН від 19.07.2021 встановлено відсутність підстав для віднесення позивача до критеріїв ризиковості, у зв'язку з чим правові підстави для зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2020 відпали. Крім того, посилаючись на положення Порядку Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019, зазначає про наявність підстав для автоматичної реєстрації вказаної податкової накладної № 2 від 31.08.2020. На підставі статей 187, 201 ПК України, підпункту 6.1 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, 13.07.2023 позивач звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області із заявою, в якій просив зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 2 від 31.08.2020 щодо поставки товариство електроенергії до ДП «Гарантований покупець» на загальну суму 489 139,62 грн датою її подання на реєстрацію, проте вказана заява залишена без розгляду. Додатково представник звертає увагу, що після зупинення реєстрації податкової накладної податковий орган запропонував надати пояснення та копії документів, необхідних для розгляду питання контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, проте не конкретизував перелік таких документів. У зв'язку з наведеним, позивач вважає протиправними дії відповідача 1 щодо зупинення реєстрації податкової накладної та не розгляду заяви позивача про скасування незаконної зупинки реєстрації накладної. Вважає ефективним способом захисту прав позивача зобов'язання зареєструвати в ЄРПН подану позивачем податкову накладну.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
18.09.2023 від Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву (вх.№41173), в якому представник відповідача 2 зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача. Відтак, зупинення реєстрації податкових накладних має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, що передбачений пунктом 5 Порядку № 520, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, позивачем не подано пояснення та копії документів, достатніх для прийнятті рішення щодо реєстрації податкової накладної по суті, у строк, встановлений пунктом 6 Порядку № 520 (365 днів). Звертає увагу, що у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Порядком № 1165 не передбачена можливість автоматичної реєстрації зупинених податкових накладних/розрахунків коригування після виключення платника податку з ризикових платників. Враховуючи те, що жодних рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної комісією регіонального рівня не приймалося, оскільки позивачем не подавалося жодних пояснень та документів на адресу контролюючого органу з обґрунтуванням безпідставності його дій щодо зупинення реєстрації податкової накладної, чи документів, які б підтверджували таке його право в строк, встановлений пунктом 6 Порядку № 520, представник відповідача 2 вважає вимогу щодо зобов'язання зареєструвати спірну податкову накладну передчасною.
20.09.2023 до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№41689), в якому представник позивача зазначає про відсутність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної від 31.08.2020 №2 з причини відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника у зв'язку з прийняттям Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості від 19.07.2021 № 13619. Вкотре вказує про те, що податковим органом не конкретизовано переліку необхідних документів, оскільки квитанція не є рішенням податкового органу, що призводить до невизначеності при намаганні надати контролюючому органу необхідний пакет документів. Крім того, зауважує, що позивач скористався правом надання письмових пояснень та копій документів, проте станом на момент звернення позовом жодної відповіді на свою заяви ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» не отримало. Наголошує, що подання письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, є правом, а не обов'язком платника податків, відтак не є обов'язковою умовою для прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної.
25.09.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України (вх.№42175), в якому представник звертає увагу, що наведена у позовній заяві позивачем редакція Порядку № 1165, а саме новий частково процитований пункт 6-1, яким передбачена «автоматична» реєстрація зупинених ПН у ЄРПН після прийняття комісією рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, набрав чинності лише 16.06.2023, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 № 574. Звідси зауважує, що протягом 2020-2022 року, після зупинення реєстрації ПН у ЄРПН на підставі пункту 10 Порядку № 1165, поновлення реєстрації ПН було можливе лише після подання платником податку повідомлення з поясненнями та копіями документів до комісії регіонального рівня та прийняття комісією рішення про реєстрацію ПН у ЄРПН. Вказує, що від дати складання ПН/РК від 31.08.2020 № 2 до відправлення повідомлення ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» №1 від 03.09.2021 року про подання пояснень та копій документів минуло більше 365 днів, більш того, рішення (дії) про неприйняття повідомлення № 1 від 03.09.2023 з поясненнями та копіями документів у зв'язку з порушенням та формування відповідної квитанції № 2 здійснюється на рівні ДПС України. Доходить висновку, що позивач несвоєчасно скористався своїм правом на подання повідомлення з поясненнями для прийняття комісією рішення про реєстрацію ПН № 2 від 31.08.2020 у ЄРПН, тому відповідні пояснення та пакет документів не надходили на розгляд комісії регіонального рівня та рішення по суті по ним не приймались. Зазначає, що лист від 17.07.2023 ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР», в якому позивач просить зареєструвати податкову накладну, подавався до органу державної влади та був зареєстрований та розглянутий ГУ ДПС у Запорізькій області в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», та останнім була надана відповідь від 14.09.2023 про відсутність підстав для автоматичної реєстрації у ЄРПН спірної податкової накладної після прийняття рішення № 13619 від 19.07.2021. Водночас зауважує, що вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної належить до компетенції ДПС України, у зв'язку з чим позивач повинен був звернутись з відповідним питанням до податкового органу центрального рівня. Стосовно зупинки податкової накладної № 2 від 31.08.2020 представник відповідачів зазначає, що податкова накладна позивача не відповідала ознакам безумовної реєстрації, оскільки платник не має сплачених за останні 12 місяців сум ПДВ більше 1 млн грн., такі податкові накладні направлені до перевірки автоматизованим моніторингом. Акцентує увагу, що протягом 2020 року було зупинено реєстрацію декількох податкових накладних, у яких покупцем було ДП «Гарантований покупець», при цьому протягом вересня 2021 року позивачем подавались на розгляд комісії повідомлення з поясненнями та копіями документів для прийняття рішень про реєстрацію вказаних податкових накладних (крім спірної - № 1 від 31.08.2020) до ЄРПН та мали достатній пакет документів та змістовні пояснення, через що комісією приймались рішення про реєстрацію зупинених накладних у ЄРПН. Представником відповідачів 1, 2, крім того, заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Щодо виконання ухвали від 01.09.2023 в частині витребування вказує, що з 10.09.2020 відповідно до квитанції № 9227191865 зберігається статус ПН №2 від 31.08.2020-реєстрація у ЄРПН зупинена. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
16.10.2023 до суду надійшла уточнена позовна заява (вх.№45491), в якій представник позивача заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а також виклав зміст позовних вимог наступним чином:
«1) визнати протиправною та незаконною бездіяльність відповідача 1 стосовно неприйняття рішення по зупиненій в реєстрації податковій накладній № 2 від 31.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 489 139,62 грн (ПДВ 81 523,27 грн);
2) зобов'язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну № 2 від 31.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 489 139,62 грн (ПДВ 81 523,27 грн).».
27.10.2023 від представника відповідачів 1, 2 надійшли заперечення на клопотання позивача про зміну предмету позову (вх.№47820), в яких просив залишити без розгляду уточнену позовну заяву.
30.10.2023 від позивача надійшла уточнена позовна заява в електронному вигляді (вх.№48197).
06.11.2023 від представника відповідачів 1, 2 надійшов відзив на уточнену позовну заяву (вх.№49157), в якому вкотре наголошує на пропущеному позивачем строку звернення до суду. Крім того, вважає помилковим твердження позивача щодо належного визначення дати спливу строку у 365 днів для подання повідомлення по ПН № 2 від 31.08.2020: датою виникнення податкового зобов'язання по ПН № 2 від 31.08.2020 є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, - 31.08.2020, тобто з 01.09.2020 почався терміну у 365 днів для подання повідомлення з поясненнями по ПН № 2 від 31.08.2020, у зв'язку з чим строк у 365 днів відповідно сплив 01.09.2021. Також зазначає, що відповідно до змін, які вносились протягом 2022 року до наказу ДПС №173, відбувався наступний перерозподіл повноважень та функцій: з 06.04.2022 повноваження з розгляду повідомлень платників щодо зупинених податкових накладних та прийняття рішень про відмову/реєстрацію ПН у ЄРПН, були передані від Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області до відповідної Комісії ГУ ДПС у Івано-Франківській області; з 10.06.2022 - до відповідної Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області; з 20.09.2022 - до відповідної Комісії ГУ ДПС у Львівській області. Враховуючи відсутність у Порядку № 520 чітких вказівок на строк, протягом якого Комісією, на думку позивача, мало би прийматись рішення по зупиненій ПН № 2 від 31.08.2020 після спливу 365 днів від дати виникнення податкового зобов'язання, стверджує, що доводи позивача про допущену бездіяльність саме з боку лише ГУ ДПС у Запорізькій області є необґрунтованими, оскільки у період з 10.04.2022 по 19.04.2023 Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області була позбавлена таких повноважені, а відповідні повноваження були передані іншим територіальним Комісіям. Оскільки позивачем змінилось місцезнаходження, з 31.08.2023 позивач перебуває на обліку у Головному управління ДПС у Закарпатській області. Вимогу щодо зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 31.08.2020 вважає передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання уповноваженого суб'єкта владних повноважень прийняти рішення стосовно реєстрації податкової накладної №2 від 31.08.2020 відповідно до Порядку № 520.
01.12.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Безуха А.М. (вх.№53507), в якому останній просить поновити строк на подання адміністративного позову, провести засідання, призначене на 01.12.2023, без участі, закрити підготовче провадження та призначити справу для розгляду по суті. Крім того, до клопотання долучено наказ № 04/03/22 від 04.03.2022 про призупинення господарської діяльності підприємства, наказ № 22/06/23 від 22.06.2023 про перевірку даних по зупиненій податковій накладній, наказ № 24/08/23 від 24.08.2023 про затвердження результатів інвентаризації.
07.12.2023 від представника відповідачів 1,2 надійшло клопотання (вх.№54540) про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копій зареєстрованих податкових накладних та податкових декларацій з ПДВ ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» поданих до контролюючого органу протягом 2022-2023 року. Представник зазначає, що наданими доказами підтверджується те, що у період лютого 2022-серпня 2023 року, не зважаючи на обставини військової агресії Російської Федерації, ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» здійснювало стабільну господарську діяльність, про що свідчать щомісячні податкові накладні про продаж електроенергії для ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ». Також з врахуванням наведеного є очевидним, що посадові особи ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» протягом 2022-2023 року мали вільний доступ до електронний сервісів ДПС України, за допомогою КЕП керівника/головного бухгалтера користувались електронним кабінетом платника для регулярної вчасної реєстрації ПН у ЄРПН та подання щомісячної електронної податкової звітності.
08.12.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача (вх.№54649) про поновлення строку на подання адміністративного позову. Вказує, що перереєстрація підприємства позивача на неокуповану територію України відбулась тільки 29.07.2023 за рішенням учасника від 28.07.2023, що підтверджується описом від 28.07.2023 та випискою з ЄДРПОУ від 29.07.2023. Тим самим тільки з цієї дати, з 29.07.2023 можливо рахувати відновлення повноцінної господарської діяльності згідно законодавства. Додатково надає довідку від 04.12.23р. про стан господарської діяльності підприємства.
13.12.2023 від суду надійшли заперечення представника відповідачів щодо клопотання про поновлення строку (вх.№55271), в яких він вказує, що зазначеними у клопотанні доводами позивач обґрунтовує наявність обставин, які лише у період з 24.02.2022 впливали на стабільність його господарської діяльності, можливість продовження сталих трудових відносин з персоналом підприємства, проте не наводить підстав, які б унеможливлювали реалізацію ним свого права на судових захист протягом вересня 2021 року - серпня 2023 року шляхом своєчасного подання позову, а саме були б об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача чи и пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і підтверджені відповідними належними доказами.
21.12.2023 надійшли пояснення представника позивача (вх.№ 57209), в яких зазначає, що не заперечує проти долучення наданих відповідачем витягів про реєстрацію електронних накладних через кабінет платника податків, оскільки, це є підтвердженням ряду фактів, про які позивач зазначав у позовній заяві та поясненнях під час судового засідання: податкова звітність підприємства подавалась через мережу «Інтернет» та відповідне програмне забезпечення; підприємство сумлінно та відповідально намагалося вести діяльність на окупованій території у межах можливого, стосовно однієї господарської операції з одним контрагентом по одному договору; правових підстав для блокування податкових накладних щодо господарської діяльності за поставкою електроенергії ДП «Гарантований покупець» не існувало та не існує. Також зауважує, що бездіяльність відповідача є триваючою і на даний час, оскільки у порушення Порядку № 520 відповідачем не прийнято жодних підсумкових рішень за зупиненою у реєстрації податковою накладною.
27.12.2023 від представника відповідачів надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№58107), а саме скріншотів з ІТС «Податковий блок» квитанцій про подання на реєстрацію у ЄРПН податкових накладних позивача, в яких зазначено ідентифікатор мережевого рівня (ІР-адреса), з використанням якого були направлені електронні податкові накладні протягом 2022 та 2023 років - м. Київ, м. Запоріжжя, м. Мукачево Закарпатської області. Зауважує, що долучений позивачем до матеріалів справи Лист ТПП від 28.02.2022 є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону, а тому не є достатнім і допустимим доказом настання для конкретної особи (позивача) форс-мажорних обставин.
29.12.2023 надійшло клопотання представника позивача (вх.№58483) про долучення доказів направлення на адресу Головного управління ДПС у Закарпатській області копії позовної заяви з додатками.
16.01.2024 від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву (вх.№2251), в якому зазначає, що позивачем не зверталася вимога до відповідача - ГУ ДПС у Закарпатській області. Крім того, обставини справи стосуються періоду, який не охоплює період перебування позивача на обліку у ГУ ДПС у Закарпатській області.
17.01.2024 надійшло клопотання Головного управління ДПС у Закарпатській області (вх.№2619) про долучення доказів до справи, а саме службовий лист №25/07- 16-18-01-10 від 09.01.2024 Управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків щодо інформації стосовно ТОВ «Індіан Ісатекc Солар».
19.01.2024 надійшли додаткові пояснення (вх.№3038), в яких представник відповідачів 1, 2, посилаючись на положення Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України № 1588 від 09.12.2011, висновує, що з 31.08.2023 до Комісії ГУ ДПС у Закарпатській області перейшли усі відповідні повноваження визначені Порядком № 1165 та Наказом № 520 щодо прийняття рішень про відмову/реєстрацію податкових накладних у ЄРПН відносно ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР», Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області такі повноваження автоматично втратила. Жодної передачі документації або даних від однієї Комісії до іншої у такому випадку чинними нормами не передбачено. Зауважує, що предмет та підстави позову, якій розглядається судом, наразі не відповідають складу учасників судового процесу, оскільки відсутні позовні вимоги до Головного управління ДПС у Закарпатській області.
08.02.2024 надійшли клопотання представників сторін про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті (вх№№6626, 6630, 6631).
20.02.2024 надійшло клопотання представника ГУ ДПС у Запорізькій області (вх.№8221), у якому останній просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу. Вказує, що до наданих документів не було додано розрахунок вартості наданих послуг з правничої допомоги. Окрім цього, до заяви не було додано копії рахунку-фактури, підтвердження щодо зарахування коштів. Тобто, відсутні дані, які б свідчили про те, що адвокат дійсно виписав необхідну суму для оплати послуг та клієнт її сплатив, що підтверджувалося відомостями у квитанції та рахунку-фактурі про оплату відносно саме даної справи. Відповідач звертає увагу суду на відсутність однозначності у складі наданих представником позивача послуг. Так, незрозуміло, яку саме послугу було надано та відносно якої послуги сплачено кошти, адже у змісті заяви представник позивача вказує, що сума 8000 гривень складають «витрати на послуги адвоката за засідання в першій інстанції». Вважає, що вимоги заявника щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн по справі № 280/6771/23 не підлягають задоволенню, оскільки є не співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
23.02.2024 надійшло клопотання представника ГУ ДПС у Закарпатській області (вх.№8799), у якому він просить провести судове засідання, призначене на 23.02.2024, без його участі у зв'язку із відсутністю доступу до сервера «Електронного суду» та неможливості участі в режимі відеоконференції.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 01.09.2023 суд відкрив провадження у даній справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребувано від Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України інформацію щодо статусу податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» № 2 від 31.08.2020 та її відображення у Єдиному реєстрі податкових накладних, враховуючи рішення від 19.07.2021 № 13619 про невідповідність ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» критеріям ризиковості платника податку.
Ухвалою від 22.09.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Державної податкової служби України про розгляд справи №280/6771/23 за участю учасників справи.
Ухвалою від 02.10.2023 суд вирішив розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання по справі на 12.10.2023.
У підготовчому засіданні судом встановлено, позовна заява подана з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку із чим ухвалою від 12.10.2023 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом; уточненої позовної заяви із визначенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Ухвалою від 18.10.2023 суд продовжив розгляд адміністративної справи та призначив підготовче засідання на 27.10.2023.
Протокольною ухвалою від 27.10.2023 судом оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 16.11.2023. Протокольною ухвалою від 16.11.2023 судом оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 01.12.2023.
Ухвалою від 01.12.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Безуха А.М. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті; продовжив строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів відповідно до частини четвертої статті 173 КАС України та відклав підготовче судове засідання на 14.12.2023 о 12:30. Крім того, вказаною ухвалою суд витребував від ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» докази щодо відновлення роботи ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР», відомості щодо зміни місцезнаходження ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» (із зазначенням конкретних дат).
Протокольною ухвалою від 14.12.2023 судом оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 28.12.2023.
Ухвалою від 28.12.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, якою суд відмовив у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без розгляду та визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, у зв'язку з чим поновив Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» строк звернення до адміністративного суду. Крім того, у судовому засіданні представник відповідачів 1, 2 звернув увагу, що наразі місцезнаходженням позивача є Закарпатська область, у зв'язку з чим триваюча бездіяльність та обов'язок прийняти рішення про реєстрацію спірної податкової накладної стосуються Головного управління ДПС у Закарпатській області, через що ухвалою від 28.12.2023 суд також залучив до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління ДПС у Закарпатській області (по тексту - відповідач 3); відклав підготовче судове засідання на 17.01.2024.
Ухвалою від 15.01.2024 суд задовольнив клопотання представника Головного управління ДПС у Закарпатській області про участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції та ухвалив забезпечити участь представника Головного управління ДПС у Закарпатській області у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 17.01.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Протокольною ухвалою від 17.01.2024 суд відклав підготовче судове засідання до 08.02.2024 на 14:30.
Ухвалою від 05.02.2024 суд задовольнив клопотання представника Головного управління ДПС у Закарпатській області про участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції та ухвалив забезпечити участь представника Головного управління ДПС у Закарпатській області у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 08.02.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Протокольною ухвалою від 08.02.2024 суд долучив до матеріалів справи клопотання представника позивача про вирішення питання щодо судових витрат; закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті; оголосив перерву у судовому засіданні до 23.02.2024 до 10:00.
Протокольною ухвалою від 23.02.2024 суд долучив до справи наданий представником позивача акт наданих послуг (за договором про надання правничої допомоги) від 08.02.2024.
23.02.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР», код ЄДРПОУ 42851235. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності товариства за КВЕД є 35.11 Виробництво електроенергії (а.с.31-32, т.1).
24.07.2020 між державним підприємством «Гарантований покупець» та ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» (як продавця за «зеленим» тарифом) укладено договір № 1691/01/20 за умовами якого продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України (а.с.6-9, т.1).
На виконання приписів пункту 201.10 статі 201 Податкового кодексу України за було сформовано та відправлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 2 від 31.08.2020 на суму 489 139,62 грн, у тому числі ПДВ 81 523,27 грн (а.с.12, т.1).
Через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» позивач отримав квитанцію, яку зареєстровано за № 9227191865 від 10.09.2020, за якою вказану податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено, у зв'язку з відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.13,79, т.1).
Надалі Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 08.07.2021 № 1 прийнято рішення від 19.07.2021 № 13619 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (а.с.14, т.1).
03.09.2021 позивачем було направлено до Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 2 від 31.08.2020, до якого додані копії первинних документів, що підтверджується документами довільного формату у кількості 98 одиниць (а.с.81, т.1).
03.09.2021 позивачем в електронному кабінеті було отримано Квитанцію №2, реєстраційний № 9253966537 про те, що документ не прийнято з підстав: "повідомлення від 03.09.2021 № 1 щодо надання пояснення та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних не прийнято до розгляду: ПН/РК від 31.08.2020 № 2, 14, 15, 16, 17 - Порушено вимоги п. 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а саме дата складання ПН/РК більше 365 днів" (а.с.80, т.1).
Листом державного підприємства «Гарантований покупець» від 21.06.2023 №54/1987 повідомлено що ДП недоотримало суму податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 81 523,27 грн за фактично оплачену електроенергію у серпні 2020 року ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР». Дана ситуація має суттєвий та вкрай негативний вплив на виконання покладених державою на ДП «Гарантований покупець» спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та розрахунків з виробниками електричної енергії за «зеленим тарифом». За наявною в ЄРПН інформацією ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» не було оскаржено рішення органу ДПС про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 2 від 31.08.2020 в терміни, передбачені Порядком № 520. Запропоновано скористатись правом платника податків, керуючись статтею 56 ПК України, та вжити всіх необхідних заходів щодо оскарження рішення податкового органу при зупинення реєстрації вищезазначеної податкової накладної в ЄРПН в судовому порядку. Адже, у разі неможливості скористатись правом на податковий кредит, після спливу граничних строків для реєстрації податкових накладних, ДП «Гарантований покупець» буде вимушено звернутись до суду з позовною заявою про відшкодування збитків на суму втраченого податкового кредиту через бездіяльність ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» щодо вжиття всіх можливих заходів стосовно реєстрації податкової накладної (а.с.10-11, т.1).
17.07.2023 позивач звернувся до Головного управління ДПС у Запорізькій області із заявою вих.№17/07/23, в якій просив зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 31.08.2020 щодо поставки Товариством електроенергії до ДП «Гарантований покупець» на загальну суму 489 139,62 грн (ПДВ 81 523,27 грн) датою її подання на реєстрацію (а.с.15-19, т.1).
Не погодившись з бездіяльністю відповідача 1 щодо неприйняття рішення по зупиненій в реєстрації податковій накладній № 2 від 31.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
За підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно /до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (Порядок - №1246)
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
За пунктом 12 вказаного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункти 13,14 Порядку №1246).
Відповідно до пункту 18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).
За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пунктів 5, 7 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Законом України від 02.06.2023 № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» підпункт 3 пункту 11 Порядку № 1165 викладено в наступній редакції: «3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.».
Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірної накладної зупинена у зв'язку із її відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 8 Критерію, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2020 контролюючим органом не приймалось.
Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (тут і далі в редакції, чинній на момент зупинення реєстрації накладної).
Відповідно до пункту 2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Згідно з пунктом 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 6 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що платник податків, реєстрацію податкової накладної якого було зупинено, має право подати повідомлення та додаткові документи для розблокування реєстрації податкової накладної протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Судом встановлено, що 10.09.2020 реєстрація податкової накладної № 2 від 31.08.2020 була зупинена. 03.09.2021 позивачем подано пояснення та копії документів щодо податкової накладної № 2 від 31.08.2020, у той же день ним отримано квитанцію № 2 про неприйняття поданих документів у зв'язку з тим, що дата складання накладної складає більше 365 днів. Суд погоджується з доводами відповідача щодо неподання позивачем пояснень у 365-денний строк, який обчислюється з дня виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Тобто, перебіг вказаного строку розпочався 01.09.2020 та сплив 01.09.2021.
Суд звертає увагу на те, що Порядок № 520 не надає контролюючому органу повноважень відмовити у прийнятті пояснень у разі пропуску платником податку строку у 365 днів.
У свою чергу, відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
При цьому пунктом 13 Порядку № 520 встановлено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Виходячи зі змісту наведених вище норм, сформувавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної та запропонувавши платнику податку надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, регіональна комісія контролюючого органу за результатами розгляду наданих платником податку пояснень та копій документів приймає рішення про реєстрацію податкової накладної або про відмову у реєстрації такої податкової накладної.
Разом з тим, у разі нененадання платником податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній, письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня контролюючого органу повинна прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування
За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 16.09.2021 у справі №160/10287/19, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.
Таким чином, у будь-якому разі за фактом надання платником податку пояснень і доданих копій документів або ненадання пояснень та копій документів) контролюючий орган зобов'язаний прийняти відповідне рішення.
У даному випадку судом встановлено, що незважаючи на те, що позивачем протягом 365 днів не було надано до Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області пояснень щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, контролюючим органом не було прийнято рішення щодо відмови у реєстрації спірних накладних, що свідчить про порушення Головним управлінням ДПС у Запорізькій області вимог пункту 11 Порядку №520.
Суд наголошує, що відсутність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної унеможливлює належним чином захистити позивачу свої права щодо реєстрації податкової накладної.
У контексті викладеного, суд зауважує, що хоча у встановлені строки позивачем не було надано пояснень до контролюючого органу, Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно до положень пункту 11 Порядку №520, мала обов'язок прийняти рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладних.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 13 Порядку №520, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Тобто, чинним законодавством України передбачена можливість оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, проте не передбачено можливості оскарження рішення про зупинення реєстрації податкової накладної.
Зазначені обставини свідчать про те, що неприйняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних порушує принцип правової визначеності та перешкоджає платнику податків належним чином реалізувати право на судовий захист, оскільки фактично податкові накладні знаходяться у невизначеному стані, оскільки і не зареєстровані в ЄРПН, і не відмовлені у реєстрації.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності з боку ГУ ДПС у Запорізькій області в частині неприйняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» станом на 29.07.2023 місцезнаходженням юридичної особи є Україна, 89450, Закарпатська область, Ужгородський район, територіальна громада Середнянська, Рибник урочище (пн), будинок 2Т. При цьому місцезнаходження Товариства було змінено лише 28.07.2023, про що свідчить протокол № 1/2023 загальних зборів учасників ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» від 28.07.2023, за змістом якого у зв'язку з неможливістю здійснювати господарську діяльність за зареєстрованим місцем знаходження (Україна, 7312, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Університетська, будинок 11, офіс 26) вирішено затвердити місцезнаходження ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» у Закарпатській області.
У судовому засіданні представник відповідачів 1,2 зауважив, що відповідно до змін, які вносились протягом 2022 року до наказу Державної податкової служби від 28.03.2022 №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС», відбувався наступний перерозподіл повноважень та функцій:
- з 06.04.2022 повноваження з розгляду повідомлень платників щодо зупинених податкових накладних та прийняття рішень про відмову/реєстрацію ПН у ЄРПН, були передані від Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області до відповідної Комісії ГУ ДПС у Івано-Франківській області;
- з 10.06.2022 повноваження з розгляду повідомлень платників щодо зупинених податкових накладних та прийняття рішень про відмову/реєстрацію ПН у ЄРПН, були передані від Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області до відповідної Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області;
- з 20.09.2022 повноваження з розгляду повідомлень платників щодо зупинених податкових накладних та прийняття рішень про відмову/реєстрацію ПН у ЄРПН, були передані від Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області до відповідної Комісії ГУ ДПС у Львівській області.
З огляду на вказане, представник наголосив, що не тільки Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не приймалось жодного рішення щодо спірної накладної, а й територіальними органами ДПС у Івано-Франківській області, у Вінницькій області, у Львівській області.
У контексті наведеного суд звертає увагу, що оскільки протягом часу, коли комісією регіонального рівня повинно було бути прийняте рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, місцезнаходженням ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» було саме місто Запоріжжя, то відповідальність за встановлену судом бездіяльність несе Комісія саме ГУ ДПС у Запорізькій області.
Положення частини другої статті 9 КАС України надають право суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 9901/496/21 (провадження № 11-95за22) зауважив, що положення статті 9 КАС України означають, що принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом він не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто, суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог.
Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. При цьому такий вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява.
Отже, оскільки наразі місцезнаходження ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» є Україна, 89450, Закарпатська область, Ужгородський район, територіальна громада Середнянська, Рибник урочище (пн), будинок 2Т та з 31.08.2023 позивач перебуває на обліку у Головному управління ДПС у Закарпатській області, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати саме ГУ ДПС у Закарпатській області прийняти рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної № 2 від 31.08.2020, виписаної ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР».
Стосовно позовних вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 2 від 31.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає, що на даний час такі позовні вимоги є передчасними, оскільки позивачу у встановленому порядку не було відмовлено у реєстрації накладних в ЄРПН.
Щодо зауважень представника відповідачів 1,2 щодо відсутності заявлених позивачем вимог до ГУ ДПС у Закарпатській області, що не узгоджується з вимогами КАС України, суд зазначає, що формулювання позовних вимог спрямоване на дотримання розгляду спору, у відповідності з обґрунтуваннями позовної заяви та її вимогами, задля належного та ефективного захисту прав особи, яка звернулась до суду. При цьому, нечітке формулювання позовних вимог, у даному випадку, не є підставою для позбавлення цим самим гарантованого права на доступ особи до правосуддя, адже саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору та у якій частині позовні вимоги є обґрунтованими/необґрунтованими. Суд зауважує, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість обов'язком суду є подальше встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову.
VI. Висновки суду.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За приписами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною дев'ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 18.01.2022 у справі № 915/1473/20, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 12.01.2022 у справі №918/548/21.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Представник позивача просить відшкодувати позивачу витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 8000,00 грн (а.с.132-138, т.2). В обґрунтування понесених витрат до суду надано такі письмові докази:
- договір про надання юридичних послуг від 01.08.2023, укладений між позивачем та адвокатом Безухом Андрієм Миколайовичем (далі - Договір);
- рахунок № 10/23 від 04.10.2023 на суму 4000,00 грн за два засідання, період жовтень-листопад 2023 року;
- платіжна інструкція № 97 від 05.10.2023 (за рахунком № 10/23 від 04.10.2023 та Договором) на суму 4000,00 грн;
- рахунок № б/н на суму 4000,00 грн за два засідання 28.12.2023, 17.01.2024, період грудень 2023 року - січень 2024 року;
- платіжна інструкція № 1 від 29.01.2024 (за рахунком № 01/24 від 29.01.2024 та Договором) на суму 4000,00 грн;
- акт наданих послуг № б/н від 08.02.2024.
Відповідно до умов Договору про надання юридичних послуг від 01.08.2023, укладеного між адвокатом Безухом А.М. та ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР», замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором таку юридичну комплексну допомогу (послуги): представництво інтересів замовника у судах; підготовка та подання позовних заяв та інших заяв процесуального характеру; надавати інші юридичні послуги.
Згідно з пунктом 3 Договору вартість послуг складає 5000 грн на місяць, також юридичні послуги, а саме представництво в судових установах складають, зокрема, 2000 грн за одне судове засідання в першій інстанції в м. Запоріжжя. Підставою для сплати послуг виконавця є підписання двостороннього акту наданих послуг.
Відповідно до акту наданих послуг № б/н від 08.02.2024 адвокатом Безухом А.М. у період з 01.08.2023 по 08.02.2024 були надані послуги: засідання в Запорізькому окружному адміністративному суді 27.10.2023, 16.11.2023, 14.12.2023, 28.12.2023, 17.01.2024, 08.02.2024. Оплата за засідання по справі склала 8000 грн.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 05.03.2021 у справі №200/10801/19-а, від 16.03.2021 у справі №520/12065/19, постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, відповідно до якої відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу вищевикладеного, видно, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.
Відтак суд звертає увагу представника відповідачів 1, 2, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом та в даному випадку опис робіт, виконаних адвокатом не є обов'язковим. Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 28.12.2020 по справі №640/18402/19.
Водночас суд зауважує, що навіть за умови визначення у договорі фіксованого розміру гонорару адвоката, суд оцінюючи такий розмір має надавати оцінку всім складовим таких витрат та може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Разом з тим, суд бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 25.07.2023 у справі №340/4492/22, відповідно до якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов'язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.
Суд погоджується з доводами представника відповідача 1, 2 у частині того, що вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн є неспівмірними зі складністю адміністративної справи.
З огляду на заперечення представника відповідачів 1, 2 про зменшення витрат позивача на правничу допомогу, зміст спірних правовідносин та правове регулювання таких, зроблений представником позивача розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п'ятою статті 134 КАС України (встановлення їхньої дійсності та необхідності), пропорційності складності наданих послуг правовому супроводу справи, суд вважає необґрунтованою заявлену до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн зважаючи на незначну складність адміністративної справи, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 4000,00 грн.
Частиною першою, другою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу позивача, що ним заявлено вимоги немайнового характеру, дві з яких є взаємопов'язаними, за які сплачено судовий збір в розмірі 5 368,00 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 21.08.2023 № 95.
Так, в постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 640/21330/18 висловлена правова позиція про те, що якщо одна позовна вимога є передумовою для застосування іншого способу судового захисту, то в такому випадку вони є пов'язаними і їх слід розглядати як єдиний спосіб судового захисту.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2684 грн.
Тобто, при зверненні до суду позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 2 684,00 грн. За таких обставин, позивачем надміру сплачено судовий збір у сумі 2 684,00 грн.
За приписами статті 7 частини першої пункту 1 Закону № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають стягненню у розмірі 1342,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як суб'єкта владних повноважень, яким не прийнято жодного рішення. При цьому питання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 2 684,00 грн може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону № 3674-VI.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо неприйняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної № 2 від 31.08.2020, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР».
Зобов'язати Головне управління ДПС у Закарпатській області прийняти рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної № 2 від 31.08.2020, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКC СОЛАР», місцезнаходження: Рибник урочище(пн), будинок 2Т, територіальна громада Середнянська, Ужгородський район, Закарпатська область, 89450; код ЄДРПОУ 42851235.
Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: просп.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663.
Відповідач 2 - Державна податкова служба України, місцезнаходження: пл.Львівська, буд.8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393.
Відповідач 3 - Головне управління ДПС у Закарпатській області, місцезнаходження: вул. Волошина Августина, буд.52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000; код ЄДРПОУ 44106694.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.03.2024.
Суддя К.В.Мінаєва