04 березня 2024 року Справа № 280/1345/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 включно; 2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 включно у розмірі 347494 грн. 66 коп.; 3) зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на несвоєчасно виплачені суми за весь час затримки виплати по день фактичної виплати, відповідно до "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 за №159.
Адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України, з огляду на наступне.
У позові, зокрема, зазначено: "... Водночас частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній на момент мого звернення до суду), яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Разом з тим, відповідно до чинної редакції статті 233 КЗпП, офіційне тлумачення положення частини другої статті 233 зазначено в Рішеннях Конституційного Суду №8-рп/2013 від 15.10.2013 року та №9-рп/2013 від 15.10.2013 року. Як зазначив Конституційний суд в рішенні №8-рп/2013 від 15.10.2013 року (справа № 1-13/2013, наразі чинне) в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року №108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Відповідно до рішення Конституційного Суду України №9-рп/2013 від 15.10.2013 року (справа 1-18/2013, наразі чинне) в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Згідно з ст.151-2 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. У зв'язку із порушенням Відповідачем (як моїм колишнім роботодавцем роботодавцем) законодавства про оплату праці, строк мого звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка мені належить, тобто усіх виплат, на які я маю право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством не обмежується. Тому я прошу прийняти цей позов до розгляду як такий, що подано із дотриманням процесуальних строків. ...".
Як зазначено у ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З матеріалів позову вбачається, що позивача було звільнено з військової служби у відставку 31.12.2022, а остаточний розрахунок з ним при звільненні з військової служби відбувся 02.11.2023.
Адміністративний позов сформовано в системі "Електронний суд" 09.02.2024.
Тобто, позов з вимогами щодо нарахування та вимплати середнього заробітку за час затримки при звільненні з військової служби та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на несвоєчасно виплачені суми за весь час затримки виплати по день фактичної виплати подано позивачем з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.
Аналогічне застосування норм права здійснено: Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20 (адміністративне провадження №К/9901/14941/20); Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.06.2023 у справі №560/11489/22 (провадження №К/990/14129/23); Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.01.2024 у справі №620/3102/20 (адміністративне провадження №К/9901/4826/21).
Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №560/11489/22 (провадження №К/990/14129/23), зокрема, зазанчено: "... Конституційний Суд України у Рішенні від 22 лютого 2022 року №4-рп/2012 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу), серед іншого, зазначив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним. Отож звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 КЗпП України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині п'ятій статті 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів). Спираючись на наведені міркування колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що після фактичного розрахунку за зобов'язаннями з виплати індексації грошового забезпечення (яке виплачувалося на виконання судового рішення у справі №560/3166/22 двома частинами 7 вересня 2022 року на суму 60766,19 грн, потім 14 вересня 2022 року на суму 13587,46 грн) позивач мав право звернутися до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку на підставі статті 117 КЗпП України, але реалізувати це право він міг протягом одного місяця відколи відбувся фактичний розрахунок за означеною складовою грошового забезпечення. Станом на 1 листопада 2022 року місячний строк для звернення до адміністративного суду з такими вимогами завершився. ...".
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №620/3102/20 (адміністративне провадження №К/9901/4826/21), зокрема, зазанчено: "... 46.У тексті касаційної скарги позивач переконує, що до спірних правовідносин слід застосовувати частину четверту статті 122 КАС України, оскільки він звертався до відповідача у порядку досудового врегулювання спору із вимогою виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. 47.Так, частиною четвертою статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. 48.Водночас, Кодекс законів про працю України не передбачає можливості або обов'язку досудового вирішення спору про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а тому Суд відхиляє такі доводи скаржника. ...".
Позивачем всупереч вимог ч.6 ст.161 КАС України не подано з позовом заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з додаванням документальних доказів поважності його пропуску.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2024 позовна заява залишена без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.161 КАС України.
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі суду вказано, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з додаванням документальних доказів поважності його пропуску.
Позивачем надано до суду документи на виконання ухвали суду: заяву про усунення недоліків.
У заяві про усунення недоліків зазначено: "... Як я сам зазначив в позові, 02.11.2023 року Відповідачем було здійснено грошовий переказ на мій банківський рахунок АТ «ПРИВАТБАНК» на суму 1744, 83 грн індексації грошового забезпечення. Такий переказ Відповідачем було здійснено в рамках відкритого виконавчого провадження №72828389 з примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року по справі №280/2690/23. Мені не була зрозумілою така маленька виплата перерахованого розміру недоплаченої індексації. Також, станом навіть на зараз, виконавче провадження №72828389 досі знаходиться у статусі «Відкрито», що підтверджується Інформацією про виконавче провадження згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження від 27.02.2024 року (копію додаю). Зважаючи на такі обставини, 13.12.2023 року я звернувся до Відповідача із запитом на отримання інформації (копію додаю). У запиті я серед іншого просив Відповідача: 1.надати точний розрахунок суми індексації вирахуваної відповідальними посадовим особами Військової частини НОМЕР_2 НГУ належної мені до виплати згідно рішення суду по справі №280/2690/23 від 17.07.2023 року та докази в його обґрунтування. 2.повідомити період, у який буде виконано в повному обсязі рішення суду по справі №280/2690/23 від 17.07.2023 року. Тобто, на момент подання запиту 13.12.2023 року мені не було відомо чи виконано рішення суду в повному обсязі та чи здійснено виплату в повному розмірі. Звісно у встановлений Законом України «Про доступ до публічної інформації» строк відповідь на запит я не отримав, через що 25.12.2023 року я вимушений був звернутись зі скаргою до Уповноваженого ВРУ з прав людини (копію скарги від 25.12.2023 року додаю). Виключно за сприяння секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини (як і всі попередні рази), 25.01.2024 року я отримав нарешті відповідь від Відповідача у вигляді листа вих. №3/33/3/1-532 від 24.01.2024 року (копію додаю). Тільки 25.01.2024 року, після ознайомлення з листом Відповідача №3/33/3/1-532, мені стало відомо, що ним 02.11.2023 року було виконано рішення суду від 17.07.2023 року по справі №280/2690/23 в повному обсязі. Тобто, тільки 25.01.2024 року я дізнався про порушення Відповідачем мого права на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Оскільки з 02.11.2023 року Відповідачем так і не були здійснені відповідні нарахування та виплати, про право на отримання яких я дізнався 25.01.2024 року, 08.02.2024 року мною було подано позов до суду про визнання бездіяльності Відповідача протиправною. Враховуючи те, що про порушення своїх прав я дізнався 25.01.2024 року, строк звернення до суду для мене із цим позовом мав завершитись 26.02.2024 року. 08.02.2024 року я своєчасно подав позов до суду, дотримавшись строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. ... Висновок: я не пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не проведення нарахування та виплати мені середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов'язання вчинити певні дії. ...".
З матеріалів позову вбачається, що позивача було звільнено з військової служби у відставку 31.12.2022, а остаточний розрахунок з ним при звільненні з військової служби відбувся 02.11.2023.
Адміністративний позов сформовано в системі "Електронний суд" 09.02.2024.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В силу ч.5 ст.242 КАС України, враховуючи висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладені в постановах від 28.06.2023 у справі №560/11489/22 (провадження №К/990/14129/23), від 09.01.2024 у справі №620/3102/20 (адміністративне провадження №К/9901/4826/21) щодо застосування норм права, суд у даній справі не знаходить підстав вважати, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Суд визнає неповажними вказані позиваем у заяві про усунення недоліків підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позивачем не подано до суду належної заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, суддя вважає, що позивачем не усунуто недолікі позовної заяви відповідно до ухвали суду від 19.02.2024. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою та наданими документами - не вбачається можливим.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Якзазначено у п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись п.1, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.241-243, 248 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.О. Прасов