про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1176/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
29 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області, яким просить суд: "1.Поновити строк звернення до суду та відкрити провадження в адміністративній справі. 2.Позовну заяву ОСОБА_1 до територіального управління Служби судової охорони задовольнити. 3.Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Закарпатській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову щорічну винагороду, установлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в розмірі 30000 грн щомісячно за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 та невиплачену частину додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в сумі 12903,22 грн за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 року.
Розглянувши поданий позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Згідно із статтею 122 частиною 2 абзацом 1 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У свою чергу, статтею 122 частиною 5 КАС України передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Статтею 4 частиною 1 пунктом 17 КАС України передбачено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 161 частини 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.
На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством. Отже, проходження служби співробітниками Служби судової охорони є публічною службою.
Статтею 161 частиною 6 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як свідчить зміст позовної заяви та додані до позовної заяви документи, позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 року та виплатити частину додаткової винагороди за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 року.
Водночас до суду за захистом своїх прав позивач звернувся лише 29 лютого 2024 року, тобто з пропуском місячного строку, передбаченого чинним законодавством України.
Надалі, позивач був обізнаний кожного наступного місяця, у якому не отримував спірну винагороду за кожний попередній місяць окремо.
Позивачем був пропущений місячний строк для звернення з позовом до суду саме у відносинах, пов'язаних з проходженням публічної служби.
В обгрунтування поважності причини пропуску позивачем звернення до адміністративного суду позивач вказує, що строк на звернення до суду не пропускав, оскільки 21.02.2024 року позивачем було отримано довідку ТУ ССО у Закарпатській області №11 від 20.02.2024 року про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01.09.2022 по 31.01.2023, а листом ТУ ССО у Закарпатській області №38.03-93 від 21.02.2024 прохання позивача про виплату належних сум не задоволено, тому позивач вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено.
Досліджуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом в частині нарахування та виплати щомісячної додаткової доплати за період з 01.09.2022 року по 20.01.2023 року, суд виходить з такого.
19 липня 2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон України № 2352-ІХ), згідно з яким частина перша і друга статті 233 КЗпП України діють у новій редакції.
Відповідно до статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України № 2352-ІХ), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З наведеного слідує, що стаття 233 частина 1 КЗпП України передбачає можливість звернення працівника із заявою щодо вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
Тобто, стаття 233 частина 1 КЗпП України гарантує право особі на звернення до суду протягом трьох місяців щодо вирішення будь-якого трудового спору.
У свою чергу, стаття 233 частина 2 КЗпП України визначає строк звернення до суду у правовідносинах, які виникають саме після звільнення працівника.
Враховуючи те, що матеріали позовної заяви не містять відомостей, доказів, які б вказували те, що позивача на момент звернення до суду звільнений зі служби в Територіальному управління Служби судової охорони у Закарпатській області, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин, у даному випадку, підлягає застосуванню строк звернення до суду визначений статтею 233 частиною 1 КЗпП України.
Відтак, після 19 липня 2022 року строк звернення до суду за вирішенням спору про стягнення належної працівнику заробітної плати обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Наведене дає підстави для висновку, що до 19 липня 2022 року строк звернення позивача з цим позовом до суду не був обмежений будь-яким строком, а у правовідносинах, що виникли після цієї дати, зокрема щодо невиплати додаткової винагороди позивачу за період з 01.09.2022 року по 20.01.2023 року, позивач пропустив тримісячний строк, звернувшись до суду 29 лютого 2024 року.
Крім того, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не визнаються судом поважними, оскільки поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Суд наголошує, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було проведено відповідний розрахунок та на підставі яких нормативно-правових актів.
Статтею 123 частинами 1 та 2 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачеві починаючи вересня 2022 року звернутись до суду з адміністративним позовом у встановлені строки.
З огляду на викладене, з врахуванням статті 123 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, слід залишити без руху.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно подати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду вказавши інші підстави для поновлення строку з наданням доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даними позовними вимогами.
Керуючись статтями 160, 161, 169,171, 248 КАС України суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Ю.Ю.Дору