про передачу справи для вирішення питання про відвід судді
01 березня 2024 рокум. Ужгород№ 299/2738/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Калинич Я.М. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання наказів неправомірними та їх скасування, -
07 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до військової частини НОМЕР_2 , в якій просив:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2021 року №3.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_2 від 06.01.2021 року №10.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_2 від 20.01.2021 року №22.
4. Визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_2 від 29.03.2021 року №113.
5. Зняти з ОСОБА_1 статус такого, який самовільно залишив військову частину.
6. Зобов'язати військові частину НОМЕР_2 розглянути питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 премій, не виплачених у повному обсязі за січень та березень 2021 року.
7. Виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період перебування на лікарняному в період з 23.03.2021 по 07.05.2021.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 08 червня 2021 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання наказів неправомірними та їх скасування передано на розгляд Закарпатського окружного адміністративного суду.
12 липня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №299/2738/21 з Виноградівського районного суду Закарпатської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2021 року така розподілена судді Калинич Я.М.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
02 серпня 2021 року до суду від представника позивача, на виконання ухвали суду від 16.07.2021 року, надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Подано адміністративний позов у новій редакції, в якому представник позивача просив:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ ТВО НШ командира військової частини НОМЕР_2 від 04 січня 2021 року №3 про накладення стягнення у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 12, 16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ ТВО НШ командира військової частини НОМЕР_2 від 06 січня 2021 року №10 про накладення стягнення у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 16, 112 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ ТВО НШ командира військової частини НОМЕР_2 від 20 січня 2021 року №122 про накладення стягнення у вигляді суворої догани за порушення вимог статей 112 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України.
4. Визнати протиправним та скасувати наказ НШ - ПзК командира військової частини НОМЕР_2 від 29 березня 2021 року №113 про накладення стягнення у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 14, 16, 37 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України.
5. Зняти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 статус такого, який самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 .
6. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 розглянути питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 премій, не виплачених в повному обсязі за січень та березень 2021 року.
7. Виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період перебування на лікарняному в період з 23.03.2021 року по 30.03.2021 років, з 30.03.2021 року по 23.04.2021 року з 26.04.2021 року по 07.05.2021 року та з 13.05.2021 року по17.05.2021 року.
Так, на виконання ухвали суду від 16.07.2021 року, представник позивача також просив поновити пропущений строк для звернення до суду з адміністративним позовом, з огляду на те, що позивач про порушення своїх прав, свобод та інтересів дізнався 07 травня 2021 року та 11 травня 2021 року під час особистого ознайомлення із винесеними відносно нього стягненнями.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року було поновлено позивачу строк звернення до суду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Згодом представником позивача подано клопотання від 10.11.2021 року про зменшення позовних вимог, та з урахуванням уточнення (зменшення) позовних вимог, просив суд визначити по суті справи наступні позовні вимоги:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ ТВО НШ командира військової частини НОМЕР_2 від 04 січня 2021 року №3 про накладення стягнення у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 12, 16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України;
2. Визнати протиправним та скасувати наказ ТВО НШ командира військової частини НОМЕР_2 від 06 січня 2021 року №10 про накладення стягнення у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 16, 112 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України;
3. Визнати протиправним та скасувати наказ ТВО НШ командира військової частини НОМЕР_2 від 20 січня 2021 року №122 про накладення стягнення у вигляді суворої догани за порушення вимог статей 112 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України (Т.1, а с. 199-200).
10 вересня 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.22404/21).
13 вересня 2021 року до суду від позивача надійшли відповіді на відзив (вх.№22456/21 та вх.№22458/21).
Ухвалою суду від 11 січня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
15 березня 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було зупинено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання наказів неправомірними та їх скасування - до припинення в Україні воєнного стану.
13 листопада 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання відповідача про поновлення провадження в адміністративній справі задоволено та поновлено провадження у справі №299/2738/21.
01 березня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" подав до суду заяву, згідно якої просить задовольнити відвід головуючої судді Калинич Я.М. Заява про відвід обґрунтована тим, що справа тривалий час розглядається судом. Протягом останніх трьох місяців розгляд справи було відкладено чотири рази, що дає відповідачеві можливість знищити документи, які мають істотне значення для прийняття справедливого рішення судом. Крім того, вважає, що викликані, відповідно до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду, свідки ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) є упередженими та не можуть приймати участь у якості свідків, зокрема, переконаний, що ОСОБА_2 не має жодного відношення до даних справ. Крім того зазначив, що суддя не всебічно розглянула матеріали справи. З огляду на вказане, на думку позивача головуюча суддя Калинич Я.М. не може брати участі у розгляді даної справи і підлягає відводу.
Розглянувши заяву про відвід головуючої судді та матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 36 КАС України, передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 цього Кодексу.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
При цьому Європейський суд з прав людини в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Відповідно до вимог частини третьої статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Позивач звернувся до суду із заявою про відвід судді на стадії розгляду справи по суті.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У поданій заяві про відвід судді від 01.03.2024 року ОСОБА_1 , посилаючись на статті 36, 40 ЦПК України, які регулюють порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу у цивільному судочинстві, в свою чергу вважає, що суддя "Скраль Т.В." не може брати участі у справі №299/2738/21 та підлягає відводу.
Щодо посилань позивача на тривалий розгляд справи, то суд зазначає, що провадження у даній справі з 15 березня 2022 року до 13 листопада 2023 року за ініціативи суду було зупинено у зв'язку із впровадженням в Україні воєнного стану. Ухвала суду від 15 березня 2022 року про зупинення провадження у адміністративній справі позивачем не оскаржувалась.
Крім того, суд зазначає, що заяву про розгляд справи без його участі позивачем подано лише 18 грудня 2023 року.
З приводу посилань позивача щодо неможливості участі у справі у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 66 визначено перелік осіб, які не можуть бути допитані як свідки:
1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;
2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг медіації під час проведення позасудового врегулювання спору, - про такі відомості;
3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
4) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, яка стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;
5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
Крім того, із підставами необхідності виклику ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивач зможе ознайомитися у повному тексті ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 року, який станом на 01.03.2024 року ще не виготовлений.
Проаналізувавши доводи, якими позивач обґрунтовує подану заяву про відвід головуючого судді, суд дійшов висновку, що будь-яких аргументованих обставин, які б вказували на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї справи, або ж свідчили про можливість упередженого ставлення головуючим суддею до розгляду даної справи позивач не навів.
Разом з цим, судом не встановлено обставин, які б підтверджували наявність підстав для відводу, передбачених статтями, 37 КАС України, свідчили про упередженість судді Калинич Я.М., чи будь яким іншим чином перешкоджали цьому судді брати участь у розгляді даної справи.
Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу головуючій судді Калинич Я.М., що є підставою для передачі заяви для вирішення питання про відвід, іншому судді, який не входить до складу суду, в силу вимог частини четвертої статті 40 КАС України.
Керуючись статтями 36, 40, 256, 294 КАС України, суд -
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Калинич Я.М. у адміністративній справі №299/2738/21.
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Калинич Я.М. у справі №299/2738/21 передати для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку ст.256 КАС України.
Суддя Я. М. Калинич