20 лютого 2024 року м. Ужгород№ 260/8489/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:
представник позивача - Жупан Ж.В;
представник відповідача - Білчик О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелія-Трейд" про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелія-Трейд" про стягнення податкового боргу, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелія-Трейд" податковий борг у розмірі 960 588,80 гривень (дев'ятсот шістдесят тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень вісімдесят копійок) за платежами: 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 340,00 гривень; 18010550 "орендна плата з юридичних осіб" (Перечинська ТГ) у розмірі 705787,46 гривень; 18010550 "орендна плата з юридичних осіб" (Реметівська ТГ) у розмірі 226885,18 гривень; 18010400 "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (Тур'є-Реметівська ТГ) у розмірі 20 117,84 гривень; 18010400 "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (Перечинська ТГ) у розмірі 7 458,32 гривень, за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, у тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 року відкрито спрощене позовне провадження, без виклику сторін.
13.11.2023 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову вказує на те, що відповідач у даній справі не є власником земельної ділянки, а позивач не є стороною договору, тому у нього відсутні повноваження стягувати орендну плату за договором оренди, укладеного між Тур'я-Реметівською ТГ та ТОВ "Корнелія-Трейд". Зазначає, що спір щодо стягнення з відповідача орендної плати з юридичних осіб вже розглядається господарським судом Закарпатської області та дублює вимоги щодо сплати орендної плати. Те ж саме стосується і вимоги позивача щодо стягнення орендної плати з юридичних осіб по Перечинській ТГ.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 року суд перейшов до розгляду справи №260/8486/23 за правилами загального позовного провадження.
25.01.2024 року позивачем подано відповідь на відзив. У вказаній відповіді на відзив, позивач просив суд звернути увагу на те, що податковий борг за платежем виник на підставі самостійно поданих відповідачем до податкового органу податкових декларацій з плати за землю, а відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд позов задоволити, шляхом стягнення податкового боргу з відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимоги, як безпідставних. Заперечуючи проти позову, вказує на те, що підставою для нарахування орендної плати на земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Враховуючи те, що оскільки орендар не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди, то у нього відсутні повноваження стягувати орендну плату за вказаним договором.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнелія-Трейд" (далі - ТОВ "Корнелія-Трейд", відповідач) код ЄДРПОУ: 30541291 внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з місцезнаходженням: 89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пров. Ужанський, буд. 5 та перебуває на обліку в податковому органу як платник податків та зборів.
Позивач вказує на те, що за ТОВ "Корнелія-Трейд" рахується податковий борг у розмірі 960588,80 грн, а саме:
14010100 "податок на додану вартість із вироблених товарів в Україні товарів (товарів, послуг)" у розмірі 340,00 грн;
18010500 "орендна плата з юридичних осію" (Перечинська ТГ) у розмірі 705787,46 грн;
18010500 "орендна плата з юридичних осію" (Реметвська ТГ) у розмірі 226885,18 грн;
18010400 "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" (Тур'є-Реметівська ТГ) у розмірі 20 117,84 грн;
18010400 "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" (Перечинська ТГ) у розмірі 7458,32 грн.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, працівниками податкового органу проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.
За наслідками проведеної перевірки виявлено порушення, про що складено акт №1110/07-16-18-10/30541291 (а.с. 38-39).
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення за № 0002045/07-16-18-10 від 09.01.2021 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн (а.с. 41), яке отримане відповідачем 15.04.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 43).
Як встановлено судом вказане податкове повідомлення - рішення не оскаржувалося відповідачем а ні в судовому, а ні в адміністративному порядку, а відтак податковий борг за вказаним податковим - рішенням є узгодженим.
Згідно вимог п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Однак, відповідачем вказана сума податкового боргу є не сплаченою.
Крім того, у судовому засідання з'ясовано та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем самостійно подано до податкового органу:
- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плат за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9029124128 від 19.02.2020 року за серпень - грудень 2020 рік із задекларованою сумою у розмірі 90358,14 грн (а.с. 44-45);
- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плат за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9030122457 від 19.02.2021 року за 2021 рік із задекларованою сумою у розмірі 216859,55 грн (а.с. 46-47);
- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плат за земельні ділянки державної або комунальної власності) №12650873 від 21.02.2022 року за 2022 рік із задекларованою сумою у розмірі 238545,50 грн (а.с. 48-49);
- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плат за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9029490418 від 20.02.2023 року за січень-липень 2023 рік із задекларованою сумою у розмірі 160024,27 грн (а.с. 50-51).
Разом з тим, відповідачем подано:
- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плат за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9029124445 від 19.02.2020 року за серпень-грудень 2020 рік із задекларованою сумою у розмірі 29003,08 грн (а.с. 52-53);
- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плат за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9030122117 від 19.02.2021 року за 2021 рік із задекларованою сумою у розмірі 69607,35 грн (а.с. 54-55);
- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плат за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9307366445 від 10.02.2023 року за 2022 рік із задекларованою сумою у розмірі 76569,52 грн (а.с. 56-57);
- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плат за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9029421522 від 20.02.2023 року за січень-липень 2023 року із задекларованою сумою у розмірі 51365,23 грн (а.с.58-59).
Так, суд констатує, що відповідно до вимог п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Разом з тим, у відповідності до вимог п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Статею 269 ПК України передбачено, що платники земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Так, п. 288.7 ст. 288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до вимог п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію за поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача про те, що відповідач у даній справі не є власником земельної ділянки, а позивач не є стороною договору оренди, а тому у нього відсутні повноваження стягувати орендну плату за договором оренди, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. 286.2 ст. 286 ПК України платниками вказаного податку є, зокрема і платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Більше того, ст. 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Положеннями п. 287.1 ст. 287 ПК України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Аналізуючи наведені вище норми, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача в частині того, що в разі задоволення позову у цій справі відбудеться подвійне стягнення одних і тих же коштів, що стосуються згаданих земельних ділянок, оскільки стягнення податкового боргу відбувається згідно податкового законодавства, що виникло на підставі самостійно поданої податкової декларації з орендної плати, а стягнення орендної плати буде визначено у рішенні господарського суду згідно вимог договору оренди.
Крім того, судом встановлено, що працівниками податкового органу проведене камеральну перевірку щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з плати за землю, якою встановлено порушення, про що складено акт перевірки №3419/07-16-04-10-10/30541291 від 22.05.2023 року (а.с. 60-61).
На підставі вказаного акту перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0002631/07-16-04-10-09 від 12.06.2023 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн (а.с.63), яке отримане відповідачем 14.06.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 65).
Вказане податкове повідомлення - рішення відповідачем не оскаржувалося а ні в судовому, а ні в адміністративному порядку, а відтак податковий борг по ньому є узгодженим.
Що стосується платежу "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" (Реметівська та Перечинська ТГ), то судом встановлено наступне.
Відповідачем самостійно до податкового органу було подано:
- розрахунок №2 у частині об'єктів житлової нерухомості як додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19.02.2020 року №9029106626, якою визначено суму податкового зобов'язання за 3-4 квартал 2020 року в розмірі 3890,45 грн (а.с. 66);
- розрахунок №2 у частині об'єктів житлової нерухомості як додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 15.03.2023 року №9029106626, якою визначено суму податкового зобов'язання за 2022 рік в розмірі 10708,43 грн (а.с. 67);
- розрахунок №2 у частині об'єктів житлової нерухомості як додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 20.02.2023 року №9029377293, якою визначено суму податкового зобов'язання за 1-2 квартал 2023 року в розмірі 5518,96 грн (а.с. 68).
Крім того подано також:
- розрахунок №1 у частині об'єктів житлової нерухомості як додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 21.02.2022 року №12650885, якою визначено суму податкового зобов'язання за 2022 року в розмірі 4921,80 грн (а.с. 71);
- розрахунок №2 у частині об'єктів житлової нерухомості як додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 15.03.2023 року №9050918901, якою визначено суму податкового зобов'язання за 1-2 квартал 2023 року в розмірі 2536,62 грн (а.с. 73).
Відповідно до вимог ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно вимог п. 266.7.5 ст. 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Шодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
У відповідності до вимог п. 266.10.1.п. 266.10 ст. 26 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Однак, як встановлено судом вказані суми податку залишаються відповідачем не сплаченими.
У відповідності до пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом виставлено податкову вимогу від 19.07.2019 року № 170398-55 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями (а.с. 74).
Вказана податкова вимога надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручена 24.07.2019 року (а.с. 74).
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до вимог пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивачем доведено та наявними в матеріалах справи підтверджено податковий борг відповідача у сумі 960 588,80грн. та правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, у зв'язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.
Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелія-Трейд" про стягнення податкового боргу - задоволити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелія-Трейд", (89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пров. Ужанський, буд. 5, код ЄДРПОУ 30541291) податковий борг у розмірі 960 588,80 гривень (дев'ятсот шістдесят тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень вісімдесят копійок) за платежами: 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 340,00 гривень; 18010550 "орендна плата з юридичних осіб" (Перечинська ТГ) у розмірі 705787,46 гривень; 18010550 "орендна плата з юридичних осіб" (Реметівська ТГ) у розмірі 226885,18 гривень; 18010400 "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (Тур'є-Реметівська ТГ) у розмірі 20 117,84 гривень; 18010400 "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (Перечинська ТГ) у розмірі 7 458,32 гривень, за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, у тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.03.2024 року.
СуддяС.А. Гебеш