04 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/484/22
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною відмову, скасування рішення,
встановив:
До суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в прохальній частині якої просить встановити строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області звіту про виконання судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №240/484/22.
В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що рішення суду у справі №240/484/22 не виконано.
Відповідач направив заперечення на заяву.
Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе провести розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 ухвалено визнати протиправним і скасувати рішення п'ятнадцятої сесії Брусилівської селищної ради восьмого скликання Житомирського району Житомирської області від 24.11.2021 року №756 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га з послідуючою передачею у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 1820983500:05:000:8103 площею 117,9742 га., зобов'язати Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.11.2021 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1820983500:05:000:8103 площею 117,9742 га.
Суд зауважує, що визначеним способом виконання рішення по справі №240/484/22 є зобов'язальна частина рішення, якою зобов'язано відповідача повторно розглянути клопотання.
Встановлення порядку виконання рішення по справі є дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень.
Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах у порядку ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюється судом саме при вирішенні справи по суті, висновки стосовно наявності або відсутності підстав для встановлення такого контролю зазначаються безпосередньо у рішенні суду за результатами розгляду адміністративного позову.
Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади.
Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд зазначає, що обов'язкове виконання судових рішень забезпечується, в першу чергу, через примусове їх виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження"). При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Таким чином, виконання рішення суду, у випадку відмови відповідача виконати його в добровільному порядку, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Суд також наголошує, що встановленню судового контролю повинні передувати обставини, які вказують на те, що боржник відмовляється добровільно виконати судове рішення, а також, на те, що вже застосовані засоби примусового виконання рішення вичерпали свої можливості.
В даному випадку, заявником не надано до суду доказів ухиляння відповідача від виконання цього рішення та неможливості забезпечення його виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", без встановлення судового контролю.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи відсутність належних та достатніх обґрунтувань того, що рішення суду не буде в повному обсязі виконане в ході виконавчого провадження, у суду відсутні підстави для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі №240/484/22 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Г.В. Чернова